Постанова № 42002673, 18.12.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Житомир

справа № 806/4834/14

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000622100 від 13.10.2014 року,

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.12), просив визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області щодо проведення перевірки у ПП ОСОБА_1, а також визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000622100 від 13.10.2014 року Овруцької ОДПІ у Житомирській області.

В обґрунтування позовних позивач зазначає, що перевірка проведена відносно нього незаконно, з порушенням встановленого порядку її проведення, акт про результати фактичної перевірки не складався та підписання акту не здійснювалось, цим його було позбавлено подати заперечення до контролюючого органу за результатами перевірки та участі в їх розгляді. Крім того, зазначає, що спірне рішення ґрунтується лише, в порушення п. 86.6 ст. 86 Податкового кодексу України, на акті огляду та вилучення речей від 03.09.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі. Пояснив, що фактична перевірки позивача, передбачена Податковим кодексом України, Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області не проводилась, тому і не складався акт перевірки, а спірне рішення прийнято за результатами розгляду матеріалів правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Встановлено, що в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому за адресою АДРЕСА_1, і який не внесений до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 здійснювалась 3 вересня 2014 року торгівля алкогольними напоями без відповідної ліцензії та зберігались алкогольні напої.

Зазначені обставини, крім пояснень представника відповідачів, підтверджуються поясненнями позивача, даними в судовому засіданні, протоколом про адміністративне правопорушення № 33 від 03.09.2014 року, актом огляду та вилучення речей, при вчиненні адміністративного правопорушення, від 03.09.2014 року та постановою Народицького районного суду Житомирської області від 29.09.2014 року по справі № 284/1798/14-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (здійснення 03.09.2014 року торгівлі алкогольними напоями без відповідної ліцензії).

Як пояснив в судовому засіданні позивач, з постановою Народицького районного суду Житомирської області від 29.09.2014 року по справі № 284/1798/14-п він погоджується і її не оскаржував.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон ).

За порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 15 Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання усіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій; зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

За приписами ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно абзацу 5 ч. 2 ст.17 Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;

- зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень;

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені є контролюючий орган.

Частиною 4 статті 17 Закону, визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок).

Згідно п. 4 Порядку, до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Суд зазначає, що у відповідача не було необхідності проводити перевірку позивача відповідно до Податкового кодексу України, оскільки матеріалів, отриманих від ОВС СПНОНТ ОУ ГУ Міндоходів у Житомирській області було достатньо для прийняття рішення про застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 5 Порядку.

В даному випадку податковий орган отримав не інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, а матеріали про вже виявлені та доведені порушення законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування фінансових санкцій слугували матеріали адміністративного правопорушення від 03.09.2014 року, які були складені та направлені на адресу Овруцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області співробітниками ОВС СПНОНТ ОУ ГУ Міндоходів у Житомирській області, які свідчать про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі вказаних матеріалів Овруцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000622100 від 13.10.2014 року, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 34000 грн. Вказане рішення позивач отримав 16.10.2014 року.

Щодо посилань позивача на те, що на час встановлення порушення він перебував за межами району в службових справах та будь-яких розпоряджень щодо торгівлі спиртними напоями ОСОБА_4, яка в цей час підміняла його, не давав, а тому порушення норм визначених в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні він вчинити не міг, суд зазначає наступне.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж алкогольного напоїв без наявності відповідної ліцензії, а визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.17 Закону, є факт вчинення за місцем здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання продажу алкогольних напоїв без наявності ліцензії та зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи відмову в задоволенні позову та приписи ст.ст. 87, 94 КАС України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з позивача належить стягнути на користь Державного бюджету України судові витрати, що складаються із судового збору, у розмірі 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судові витрати, що складаються із судового збору, у розмірі 1644,30 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 23 грудня 2014 р.