Ухвала суду № 42003429, 10.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2014 рокусправа № 804/1711/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі № 804/1711/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клінінг-Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18 листопада 2013 року № 0005342203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 880185, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Клінінг - Сервіс" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Торговая компанія "Сімплекс", ТОВ "Норен", ТОВ "Голдлайн", ТОВ "Профілайт" за період червень 2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 30.10.2013 р. № 1257/22-03/32898455, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00005342203 від 18.11.2013 р. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним та протиправним. З висновками акту перевірки позивач також не погоджується, оскільки вони сформовані на підставі акту перевірки Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торговая компанія "Сімплекс", ТОВ "Норен", ТОВ "Голдлайн", ТОВ "Профілайт", а також без належної оцінки всіх наданих документів та з порушенням вимог діючого законодавства. ТОВ "Клінінг - Сервіс" були надані до перевірки всі первинні документи, що підтверджують придбання послуг та товарів від зазначених контрагентів, придбані у ТОВ "Клінінг - Сервіс" послуги та товари мають прямий зв'язок з господарською діяльністю позивача та призначені для їх використання в господарській діяльності. У зв'язку з цим, позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 00005342203 від 18.11.2013 р. винесене Лівобережною ОДПІ. Крім цього, представник позивача наголошувала на тому, що відповідачем порушено порядок проведення перевірок, наказ на проведення перевірки та направлення видані в день початку проведення перевірки, надіслані на адресу позивача поштою та отримані позивачем через п'ять днів після закінчення перевірки, тобто перевірка було проведена без відома посадових осіб підприємства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Клінінг-Сервіс» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Апелянт зазначає про необґрунтованість висновків суду першої інстанції з огляду на те, що докази, надані позивачем, свідчать про реальність господарських операцій позивача з його контрагентами. Первинні документи ТОВ «Клінінг-Сервіс» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінінг - Сервіс" зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.03.2004 р., перебуває на обліку платників податків у Лівобережній ОДПІ. Видом економічної діяльності позивача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є загальне прибирання будинків. Лівобережною ОДПІ у період з 29.10.2013 р. по 30.10.2013 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Клінінг - Сервіс" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Торговая компанія "Сімплекс", ТОВ "Норен", ТОВ "Голдлайн", ТОВ "Профілайт" за період червень 2013 р. За результатами проведення перевірки відповідачем був складений акт від 30.10.2013 р. № 1257/22-03/32898455, яким встановлено нереальність здійснення господарських відносин ТОВ "Клінінг - Сервіс", а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Клінінг - Сервіс" операцій по ланцюгу з ТОВ Торговая компанія "Сімплекс", ТОВ "Норен", ТОВ "Голдлайн", ТОВ "Профілайт" за період червень 2013 р.; порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за червень 2013 р. на суму 586 790, 00 грн. На підставі акту від 30.10.2013 р. № 1257/22-03/32898455 відповідачем 18.11.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005342203, яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ на загальну суму 880185, 00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 586790, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 293395, 00 грн., яке є предметом оскарження в даній справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами, а оскільки надані позивачем первинні документи не містять належних та допустимих доказів підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, то спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів, відповідний правовий аналіз яким наданий і судом першої інстанції, з наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам ТОВ "Клінінг - Сервіс" з ТОВ Торговая компанія "Сімплекс", ТОВ "Норен", ТОВ "Голдлайн", ТОВ "Профілайт" за червень 2013 р., не вбачається фактичне здійснення господарських операцій навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Крім цього, судом першої інстанції звернуто увагу на наявність чисельних розбіжностей в наданих документах позивача.

Так, відповідно до договорів поставки від 01.04.2013 р. № 04-13/12 та від 01.04.2013 р. № 04-13/11, позивач придбав товар (засоби для миття та інш.), у ТОВ Торговая компанія "Сімплекс" та ТОВ "Голдлайн", на підтвердження чого надані копії первинних документів (податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення) з контрагентами. Проте, колегія суддів зазначає щодо відсутності доказів які б свідчили про оприбуткування зазначених товарів, їх використання у власній господарській діяльності. Так, надані суду податкові та видаткові накладні самі по собі не підтверджують реальність господарської операції. На підтвердження факту поставки товару позивач надав товарно-транспорті накладні, зі змісту яких не вбачається відповідно до яких первинних документів цей товар постачався позивачеві.

Крім цього, у наведених документах пунктами розвантаження визначені, відповідно, міста Дніпропетровськ, Павлоград та Дніпродзержинськ, с. Добропілля без визначення певних адрес відвантаження товару. За умовами договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2012 р. № 01/10-2012/35, ТОВ "Твін-2" (орендар) передає, а ТОВ "Клінінг - Сервіс" (суборендар) приймає в оренду частину приміщення площею15,8 кв.м., а саме частину нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Океанська, 2, м. Дніпропетровськ, яка є предметом договору оренди нежитлового приміщення № 47 від 01.10.2012 р. та знаходиться у користуванні орендаря за вказаним договором. За умовами договору оренди нежитлових приміщень від 15.01.2013 р. № 10-2013 р., укладеного між ТОВ "Альб-Інвест" (орендодавець) та ТОВ "Клінінг - Сервіс" (орендар), орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 80,5 кв.м. в будівлі за адресою: вул. Ясельна, 1, м. Дніпропетровськ, 49023. Строк дії зазначеного договору - до 31.01.2014 р. Отже, ТОВ "Клінінг - Сервіс" орендує приміщення за адресою вул. Океанська, 2, м. Дніпропетровськ та за адресою вул. Ясельна, 1, м. Дніпропетровськ, 49023. У відповідності до п. 2.1 договору поставки від 01.04.2013 р. № 04-13/12 поставка товару здійснюється шляхом вивезення товару найманим транспортом. Відповідно до наданих копій товаро-транспортних, накладних пункт розвантаження зазначено м. Дніпропетровськ, м. Дніпродзержинськ та с. Добропілля. Проте, документів, що підтверджують наявність у позивача складських приміщень у м. Дніпродзержинськ та с. Добропілля суду не надано. У відповідності до п. 2.1 договору поставки від 01.04.2013 р. № 04-13/11 поставка товару здійснюється шляхом вивезення товару найманим транспортом. Відповідно до наданих копій товаро-транспортних, накладних пункт розвантаження зазначено м. Дніпропетровськ та м. Павлоград. На підтвердження наявності у позивача складських приміщень у м. Дніпродзержинськ, представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору оренди від 01.01.2012 р. між ПАТ "Євраз Баглейкокс" (орендодавець) та ТОВ "Клінінг - Сервіс" (орендар), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування майно, належне орендодавцю на праві власності, в тому числі, приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Щербицького, 1, м. Дніпродзержинськ. Проте, пунктом 8.2 зазначеного договору встановлено період оренди - початок - 01.01.2012 р., закінчення - 31.12.2012 р. Отже, на момент укладення та виконання договорів поставки від 01.04.2013 р. № 04-13/12 та від 01.04.2013 р. № 04-13/11, строк дії договору оренди від 01.01.2012 р. сплинув. Доказів пролонгації зазначеного договору або укладення нового договору надано не було.

Також, з наявних у справі документів не вбачається використання придбаних у зазначених контрагентів товарів у власній господарській діяльності.

Крім того, надані первинні документи (копії податкових накладних, акти надання послуг, платіжні доручення) не доводять яким чином позивачем були використані результати послуг, наданих ТОВ "Норен" та ТОВ "Профілайт" на виконання договорів від 01.05.2013 р. № 06-13/6 та від 01.05.2013 р. № 06-13/8, не доведено доцільність їх надання. На вимогу суду першої інстанції жодних документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій з надання послуг позивачеві вказаними контрагентами позивачем не надано. Зокрема, зі змісту укладених угод із вказаними контрагентами, позивач мав отримати консультацію із законодавства в області клірингових послуг, правову експертизу тендерної документації на предмет її відповідності діючому законодавству, отримання необхідних документів для формування тендерної заявки, комплексний супровід участі у тендері, інші послуги. Однак, документальні підтвердження отримання таких послуг - консультації, результати правових експертиз, документи, що були отримані для участі у тендері, докази комплексного супроводу у тендері та результати участі у тендері, не надані як суду першої інстанції на відповідну вимогу, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованого умислу платників податку - учасників відповідної операції. А відтак, податковий орган дійшов правомірного висновку про заниження податку на додану вартість на суму 586790,00 грн. за червень 2013 року.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі № 804/1711/14- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі № 804/1711/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай