Постанова № 42002159, 23.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа№ 925/1269/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чеботарьова І.Г.(за довіреністю №14-124 від 13.05.14р.)

від відповідача : Бунякін М.М. ( за довіреністю № 11 від 03.01.2014 року);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2014р.

у справі № 925/1269/14 (суддя: Анісімов І.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго"

про стягнення 23 330 520 грн. 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 23 330 520 грн. 51 коп., в тому числі 20 197 831 грн. 95 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача природного газу, 2 072 663 грн. 15 коп. пеня, 424 909 грн. 46 коп. інфляційні та 635 115 грн. 95 коп. 3 % річних.

До прийняття рішення по справі представник позивача повідомив, що відповідач частково погасив основний борг в сумі 3 695 487 грн. 00 коп., а тому просить стягнути з відповідача 16 502 344 грн. 95 коп. боргу, 2 072 663 грн. 15 коп. пені, 424 909 грн. 46 коп. інфляційних та 635 115 грн. 95 коп. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.10.2014р. по справі №925/1269/14 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 16 502 344 грн. 95 коп. боргу, 424909 грн. 46 коп. інфляційних, 635115 грн. 95 коп. 3 % річних, 1 450 864 грн. 20 коп.. пені, в решті позовних вимог в сумі 3 695 487 грн. 00 коп. (основний борг) провадження припинено. В задоволенні решти позовних вимог в сумі 621 798 грн. 95 коп. (пеня) відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач, відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №13/3478ТЕ-36 від 28.12.2012 отримав природний газ, оплату за спожитий газ в повному обсязі та вчасно не здійснив, борг та штрафні санкції, які є предметом спору, виникли виключно внаслідок об'єктивних причин, а саме несвоєчасне перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачається населенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні 621 798, 95 грн. пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" на користь ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 621 798,95 грн. пені, в решті залишити оскаржене рішення без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції безпідставно було зменшено розмір пені за клопотання відповідача на 621 798,95 грн., оскільки в порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач невчасно та не в повному обсязі розрахувався із компанією, тому пеня нарахована позивачем у повній відповідності до умов п. 7.2. договору та ст. 232 ГК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та призначено справу № 925/1269/14 до розгляду на 02.12.2014 р., у складі колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

02.12.2014р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином. Колегією суддів було відкладено розгляд справи на 23.12.2014

В судовому засіданні 23.12.2014 року, представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині пені.

Представник відповідача вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2012 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (покупець) був укладений договір №13/3478-ТЕ-36 від 28.12.2012 купівлі-продажу природного газу (а.с.10).

За умовами зазначеного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно п. 6.1 договору - оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період. За який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.( п. 7.2 договору). Строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.( п.9.3 договору )

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав умови договору, здійснивши поставку природного газу протягом січня-грудня 2013 року. Так, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 33 589,222 тис.м3 на загальну суму 43 975 009 грн. 46 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2013, 22.01.2014, 28.02.2013,.22.01.2014, 31.03.2013, 30.04.2013, та 24.01.2014 та довідками, щодо кінцевого сальдо та щодо операцій з відповідачем. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного з місяцем поставки газу. Виконання позивачем зобов'язань щодо поставки природного газу за договором не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні.

Відповідач зобов'язання за договором поставки не виконав, своєчасно за поставлений природний газ не розрахувався, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав, оплату за спожитий газ в повному обсязі та вчасно не здійснив, станом на 03.04.2014 борг становить 20 197 831 грн. 95 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає, або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач на підставі договору №13/3478-ТЕ-36 від 28.12.2012, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cумму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

Згідно ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після порушення провадження у справі, було частково сплачено суму основної заборгованості, а тому позивач просить стягнути 16 502 344 грн. 95 коп. основного боргу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в частині стягнення 3 695 487 грн. 00 коп. боргу спір врегульований самими сторонами шляхом перерахування коштів (акт звірки станом на 31.08.2014) (а.с.82), тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, оскільки відсутній предмет спору , відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України. В частині стягнення 3 695 487 грн. 00 коп. провадження у справі підлягає припиненню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до суду першої інстанції було подано клопотання про зменшення розміру пені на 30 %, посилаючись на те, що постачання ним газу споживачам проводиться виключно за регульованими тарифами, які є збитковими і не покривають вартості придбання газу. Держава не покрила різницю в тарифах для забезпечення розрахунків із позивачем та не буде покривати нараховані позивачем суми санкцій за прострочення розрахунків за газ. Через несвоєчасне перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, виникла заборгованість держави перед комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради з різниці в тарифах, яка погоджена обласним управлінням житлово-комунального господарства та міським фінансовим управлінням та станом на 01.09.2014 складає 30 403 501 грн. 61 коп.

Судом першої інстанції зазначене клопотання було задоволено на підставі ч.3 ст. 83 ГПК України, зменшено на 30 % розмір пені та стягнуто на користь позивача пеню в розмірі 1 450 864,20 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України , у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено у ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення наведених норм кореспондуються з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якої господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту зазначеного вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

У випадку нарахування пені та штрафу, які є завищеними, не відповідають передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право їх зменшувати.

При вирішенні питання про зменшення сум штрафу та пені суд першої інстанції вірно врахував, що позивач не надав суду доказів, яку конкретно суму збитків він поніс через прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором від 28.12.2012 року.

Колегія суддів також зазначає, що відповідач вживав заходи щодо зменшення заборгованості, в тому числі під час слухання справи в суді першої інстанції. При цьому, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції державою не була профінансована різниця в тарифах для населення, що підтверджує , що борг та штрафні санкції, які є предметом спору, виникли внаслідок об'єктивних причин, а саме несвоєчасного перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що не є виною відповідача в порушенні та у зв'язку з чим порушенні строки виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №13\3478 -ТЕ-36 від 28.12.2012 року.

З огляду на зазначене, враховуючи майновий стан сторін, причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотриманий баланс інтересів сторін та правомірно зменшено належні до стягнення штрафні санкції , а саме пені на 30%, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути лише пені 1 450 864 грн. 20 коп. в частині стягнення пені в сумі 621 798 грн. 95 коп. слід відмовити

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у сумі 19 013 234 грн. 56 коп., з яких: 16 502 344 грн. 95 коп. - борг, 424909 грн. 46 коп. - інфляційні, 635115 грн. 95 коп. - 3 % річних, 1 450 864 грн. 20 коп. - пеня.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012 року у справі № 5023/3165/12, постанова від 16.01.2014 у справі № 925/1028/13, в яких визначається винятковість обставин та наявність всіх підстав для зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.2014 року у справі № 925/1269/14, підстави для його скасування або зміни не відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2014 року у справі № 925/1269/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2014 року у справі № 925/1269/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1269/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко