Постанова № 42002597, 22.12.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року справа № 823/2699/13-а

15 год. 02 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Шоколенко Т.М.,

за участю представників позивача - Шепеляки С.В., Чеканова О.С. (за довіреностями), представника відповідача - Недосєки І.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Украгро НПК» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Украгро НПК» звернулось до суду з адміністративним позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2013 року №0000022200 та №0000012200.

В адміністративному позові позивач просить скасувати: податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 №0000022200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2051816 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1999629 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 52187 грн.; податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 №0000012200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1383972 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1143059 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 240913 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач дійшов невірного висновку в ході проведеної перевірки, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15 травня 2013 року №0000022200 та №0000012200.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просив відмовити в його задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Приватне акціонерне товариство «Украгро НПК» (19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Промислова, 1), ідентифікаційний код 31961067, зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 28.03.2002 Жашківською районною державною адміністрацією та перебуває на обліку як платник податків в Уманській ОДПІ.

Судом встановлено, що Уманською ОДПІ згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства «УКРАГРО НПК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, результати якої оформлені актом перевірки від 15.04.2013 №104/22/31961067.

За висновками вказаної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000022200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2051816 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1999629 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 52187 грн., податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0000012200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1383972 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1143059 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 240913 грн.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та не заперечується сторонами, ПАТ «Украгро НПК» в грудні 2010 року, в січні 2011 року та в лютому 2011 року документально оформлено придбання товару (карбаміду) в сумі 6145206 грн., в т.ч. ПДВ 1229041 грн. у TOB «Синтро-КЛМ», що було документально відображено в бухгалтерському обліку.

З договорів поставки, укладених із ТОВ «Синтро-КЛМ»: №2412/2010 від 24.12.2010, №0501/2011 від 05.01.2011, №1201/2011 від 12.01.2011, №2001/11 від 20.01.2011, №2502/11 від 22.02.2011, вбачається, що ТОВ «Синтро-КЛМ» зобов'язується поставити в обумовлений строк позивачу товар (карбамід насипом) у визначеній кількості та за обумовленою ціною і якістю товару, що має відповідати ГОСТ 2081-92, поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ (станція Жашків, станція Скібнево).

На виконання умов вищезгаданих договорів ТОВ «Синтро-КЛМ» надало позивачу видаткові накладні: РН-0000063 від 28.12.2010, РН-0000001 від 09.01.2011, РН-0000002 від 13.01.2011, РН-0000005 від 21.01.2011, РН-0000037 від 28.02.2011.

Як належний доказ транспортування придбаного у ТОВ «Синтро-КЛМ» товару (карбаміду насипом) позивачем надано залізничні накладні, в яких зазначено номер накладної на маршрут або групу вагонів, станція і залізниця відправлення: Черкаси, Одеська залізниця, відправник та його поштова адреса: ТОВ «Компанія «Юнитранс-Агро», 18005. м. Черкаси, вул. Ватутіна 12/7, платник: TOB «Компанія «Юнитранс-Агро», станція і залізниця призначення: Скібнево Південно-Західна, Жашків Одеська, одержувач, його поштова адреса: ЗАТ «Украгро НПК», 19200, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Промислова 1.

Крім того, позивачем надано докази використання придбаного в ТОВ «Синтро-КЛМ» товару (карбаміду насипом), а саме: видаткові накладні на реалізацію розфасованого карбаміду по 800 кг контрагентам-покупцям: TOB «Агро-Віста» в кількості 514,8 тонн, ТДВ «Терезине», в кількості 120 тонн, TOB «Укрора», в кількості 1680 тонн, Самчики ДП ДГ, в кількості 40 тонн, TOB "Камчатка", в кількості 101,2 тонн, TOB «Арчі», в кількості 168 тонн, ДСП «Агро партнер», в кількості 502.4 тонн, TOB «УКРРОС-Зерно», в кількості 56 тонн.

Як зазначено вище, перевіркою не встановлено факт безтоварності господарської операції з придбання позивачем товару (робіт, послуг) у вищезгаданого контрагента.

Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних робіт (послуг) у відповідних податкових періодах.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Крім того, ПАТ «Украгро НПК» в листопаді 2010 року документально оформлено придбання товару (ріпаку) в сумі 553333 грн. 33 коп., ПДВ 110666 грн. 67 коп. у ПП «Агро-Буд-Гранд».

На виконання умов вищезгаданих договорів ПП «Агро-Буд-Гранд» надало позивачу видаткову накладну № 02111 від 02.11.2010.

Крім того, виконання договору № 02111 від 02.11.2010 підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, це: акт прийому-передачі товару від 02 листопада 2010 року, складська квитанція №212 від 02 листопада 2010 року.

Надана позивачу від ПП «Агро-Буд-Гранд» податкова накладна № 02111 від 02.11.2010 містить обов'язкові реквізити та підпис і прізвище уповноваженої особи.

Позивачем до матеріалів адміністративної справи надано доказ, що придбаний ріпак проданий позивачем на експорт УАБ «Местилла» (Литва), отже на підставі документів, наданих до справи щодо реалізації ріпаку, можна зробити висновок, що позивачем фактично останній реалізовувався, про що не заперечує і відповідач.

Також з матеріалів адміністративної справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Грандстройінвест» укладено договір б/н від 01.11.2011, за умовами якого ТОВ «Грандстройінвест» зобов'язується виконати роботи по ремонту під'їзної колії позивача, а позивач - прийняти і оплатити виконану роботу.

Виконання договору № б/н від 01.11.2011 підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, це: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 301111; акт від 20.07.2011 року, складений комісією станції Вінниця про недоліки технічного стану і схоронності рухомого складу на під'їзній колії ЗАТ «Украгро НПК»; акт від 21.10.2011 року комісії, який свідчить про усунення недоліків, які вказані в попередньому акті.

Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних робіт (послуг) у відповідних податкових періодах.

Надані позивачу від ТОВ «Грандстройінвест» податкові накладні № 2 від 01.11.2011 року, № 143 від 21.11.2011 року містять обов'язкові реквізити та підпис і прізвище уповноваженої особи.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Крім того, наявні в матеріалах податкові накладні позивача містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Таким чином, усі первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у 2011 році ПАТ «Украгро НПК» здійснено операції з придбання та продажу цінних паперів (акцій, емітент ВАТ «Баришівська сільгоспхімія»).

Позивач придбав згідно договору купівлі-продажу від 21.06.2011 № 46209 ЛТД-Б у ПАТ «Оксана Плюс» 5026 простих іменних акцій по ціні 24,8707 грн. за 1 шт. Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-20/09/105 від 20.09.2011 року, укладеному між позивачем та громадянином України ОСОБА_4, придбано цінних паперів в кількості 8042 шт., по ціні 189 грн. 59 коп. за 1 шт. Позивачем здійснено продаж акцій номінальною вартістю 0,25 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-12/10/305 від 12.10.2011, укладеному із громадянином Литовської Республіки ОСОБА_7, в кількості 13068 шт. по ціні 126 грн. 74 коп. за 1 шт.

Як встановлено судом, продаж акцій здійснено ПАТ «Украгро НПК» пов'язаній особі, а саме фінансовому директору ОСОБА_7.

Як вбачається з акту перевірки, позивач при продажу акцій в кількості 5026 штук, придбаних по ціні 24,8707 грн. отримав прибуток в сумі 511995 грн. 10 коп., тоді як при продажу акцій в кількості 8042 шт., придбаних по ціні 189 грн. 59 коп., позивач отримав збиток в сумі 505439 грн. 70 коп.

Суд зауважує, що п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України визначено, що до складу прибутку платника податків за звітний період включається позитивний результат від операцій з цінними паперами за звітний період (якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку, внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів).

Оскільки витрати з придбання цінних паперів обліковуються окремо від інших витрат платника податків, від'ємний фінансовий результат по операціям з цінними паперами не включається до складу витрат платника податків у звітному податковому періоді та не впливає на розмір об'єкта оподаткування платника податків.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що загальний прибуток з продажу пакета акцій емітента ВАТ «Баришівська сільгоспхімія» Й. Бакшишу склав 6555 грн. 54 коп. та був включений до звітної податкової декларації позивача із податку на прибуток у відповідності до п. 153.8 ст. 153 та п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України.

Крім того, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що між позивачем та TOB «НФ Трейдінг Україна» укладено договори від 06.04.2012 №ДГ-002878, від 28.05.2012 №ДГ-НПК001, від 28.05.2012 №ДГ-НПК002, від 28.05.2012 №ДГ-НПК003, від 12.07.2012 №ДГ-НПК004, від 27.07.2012 №ДГ-НПК005, від 29.08.2012 №ДГ-НПК006, від 05.12.2012 №ДГ-НПК007.

З матеріалів акту перевірки вбачається, що позивач при продажу товарів TOB «НФ Трейдінг Україна», поніс додаткові витрати у вигляді адміністративних витрат на суму 32126970 грн., оскільки до складу витрат позивачем включено витрати на оплату праці адміністративного апарату, внески на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, витрати на ремонт та поліпшення об'єктів основних засобів, витрати на послуги зв'язку, тощо. Зазначені витрати в бухгалтерському обліку товариства відображені по рахунку 92 «Адміністративні витрати». Крім того, позивач при продажу товарів TOB «НФ Трейдінг Україна», поніс додаткові витрати у вигляді витрат на збут на суму 25665492 грн., оскільки до складу цих витрат позивачем включено витрати на оплату праці працівників, зайнятих збутом, внески на соціальні заходи, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, витрати на ремонт та поліпшення об'єктів основних засобів, витрати на транспортно-експедиційне обслуговування, тощо. Зазначені витрати в бухгалтерському обліку товариства відображені по рахунку 93 "Витрати на збут".

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на ту обставину, що при формуванні витрат у 2012 році в окремих випадках при реалізації позивачем товарів пов'язаній особі (TOB «НФ Трейдінг Україна») витрати, понесені в зв'язку із продажем таких товарів, перевищують доходи, отримані від такого продажу, з огляду на наступне.

Витрати, понесені у зв'язку з продажем (обміном) товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу (обміну) (пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 ПК України).

Крім того, згідно пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується згідно з ціною їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції, в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, при визначенні витрат, понесених у зв'язку з продажем таких товарів, враховується тільки їх собівартість, визначена згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, без врахування інших витрат, зокрема витрат на збут таких товарів, визначених згідно із пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, а тому відповідач помилково дійшов до висновку щодо застосування до даних правовідносин методики розподілу адміністративних витрат та витрат на збут відповідно до кількості реалізованої позивачем готової продукції і товарів у 2012 році.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, прийнявши оскаржені податкові повідомлення-рішення, діяв не відповідно та не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 15 травня 2013 року №0000022200 та №0000012200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Украгро НПК» (19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 31961067) сплачений судовий збір в розмірі 4588 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 грудня 2014 року

Суддя В.А. Гайдаш