Ухвала суду № 42003227, 26.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2014 рокусправа № П/811/1335/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Голованівське відділення) на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Голованівське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження» звернулося з позовом до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Голованівське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000862200 від 28.12.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81 482,00 грн., у тому числі 54 321,00 грн. основного платежу та 27 161,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманої від ТОВ «Тритікум-Комерц», а висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій є необґрунтованими.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000862200 від 28 грудня 2013 року, винесене Гайворонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Відродження» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81 482,00 грн., у тому числі 54 321,00 грн. основного платежу та 27161,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000862200 від 28.12.2013 р.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що перевіркою ТОВ «Тритікум-Комерц» встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ «Відродження» з огляду на відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів транспортування та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 09.12.2013 р. по 10.12.2013 р. посадовою особою Гайворонської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі наказу № 254 від 05.12.2013 р. (а.с. 158, Т. 1) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Відродження» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Тритикум-Комерц» за період з 01.11.2012 р. по 31.03.2013 р., за результатами якої складено акт № 17/22-00/31501553 від 17.12.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ «Відродження», на думку відповідача, пп. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у розмірі 54 320,98 грн., у тому числі за листопад 2012 року у сумі 19 851,52 грн., за січень 2013 року - 6 690,62 грн., за лютий 2013 року - 20 642,41 грн., за березень 2013 року - 7 136,43 грн. (а.с. 14-24, Т. 1).

На підставі акта перевірки Гайворонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000862200 від 28.12.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81 482,00 грн., у тому числі 54 321,00 грн. основного платежу та 27 161,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с. 12, Т. 1).

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із включенням ТОВ «Відродження» до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарською операцією з ТОВ «Тритикум комерц», яка, на думку Гайворонської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носить реального характеру.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2012 р. між ТОВ «Тритикум-Комерц» (Замовник) та ТОВ «Відродження» (Виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини № 009Д12 відповідно до умов якого ТОВ «Відродження» зобов'язалося переробити насіння соняшнику, що поставляється Замовником Виконавцю для подальшої переробки на готову продукцію, а саме: олію соняшникову пресовану нерафіновану та макуху соняшникову (а.с. 59-72, Т. 1, а.с. 1-16, Т. 2).

У відповідності до п. 4.1 Договору за результатами переробки сировини Виконавець зобов'язаний один раз на місяць надавати Замовнику: зведений акт про переробку сировини за звітний місяць у кількісних показниках, з відображенням товарного балансу за запасами сировини і готової продукції; акт виконаних робіт на суму послуг переробки за звітний місяць (а.с. 62, Т. 1, а.с. 4, Т. 2).

Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1, 7.1 Договору замовник зобов'язується здійснювати поставку сировини виконавцю згідно умов цього Договору. Давальницька сировина поставляється партіями автомобільним транспортом на умовах DAP (Україна, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40), згідно з Міжнародними правилами по інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року (а.с. 63, 64, Т. 1, а.с. 5, 6, Т. 2).

На підтвердження виконання договору на переробку давальницької сировини позивачем до суду першої інстанції було надано копії зведених актів із переробки сировини і виробництва готової продукції (а.с. 24-27, 37-40, 49-52, 62-65, Т. 2), податкових накладних (а.с. 28, 31, 32, 34, 36, 42, 44, 46, 48, 53, 54, 57, 59, 61, 67, 69, 71, Т. 2), актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 29, 30, 33, 35, 41, 43, 45, 47, 55, 56, 58, 60, 66, 68, 70, Т. 2), товарно-транспортних накладних та реєстрів накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку (а.с. 72-184, Т. 2, а.с. 1-167, Т. 3, а.с. 1-245, Т. 4, а.с. 1-171, Т. 5, а.с. 1-193, Т. 6, а.с. 1-206, Т. 7, а.с. 1-123, Т. 8), карток номенклатури (а.с. 17-23, Т. 2, а.с. 135, 138-139, 144-147, 151-153, Т. 8), виробничо-технічних звітів (а.с. 124-129, 150, Т. 8).

Окрім того, відповідно до пп. 3.6.1 п. 3.6 Договору на переробку давальницької сировини № 009Д12 від 08.10.2012 р. сторони беззаперечно домовилися, що Виконавець має виключне право на придбання у Замовника всіх відходів виробництва (лушпиння) отриманих в результаті виконання даного Договору, за ціною, яка не перевищує 100,00 грн. за тонну, на підставі додатково укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, що підписується сторонами разом з даним Договором (а.с. 62, Т. 1. а.с. 4, Т. 2).

08.10.2012 р. між ТОВ «Тритикум-Комерц» (Постачальник) та ТОВ «Відродження» (Покупець) укладено контракт № О10Д12 поставки товару на умовах EXW відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця лушпиння соняшникове, набуте постачальником у власність на підставі Договору на переробку давальницької сировини № 009Д12 від 08.10.2012 р. (а.с. 73-75, Т. 1, а.с. 130132, Т. 8).

Відповідно до зазначеного контракту ТОВ «Тритикум-Комерц» поставило ТОВ «Відродження» лушпиння соняшникове, зокрема, у листопаді 2012 року на суму 119 109,10 грн., у тому числі ПДВ - 19 851,52 грн., у грудні 2012 року на суму 40 143,70 грн., у тому числі ПДВ - 6 690,62 грн., у січні 2013 року на суму 88 994,00 грн., у тому числі ПДВ - 14 832,33 грн., у лютому 2013 року на суму 34 860,50 грн., у тому числі ПДВ - 5 810,08 грн., у березні 2013 року на суму 42 818,60 грн., у тому числі ПДВ - 42 818,60 грн., у тому числі ПДВ - 7 136,43 грн., що підтверджується копіями видаткових та податкових накладних (а.с. 76-87, Т. 1, а.с. 133, 134, 136, 137, 140-143, 148, 149, Т. 8). При цьому суму ПДВ 19 851,52 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року (а.с. 116-120, Т. 1, а.с. 1-5, Т. 9), суму ПДВ 6 690,62 грн. - за січень 2013 року (а.с. 121-127, Т. 1, а.с. 18-24, Т. 9), суму ПДВ 20 642,41 грн. - за лютий 2013 року (а.с. 128-133, Т. 1, а.с. 47-52, Т. 9), 7 136,43 грн. - за березень 2013 року (а.с. 135-142, Т. 1, а.с. 76-82, Т. 9).

Оплату вартості придбаного товару здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 88-90, Т. 1).

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначеної норми суд першої інстанції вірно визначив, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до п. 4.2 статуту ТОВ «Відродження» предметом діяльності позивача є, зокрема, виробництво нерафінованої олії з соняшнику, ріпаку, льону та інших рослинних культур; переробка сировини, переробка вторинної сировини, ділових відходів виробництва (а.с. 174-189, Т. 1).

Судом першої інстанції встановлено, що переробка давальницької сировини здійснювалася позивачем на потужностях, орендованих ТОВ «Відродження» у ТОВ «КЛК», що підтверджується договором оренди майна, актів приймання-передачі орендованого майна, свідоцтвом про право власності, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 190-215, Т. 1).

На час розгляду справи судом першої інстанції представником позивача було надано пояснення, що соняшник придбаний у ТОВ «Тритикум-Комерц» оприбуткований позивачем та використаний для виробництва паливних гранул, які в подальшому реалізувалися контрагентам, зокрема, ПП «АВКУБІ», ППХ «КРОМ» ОСОБА_1 в обґрунтування чого до суду надано копії прибуткових накладних (а.с. 91-98, Т. 1), накладних на списання товарно-матеріальних цінностей (лушпиння соняшникового) (а.с. 154, 155, 159, 162, 163, 166, Т. 8), виробничих актів - звітів по цеху грануляції про використання сировини в виробництво готової продукції (а.с. 156, 160, 164, 167, 168, Т. 8), карток номенклатури (а.с. 157-158, 161, 165, 169-173, Т. 8), контрактів поставки товару (а.с.1-6, 25-36, Т.10), митних декларацій (а.с. 37-38, 73-74, 118-119, Т. 10, а.с. 1-2, 20-23, 157-160, Т. 11, а.с. 1-2, 112-113, Т.12), видаткових та податкових накладних (а.с.8-24, Т.10, а.с.88-122, Т.11, а.с.41-80, 141-179, Т.12), товарно-транспортних накладних (40-72, 76-117, 121-183, Т.10, а.с.4-19, 26-85, 124-156, 163-225, Т.11, а.с.4-39, 82-111, 115-139, 181-211, Т.12), меморіальні ордери (а.с. 215-220, 228, 229, Т. 12), договору оренди транспортного засобу (а.с. 230-232, Т. 12), акту прийому-передачі (а.с. 233, 234, Т. 12), копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 235-236, Т. 12).

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Тритикум-Комерц» пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Відродження».

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у листопаді 2012, січні - березні 2013 року сформував податковий кредит, у тому числі на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ТОВ«Тритикум-Комерц». При цьому ТОВ «Тритикум-Комерц» на час виписки таких податкових накладних було зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с. 49-52, Т. 1), а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мало обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Водночас суд першої інстанції зауважував, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Гайворонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Тритикум-Комерц». Відповідачем не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000862200 від 28.12.2013 р., суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Голованівське відділення) - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (Голованівське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай