Постанова № 42002162, 23.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 915/1539/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 3120 від 10.12.2014р.)

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Волинський А.О., за довіреністю № 222 від 21.05.2014р.; Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Київська Русь"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.11.2014р.

по справі № 915/1539/14

за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк „Київська Русь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіс-Фарма"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство „Альба Україна"

про стягнення 140 060,15грн.

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство „Банк „Київська Русь" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіс-Фарма" про стягнення з останнього 127 298,87 грн. основного боргу, 8 799,32 грн. пені, 1 161,38 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язань та 2 800,58 інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача умов договору купівлі-продажу товару щодо своєчасної оплати поставленої продукції та послідуючим договором відступлення права вимоги, внаслідок якого ПАТ „Банк „Київська Русь" набуло у ПАТ „Альба Україна" право кредитора за зобов'язаннями ТОВ „Авіс-Фарма".

Ухвалою від 16 жовтня 2014 року господарським судом Миколаївської області залучено до участі у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство „Альба Україна".

19 листопада 2014 року відповідач подав до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої справи № 910/25096/14, яка перебуває у провадженні суду м. Києва про визнання недійсним договору про уступку права вимоги від 05.06.2014р. укладеного між позивачем та третьою особою.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.11.2014р. відмовлено ТОВ „Авіс-Фарма" у задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з недоведеністю неможливості встановлення судом у даній справі обставин, які встановлюються іншим судом у справі № 910/25096/14.

26 листопада 2014 року відповідач повторно подав до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої справи № 910/25096/14, що перебуває у провадженні господарського суду м. Києва посилаючись на те, що рішення суду у справі № 910/25096/14 може вплинути на результат та оцінку доказів у даній справі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.11.2014р. (суддя Бездоля Д.О.) зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду м. Києва у справі № 910/25096/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-Фарма" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 05.06.2014р. № 70352-20/14-7, з посиланням на те, що хід розгляду справи № 915/1539/14 залежить від результатів розгляду справи № 910/25096/14.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 910/25096/14 суд першої інстанції мотивував тим, що справа № 910/25096/14 не підсудна господарському суду Миколаївської області та дана справа і справа № 910/25096/14 одночасно розглядаються господарським судом Миколаївської області і господарським судом м. Києва відповідно.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство „Банк „Київська Русь" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 27.11.2014р. та прийняти нове рішення, яким поновити розгляд справи у господарському суді Миколаївської області.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що у господарського суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження у справі оскільки її розгляд можливий без розгляду справи № 910/25096/14.

На думку апелянта, зупинення провадження направлено на затягування процесу розгляду справи, оскільки позивач звернувся з даним позовом у вересні 2014 року, а позов до господарського суду м. Києва про визнання договору відступлення права вимоги недійсним був поданий відповідачем у листопаді 2014 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Авіс-Фарма" просить залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою даного позову є обставина неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу товару № 1110 від 13.01.2014р., укладеного останнім з третьою особою, в частині оплати отриманого від третьої особи товару, право вимоги за яким позивач набув на підставі договору про уступку права вимоги від 05.06.2014р. № 70352-20/14-7, укладеного останнім з третьою особою.

Зі змісту ухвали господарського суду Миколаївської області від 27.11.2014р. вбачається, що провадження у даній справі було зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, оскільки дана господарська справа та господарська справа № 910/25096/14 пов'язані між собою, а розгляд даної справи неможливий до розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/25096/14 та набрання прийнятим за результатами такого розгляду рішенням суду законної сили.

Предметом позову у справі № 910/25096/14 за позовом ТОВ „Авіс-Фарма" у даній справі до ПАТ „Банк „Київська Русь", що знаходиться у провадженні господарського суду м. Києва, є визнання недійсним вказаного договору про уступку права вимоги від 05.06.2014 № 70352-20/14-7.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Відповідно до приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", роз'яснено, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ, згідно вказаного роз'яснення, полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Проте, дійсно, як зазначає скаржник, обставини які встановлюються при розгляді справи № 910/25096/14 можуть бути встановлені і при розгляді справи 915/1539/14, а тому ознака неможливості розгляду даної справи в даному випадку - відсутня.

Як роз'яснено у п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання недійсним договору, на підставі якого заявлена вимога про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення або про відмову у зупиненні провадження у справі суд має враховувати обставини конкретної справи.

Виходячи зі змісту вимог ч. 1 ст. 79 ГПК України, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених позовних вимог до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Отже, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Проте, господарським судом попередньої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, яким чином з'ясування обставин у ході розгляду справи № 910/25096/14 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у справі № 915/1539/14 та яким чином встановлені у вказаній справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі, виходячи із предмету, підстави позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості здійснити розгляд справи по суті заявлених позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Статтею 83 ГПК України визначені права господарського суду, якими його наділено при прийнятті рішення. Так, зокрема, пунктом першим частини першої статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином, наведеною нормою передбачено право суду визнати з власної ініціативи договір недійсним у разі, якщо визнання недійсним договору не є предметом позову, тобто позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі.

Відповідно до пункту 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Врахувавши викладене, колегія суддів вважає, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, а розгляд даної справи є можливим за наявності іншої справи, яка розглядається господарським судом м. Києва, оскільки відповідно до наведених положень чинного законодавства господарський суд при вирішенні спору може встановити обставини невідповідності змісту договору, пов'язаного з предметом спору, чинному законодавству та має право за власною ініціативою визнати такий договір недійсним.

Крім того, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не містить посилання на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду іншої господарської справи, унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи, оскільки у межах цієї справи суд вправі самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Вищого господарського суду України від 05.06.2014 року по справі № 916/58/14 та постанові від 16.10.2014 року по справі № 911/2145/14.

Разом з цим, слід зазначити, що зупинення провадження у справі позбавляє позивача можливості захистити свої порушені права у даній справі шляхом стягнення з відповідача заборгованості.

Судова колегія вважає, що обставини, наведені відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі, не є підставами для зупинення провадження у справі № 915/1539/14, у зв'язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.43 ГПК України обов'язком господарського суду є оцінка доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що саме обов'язком суду є встановлення обставин справи, проведення оцінки наданих сторонами доказів, колегія приходить до висновку про допущення місцевим судом помилки щодо задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та порушення приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що рішення іншого суду, прийняте на користь відповідача при певних обставинах, не позбавляє його прав звернення до суду в порядку ст. 112 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, ухвала про зупинення провадження у справі № 915/1539/14 скасуванню, матеріали справи відповідно до ч.7 ст. 106 ГПК України - передачі до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Відповідно до пункту 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п.2, 104 п.4, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Київська Русь"- задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.11.2014р. по справі № 915/1539/14 - скасувати.

У задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовити.

Справу № 915/1539/14 повернути до господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті спору.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 24.12.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя А.І. Ярош