Постанова № 42003117, 25.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2014 рокусправа № 808/626/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року

по справі № 808/626/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000160026 від 10 січня 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскільки ним у передбачені Податковим кодексом України терміни подавалися уточнюючі розрахунки податкової звітності форми №1-ДФ, в яких усунуто неточності, самостійно виявлені платником податків, а тому, у податкового органу були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року даний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з даним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби 27 грудня 2012 року проведено камеральну перевірку щодо подання уточнюючої податкової звітності за формою №1-ДФ ПАТ "ЗФЗ" за ІІІ, ІV квартали 2011 року та за І, ІІ квартали 2012 року за результатами якої, того ж дня, складено акт № 599/26-0/00186542, яким встановлено порушення підпункту «б» пункту 176.2 ст.176 ПК України, а саме: ПАТ «ЗФЗ» подано податкову звітність форми № 1-ДФ з помилками.

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що ПАТ "ЗФЗ" були подані уточнюючі розрахунки податкової звітності (форми №1-ДФ) за ІІІ квартал 2011 року - 26.12.2011 № 9012952762; за ІV квартал 2011 року - 18.05.2012 № 9016721325; за І квартал 2012 року - 06.08.2012 № 9046386651; за ІІ квартал 2012 року - 29.08.2012 № 9052117911 та 06.11.2012 № 9069197299, а саме сум нарахованого та виплаченого доходу, сума нарахованого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб, внесення змін до ідентифікаційних номерів найманих працівників.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000160026 від 10 січня 2013, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1020,00 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем в порушення п.119.2 ст.119 ПК України подано податкову звітність з недостовірними відомостями та помилками, а тому, винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення є цілком обґрунтованим та правомірним.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи не може погодитись з такими висновками суду виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ в строки обумовлені Податковим кодексом України, які були прийняті відповідачем.

У зв'язку з тим, що перераховані ПАТ «ЗФЗ» в третьому кварталі 2011 року, четвертому кварталі 2011 року, першому кварталі 2012 року та другому кварталі 2012 року за вказаними в заявах акціонерів ПАТ «ЗФЗ» дивіденди по незрозумілим причинам були не затребувані такими акціонерами та повернуті на поточний рахунок ПАТ «ЗФЗ», позивачем було подано уточнення податкової звітності за формою № 1-ДФ.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та /або сплаченого податку.

Згідно зі статтею 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Стаття 51 Податкового кодексу України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Підпункт "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлює обов'язок осіб, які мають статус податкових агентів, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 119.2. статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Зі змісту даної норми вбачається, що платник податку несе відповідальність у випадку допущення помилки, що полягає в заниженні або завищенні, іншому перекрученні дійсних даних про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків або про суми утриманого з них податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в даному випадку не здійснювалось коригування показників податкових зобов'язань, а тільки були усунуті неточності, самостійно виявлені платником податків, тим паче, що помилки у поданій звітності ПАТ «ЗФЗ» за формою № 1-ДФ за період III, IV квартал 2011 року; I, II квартал 2012 року не призвели до втрат бюджету (до заниження податкового зобов'язання) і були виправлені товариством до проведення камеральної перевірки відповідачем.

Отже, з огляду ж на те, що факти заниження податкового зобов'язання (недоплати) внаслідок подання позивачем податкової звітності за період III, IV квартал 2011 року; I, II квартал 2012 року відсутні, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у відповідності до п.119.2 ст.119 ПК України відбулось безпідставно, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції не приділив достатньої уваги на посилання відповідача на акт перевірки № 559/25-0/25480917 від 10 грудня 2012 року як на правомірність повторного застосування штрафних санкцій відповідно до п.119.2 ст. 119 ПК України, оскільки за результатами вищезазначеного акту штрафні санкції застосовані до ПАТ «Запорізький автомобільний завод», а не до позивача по справі.

Зазначене виключає законність та об'єктивність висновку суду першої інстанції, покладених в основу прийняття оскаржуваного судового акту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність винесеного спірного податкового - повідомлення рішення у зв'язку з чим, прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, таке рішення, згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року

по справі № 808/626/13-а - скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» задовольнити повністю.

Cкасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби № 0000160026 від 10 січня 2013 року.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» судові витрати у сумі 172.05 грн. з Державного бюджету України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 листопада 2014 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова