Постанова № 42002790, 17.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 листопада 2014 року 14 год. 22 хв. № 826/17065/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представника позивача, без участі представника відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 17 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 04 листопада 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (далі - позивач, ТОВ "Аскоп-Україна") до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень відповідача від 24 жовтня 2014 року про закінчення виконавчого провадження № 44852749 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2014 року № 826/7625/13-а про зобов'язання Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України розглянути заяву позивача від 01 березня 2013 року № 96/03 за процедурою, встановленою законодавством (далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що висновок державного виконавця про належне виконання митним органом судового рішення є необґрунтованим, а оскаржувана постанова є незаконною, оскільки прийнята із порушенням п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Ухвалою суду від 07 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судове засідання 17 листопада 2014 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином. При цьому, 13 листопада 2014 року до суду через канцелярію надійшло письмове клопотання із долученими копіями документів відповідного виконавчого провадження та проханням про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2013 року у справі № 826/7625/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року, задоволено частково позов ТОВ "Аскоп-Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - митний орган) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, а саме визнано протиправною бездіяльність митного органу щодо не розгляду заяви ТОВ "Аскоп-Україна" від 01 березня 2013 року № 96/03 та зобов'язано митний орган розглянути вказану заяву. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (далі - судове рішення).

21 травня 2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 826/7625/13-а (далі - виконавчий лист).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2014 року у справі № 826/7625/13-а виплавлено помилку, допущену при виготовленні виконавчого листа.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відповідача від 29 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 44852749 із примусового виконання виконавчого листа, митному органу (боржнику у виконавчому провадженні) надано семиденний термін для самостійного виконання судового рішення.

В подальшому, а саме 24 жовтня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відповідача прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням судового рішення повністю.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно зі ст. 1, ч.ч. 1, 3 ст. 49 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені ст. 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що порядок розгляду заяви про повернення суми надмірно сплаченого податку затверджено наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, про що зазначено у судовому рішенні, яке підлягає виконанню відповідно до виконавчого листа.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, з чим погоджується суд та що підтверджується нормами Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі - Порядок № 618), за результатами розгляду заяви про повернення надмірно сплаченого податку митний орган зобов'язаний вчинити відповідні дії, результатом яких є складання висновку про повернення коштів платнику на направлення такого висновку до органу казначейської служби. У разі відсутності факту надмірної сплати податку митний орган повідомляє платника про відмову у задоволенні заяви.

Разом з тим, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії листа митного органу від 07 жовтня 2014 року № 11234/1/26.-70-52-05, який, за переконанням відповідача, є доказом виконання судового рішення, правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету України у сумі, заявленій позивачем, відсутні. Рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України.

Дослідивши зміст вказаного листа, суд прийшов до висновку, що митним органом не вчинено передбачених законодавством дій, направлених на встановлення факту наявності/відсутності підстав для повернення позивачу коштів, а тому відмова митного органу у задоволенні заяви позивача, за переконанням суду, прийнята з формальних підстав.

Згідно з п. 1, п.п. 3-7, 11 розділу ІІІ Порядку № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до п. 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, прийняту 24 жовтня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві у рамках виконавчого провадження ВП № 44852749.

3. Присудити на корить товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (код за ЄДРПОУ 30579869) здійснений ним судовий збір у розмірі 73,08 грн. (Сімдесят три гривні вісім копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 25 листопада 2014 року