Постанова № 42002976, 11.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року о/об 14 год. 07 хв.Справа № 808/6044/14 ДО/808/90/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області (надалі - відповідач або УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача №275 від 04.09.2013 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

У позові зазначено, що позивач отримує пенсію за віком з грудня 2002 року згідно Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і перебуває на обліку відповідача як особа, яка забезпечує себе роботою самостійно - займається адвокатською діяльністю. 31.03.2010 позивачем надано Розрахунок суми страхових внесків на загаль нообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік за 60 робочих днів з розбивкою по місяцям. Згідно Розрахунку позивач одержав дохід у сумі 2403 грн. 00 коп., нарахував внесків 33,2% і отримав суму 797 грн. 80 коп. При цьому позивач вказав доходи помісячно: у січні, лютому отримав по 150 грн. 00 коп., нарахував внесків по 49 грн. 80 коп.; у березні отримав 100 грн. 00 коп., нарахував внесків 32 грн. 20 коп.; у квітні, травні отримав по 150 грн. 00 коп., нарахував внесків по 49 грн. 80 коп.; у червні - 125 грн. 00 коп., нарахував внесків 41 грн. 50 коп.; у липні, серпні по 200 грн. 00 коп., нарахував внесків по 66 грн. 40 коп.; у вересні 353 грн. 00 коп., нарахував внесків 117 грн. 19 коп.; у жовтні, листопаді отримав по 300 грн. 00 коп., нарахував внесків по 99 грн. 60 коп.; у грудні 225 грн. 00 коп., нарахував внесків 74 грн. 71 коп., а загалом нарахував внесків 797 грн. 80 коп., що достатньо для зарахування до загального страхового стажу трьох місяців, наприклад жовтень, листопад, грудень, коли мінімальний внесок складав у жовтні 215 грн. 80 коп., а у листопаді-грудні по 247 грн. 01 коп., а всього 709 грн. 82 коп. Але для позивача страховий стаж не мав і не має значення, бо він пенсіонер за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», де стаж набутий після виходу на пенсію не має значення для перерахунку його пенсії. Позивач сам себе забезпечує роботою, працює стільки скільки хоче, тому він і подав такий Розрахунок. Головний спеціаліст УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі Неледва С.М. склав Акт №25 в якому вказав, що розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за відповідний місяць, в якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску 33,2%. Відповідно вимогам чинного законодавства з метою зарахування неповних місяців до страхового стажу як повних місяців ОСОБА_1 зобов'язаний здійснити доплату до мінімального страхового внеску за 2009 рік у розмірі 1764 грн. 58 коп. На той час позивач вже сплатив страхових внесків 797 грн. 80 коп. і якщо доплатити 1764 грн. 58 коп., то сума страхових внесків буде дорівнювати 2562 грн. 38 коп., що становить на 159 грн. 38 коп. більше ніж дохід отриманий позивачем. Тобто дохід за 2009 рік у сумі 2403 грн. 00 коп., на думку відповідача, треба множити не на 33,2%, а треба множити на розмір страхового внеску який дорівнює 100,1%. Згідно Рішення начальника УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі до позивача застосовано штраф у розмірі 329 грн. 41 коп. та нараховано пені у розмірі 2251 грн. 05 коп. за період з 20.05.2010 по 25.07.2013. Позивачем з'ясовано, що частина боргу та пеня виникли у зв'язку з донарахуванням до сплати 1764 грн. 58 коп. за 2009 рік, які були зараховані позивачу як борг 20.05.2010. На думку позивача, відповідач неправильно застосовує законодавчі акти, дає їм розширене тлумачення. Ані ст.11, ані п.2 ч.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ані п.5.3.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої 19.12.2003 постановою правління Пенсійного фонду України №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, не вказують на те, щоб пенсіонер за віком у примусовому порядку здійснював доплату з метою зарахування неповних місяців до страхового стажу як повних місяців з розміром страхової ставки більше 100%.

Позивач, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи у судове засідання не прибув. Подав 28.11.2014 до суду письмові пояснення, в яких підтримує позовні вимоги, просить розглянути його позов за його відсутності (а.с.69-72).

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.40-41, 78-80), в яких зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) зареєстрований в УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі як самозайнята особа - адвокат, з 19.07.2003. Згідно з п.4 ч.1 ст.11 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Згідно постанови правління Пенсійного фонду України №7-6 від 10.06.2004, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.08.2004 за №1000/9599, комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік подається страхувальниками до системи персоніфікованого обліку один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації. На підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей передбачених цим Законом у строки визначені законодавством, відповідачем 08.04.2010 застосовано фінансову санкцію у розмірі 170 грн. 00 коп. за 2008 рік. Дана фінансова санкція узгоджена з платником 13.04.2010, граничний строк сплати якої 27.04.2010. Звітність до відповідача за формою дод.33 за 2009 рік позивачем надано 31.03.2010, згідно з якою адвокатом ОСОБА_1 отримано чистий дохід на суму 2403 грн. 00 коп. та, як наслідок, нараховано внесків 797 грн. 80 коп. за 2010 рік. Посилаючись на п.4 ст.11 та п.2 ч.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.5.3.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних відносин), відповідач вважає, що розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, в якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску 33,2%. Таким чином, за 2009 рік відповідачем було здійснено донарахування позивачу (Акт донарахування №25) страхових внесків до мінімального розміру на суму 1764 грн. 58 коп. та узгоджено з платником 20.05.2010. У зв'язку з переплатою по авансових платежах станом на 20.05.2010 на суму 37 грн. 80 коп. згідно даних особового рахунку у платника обліковувався борг у сумі 1896 грн. 78 коп., який частково погашено 09.02.2011 у сумі 1200 грн. 00 коп. та 30.03.2011 у сумі 367 грн. 53 коп. Таким чином, згідно даних особового рахунку у платника станом на 30.03.2011 обліковувався борг у сумі 329 грн. 25 коп. На підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей передбачених цим Законом у строки визначені законодавством, відповідачем 15.04.2011 застосовано фінансову санкцію у розмірі 170 грн. 00 коп. за 2008 рік. Дана фінансова санкція була узгоджена з платником 20.04.2011, граничний строк сплати якої 05.05.2011. Згідно постанови Правління Пенсійного фонду України №26-1 від 05.11.2009, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Звітність до відповідача за формою дод.33 за 2010 рік позивачем надано 31.03.2011, згідно з якою ним отримано чистого доходу на суму 3500 грн. 00 коп. та нараховано внесків на суму 1162 грн. 00 коп. З урахуванням п.4 ст.11 та п.2 ч.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.5.3.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої 19.12.2003 постановою правління Пенсійного фонду України №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, позивачеві було здійснено донарахування до мінімального страхового внеску (Акт донарахування №25) у сумі 367 грн. 53 коп. та узгоджено з платником 20.05.2010. Таким чином, станом на 05.05.2011 у позивача наявний борг у сумі 2028 грн. 78 коп. Дана сума боргу повністю погашається адвокатом ОСОБА_1 25.07.2013. На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або у тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду, було застосовано фінансову санкцію згідно Рішення №275 від 04.09.2013 на суму 2580 грн. 46 коп., (у тому числі: 2251 грн. 05 коп. - пеня та 329 грн. 41 коп. - штраф), яка була узгоджена з платником 11.09.2014. Виходячи з приписів абз.5, 6 п.7 розділу 8 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач і після 01.01.2011 має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати страхових внесків за період до 01.01.2011, крім того, у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення він діяв на підставі та у межах повноважень, у спосіб, встановлений законодавством, оскільки позивачем не виконано обов'язки, покладені на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи у судове засідання не прибув. Подав до суду 08.12.2014 клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с.81).

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Судом досліджено поданий позивачем Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік (Додаток 33), в якому зазначені суми самостійно розрахованих позивачем внесків, визначених, з урахуванням сум доходу, заявлених у податковій декларації (а.с.10, 56).

Податкової декларації за періоди 2009-2013 років позивачем до суду - не надано.

Позивачем надано до суду Квитанції про сплату страхових платежів (33,2%), в яких призначенням зазначено: 200 грн. 00 коп. (доплата за 2008 рік та 1 квартал 2009 року), 100 грн. 00 коп. за 2 квартал 2009 року, 400 грн. 00 коп., 300 грн. 00 коп. - страхові взноси за 2009 рік (а.с.9).

Також, позивачем надано до суду копії Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1505, видане 09.07.2003 ОСОБА_1 та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с.73).

Крім того, позивачем надано до суду копії наказів про його звільнення з органів внутрішніх справ України (а.с.74-76), копію посвідчення №29475 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.11).

Відповідачем надано до суду копію Звіту про суми страхових внесків, передбачених договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів Пенсійного фонду України, поданого ОСОБА_1 за 2010 рік відповідачу (а.с.59-62).

08.04.2010 відповідачем прийнято Рішення №162/01-53 про застосування фінансових санкцій за неподання (несвоєчасне подання) відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду України, яким до ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 170 грн. 00 коп. (а.с.50-51).

15.04.2011 відповідачем прийнято Рішення №257/01-53 про застосування фінансових санкцій за неподання (несвоєчасне подання) відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду України, яким до ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у сумі 170 грн. 00 коп. (а.с.54-55).

Документальних доказів сплати вказаних фінансових санкцій, або їх оскарження (скасування тощо) позивач до суду не надав.

Стан розрахунку позивача з УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі з'ясований судом відповідно до Картки особового рахунку адвоката та його помічників, приватного нотаріуса (32% від доходу), в якій зазначені всі здійснені позивачем внески (а.с.44-47).

Судом досліджено Акт камеральної перевірки річної звітності за формою згідно додатку №33 за 2009 рік особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, ОСОБА_1, а також Розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті з метою зарахування неповних місяців до страхового стажу як повних місяців особами, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю (а.с.7, 57).

У Розрахунку, зокрема, зазначено, що мінімальний страховий внесок у січні-березні 2008 року - 200 грн.86 коп., у квітні-червні 2008 року - 207 грн. 50 коп., у липні-вересні 2008 року - 209 грн. 16 коп., у жовтні 2008 року - 215 грн. 80 коп., у листопаді-грудні 2008 року - 247 грн. 01 коп. (у той час, як позивач у графі 4 Додатку №33 зазначив менші значення (а.с.10, 56)). Разом, у 2009 році позивач повинен був сплатити 2562 грн. 38 коп., а не 797 грн. 80 коп., добровільно сплачені ним.

Судом досліджено Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №275, прийняте 04.09.2013 (а.с.6).

Вказаним Рішенням №275 від 04.09.2013 відповідачем нараховано ОСОБА_1 2251 грн. 05 коп. пені (0,1% на суму недоїмки і фінансових санкцій) та 329 грн. 41 коп. - штрафу (10%).

Також, судом досліджено Розрахунок фінансової санкції та пені, зазначеним у Рішенні №275 від 04.09.2013 (а.с.6 на звороті).

Позовні вимоги не підлягають задоволенні виходячи з наступного.

Як зазначено у п.4 ч.1 ст.11 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України №5076-VI від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з Розділом 2 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої 19.12.2003 постановою правління Пенсійного фонду України №21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): «платниками страхових внесків є: 2.1. Страхувальники: (…) 2.1.5. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно, - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності».

Звідси, у спірних правовідносинах позивач виступає відносно УПФУ в м.Артемівську та Артемівському районі як страхувальник - самозайнята, на професійній основі особа, а не як працюючий пенсіонер МВС України.

Відповідно до абз.6 п.4.7 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року.

Згідно з абз.1 п.4.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» за ставками: для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп.5.3.3 п.5.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподатковуваний дохід, на розмір страхового внеску, зазначений в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

Оскільки згідно Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік (Додаток 33) поданого позивачем до органу Пенсійного фонду України (а.с.10, 56) зазначено, що ОСОБА_1 мав загальний місячний оподатковуваний дохід кожного місяця, то і страхові внески повинні були сплачені ним у розмірі, зазначеному у пп.5.3.3. п.5.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Відповідно до ч.1 ст.95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.3 ст.95 Кодексу законів про працю України).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб (ч.4 ст.95 Кодексу законів про працю України).

У ст.59 Закону України №107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.

У ст. Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривні на місяць.

Оскільки п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність визначена як незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, а не як спосіб проведення вільного дозвілля пенсіонерами ОВС України, то рівень здобутків від такої професійної діяльності не повинен бути меншим, ніж встановлена мінімальна заробітна плата. Неотримання чи недоотримання позивачем такого рівня доходів не є, на думку суду, підставою для плати місячних страхових внесків у розмірі, меншому, ніж встановлено пп.5.3.3 п.5.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Звідси Розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті з метою зарахування неповних місяців до страхового стажу як повних місяців особами, які забезпечують себе роботою самостійно, займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю (а.с.7, 57) здійснений відповідачем вірно.

У п.10.11 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зазначено, що у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Позивач документально не довів сплату фінансових санкцій за Рішеннями про застосування фінансових санкцій за неподання (несвоєчасне подання) відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду України №162/01-53 від 08.04.2010 та №257/01-53 від 15.04.2011, або їх скасування.

Станом на 05.05.2011 у позивача був наявний борг у сумі 2028 грн. 78 коп., який погашений ОСОБА_1 лише 25.07.2013, що підтверджується Карткою особового рахунку адвоката та його помічників, приватного нотаріуса (а.с.44-47).

Відповідно до 10.5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції, за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.

Як зазначено у пп.9.3.2 п.9.3 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника (…).

На суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (п.10.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»).

Відповідно абз.5, 6 п.7 розділу 8 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України №2464-VI від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій; погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється; на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, відповідач і після 01.01.2011 має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та своєчасністю сплати страхових внесків за періоди до 01.01.2011, а у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

Звідси, Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №275, прийняте 04.09.2013 відповідачем правомірно. Підстави для його скасування відсутні.

Суд погоджується з визначеними відповідачем сумами фінансової санкції та пені у Рішенні №275 від 04.09.2013, Розрахунку фінансової санкції та пені (а.с.6).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З'ясовано, що при подачі адміністративного позову з майновими вимогами позивачем сплачено на реквізити Запорізького окружного адміністративного суду 182 грн. 70 коп. та судового збору, що становить 10 відсотків розміру ставки судового збору по справі. Решта судового збору у сумі 1644 грн. 30 коп. позивачем - не сплачена.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.87 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача несплачену частину судового збору у сумі 1644 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 1644 грн. 30 коп. судового збору на р/р31215206784006 отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м.Запоріжжя, код отримувача 38025423, код МФО 813015, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанову у повному обсязі виготовлено 11.12.2014.

Суддя О.О. Прасов