ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02 грудня 2014 року (10 год. 20 хв.) Справа № 808/6492/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваська ПМК-111» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.
03.10.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваська ПМК-111» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №2) за період з червня по серпень 2014 року включно в сумі 19063,32 грн.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що за червень-серпень 2014 року сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 склала 19063,32 грн., яка не була сплачена.
Ухвалою судді від 06.10.2014 у зв'язку з невідповідністю позову вимогам ст. 106 КАС України його було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 20.10.2014.
Ухвалою від 20.10.2014, через відсутність у суду інформації про вручення позивачу ухвали про залишення позову без руху, позивачу був продовжений строк для усунення недоліків позову до 05.11.2014.
У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.
Ухвалою від 06.11.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 02.12.2014.
24.11.2014 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог у зв'язку із збільшенням заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за вересень-жовтень 2014 у розмірі 2192,82 грн., що підтверджується щомісячним розрахунком пенсії та розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсії від 29.07.2014 №394. Таким чином, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21256,14 грн.
02.12.2014 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позову наполягає.
У судове засідання 02.12.2014 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув, проте надав до канцелярії суду письмові заперечення із проханням розглянути справу у порядку письмового провадження.
У своїх письмових запереченнях відповідач позов не визнає і просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі у зв'язку з наявністю рішення Волноваського районного суду Донецької області від 18.11.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.12.2013 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.07.2014 у цивільній справі №221/4591/13-ц, яким у позовних вимогах ОСОБА_1 до ТОВ «Волноваська ПМК-111», третя особа - УПФУ у Волноваському районі відмовлено. Предметом спору виступали визнання незаконною відмови в наданні довідки про зарахування до пільгового стажу роботи періоду роботи з 27.01.1981 до 10.05.1988 на підприємстві відповідача для надання її до Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За приписами ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів в порядку письмового провадження.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено з матеріалів справи, колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколу про призначення пенсій та довідками відповідача.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.
За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Ст. 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Аналогічне визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і відносяться до страхових внесків за визначенням, наведеним у Законі № 1058-IV та Інструкції.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції.
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по вищезазначеному пенсіонеру за червень-жовтень 2014 року у сумі 21256,14 грн., яке не було виконано відповідачем.
Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.
Фактична виплата пенсіонерам сум пенсій, заявлених до відшкодування, підтверджується довідками позивача.
Зазначений розрахунок відповідачем не оскаржений. У своїх запереченнях відповідач посилається на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 18.11.2013, що залишено без змін після розгляду в апеляційній та касаційних інстанціях, яким у позовних вимогах ОСОБА_1 щодо видачі довідки про зарахування до пільгового стажу роботи періоду роботи на підприємстві відмовлено, що є, на думку, відповідача підставою вважати відсутністю у ОСОБА_1 стажу роботи із шкідливими і особливо важкими умовами праці та права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Вивчивши матеріали справи, суд звертає увагу на наявність постанови Волноваського районного суду Донецької області від 14.06.2013, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону № 1058-IV з 20.03.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено, проте ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.03.2014 постанову апеляційної інстанції скасовано та залишено в силі постанову Волноваського районного суду Донецької області від 14.06.2013. Рішення суду набрало законної сили.
Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено право ОСОБА_1 на пенсію відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 має необхідний пільговий стаж за списком №2, оскільки згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював з 27.01.1981 до 10.05.1988 (7 років 3 місяці 14 дні) монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій у відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якої вийшов на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 21256,14 грн. за період червень-жовтень 2014 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 128, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваська ПМК-111» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваська ПМК-111» (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 14, код ЄДРПОУ 01352126) на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 21955522, на р/р 256043012061 в ДОУ Ощадбанк м. Донецька, МФО 335106) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2 у розмірі 21256,14 грн. (двадцять одна тисяча двісті п'ятдесят шість гривень 14 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль
Судове рішення № 42003017, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 02.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/6492/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: