Ухвала суду № 42003340, 16.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2014 рокусправа № 804/18024/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі №804/18024/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дайріс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дайріс» та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0000201501 від 15.10.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 506130, 00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга ДПІ обгрунтована висновками, які зроблено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка, щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ ТОВ "Дайріс" за липень 2014 року від 07.08.2014 року №9045422146.

За результатами перевірки складено Акт №7450/15-1/33771165 від 19.09.2014 року, в якому вказано на порушення підприємством вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення податкової по декларації з ПДВ за липень 2014 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 506 130,00 грн.

Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

В ході перевірки правильності складання податкової звітності по податку на додану вартість за липень 2014 року встановлено наступне: у податковій декларації за липень 2014 року ТОВ «Дайріс» задекларовано залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 506130 грн.

ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дайріс» з питань правомірності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.11.2013р. № 2371/15-1/33771165. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000631501, яким ТОВ «Дайріс» зменшено залишок від'ємного значення ПДВ у розмірі 506130,0грн.

ДПІ зазначає, що рішення прийняті контролюючим органом, відповідно до п.56.1 ст.56 ПКУ можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Частиною 4 п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, позиція ДПІ полягає у тому, що платник податків позбавлений можливості відображати у податковій звітності наступних податкових періодах від'ємного значення ПДВ, розмір якого зменшено податковим повідомленням-рішенням, прийнятого за результатами попередньої перевірки, до узгодження такого рішення контролюючого органу у встановленому законом порядку.

З цих підстав, вказуючи на результати іншої перевірки, за результатами якої прийняте податкове повідомлення-рішення, та посилаючись на пп.4.6.7 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492, ДПІ зроблено висновок про те, що ТОВ «Дайріс» було зобов'язано в податковій декларації за липень 2014 року задекларувати суму від'ємного значення ПДВ з урахуванням висновків попередньої перевірки, якою встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. За позицією ДПІ, права та обов'язки ТОВ «Дайріс» щодо використання суми від'ємного значення у наступних податкових періодах виникають лише після закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ «Дайріс» вимог чинного законодавства, Акт перевірки №7450/15-1/33771165 від 19.09.2014 року не містить.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000201501 від 15.10.2014 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період липень 2014 року у розмірі 506 130,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, які передбачені Податковим кодексом України.

Як вбачається з акту перевірки, що став підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, єдиною підставою для висновків ДПІ щодо порушення позивачем вимог абз.б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.6, 4.6.7 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. № 1492, стало те, що позивачем у податковій звітності за липень 2014 року відображено від'ємне значення суми податку на додану вартість без урахуванням результатів попередньої камеральної перевірки за результатом якої прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 506130,0грн.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПКУ рішення прийнятті контролюючим органом можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Згідно із п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до пп..56.17.5 п.56.17 ст.56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із абзацем 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (п.56.1 ст.56 ПК України).

При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу.

Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до увагу законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, можливо дійти висновку про те, якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили судовим рішенням (у разі судового оскарження), результатом яких є встановлення правомірності рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.

Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що на час подання позивачем податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року та на час проведення камеральної перевірки, за наслідками якої зроблено висновки про порушення позивачем абз. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.6, 4.6.7 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. № 1492, процедура оскарження податкового повідомлення-рішення, який підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 506130грн. (оскарження ППР у судовому поряду), не була завершена, то позивач мав право відображати спірні показники від'ємного значення у наступних податкових періодах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів України у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року по справі № 804/18024/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 17.12.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк