Ухвала суду № 42002061, 22.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" грудня 2014 р. Справа № 922/5147/13

вх. № 5147/13

Суддя господарського суду: Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання: Вознюк С.В.

За участю представників сторін:

стягувача - Михайлова Н.Є., дов. № 20/026-Д від 02.01.2014р.;

Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - Хаблов В.М., дов. б/н від 01.12.2014р.

боржника - Степанишена А.В., дов. № 31/16 від 14.01.2014р. розглянувши скаргу Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" на дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" м. Харків

до Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 21 987,68грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар" звернулось до суду зі скаргою на дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якій скаржник просить визнати дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 22.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження з виконання рішення суду по справі № 922/5174/13 незаконними; визнати недійсною постанову Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 22.09.2014р. про зупинення виконавчого провадження, зобов'язати Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції поновити виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу № 922/5174/13 від 25.02.2014р. про стягнення з боржника на користь стягувача 22 692,18грн.

Представник стягувача (заявника) вимоги, викладені у скарзі підтримує, просить суд скаргу задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування скарги стягувач зазначає, що мораторій це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" зупиненню підлягають виконавчі провадження, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію. Тому, на думку стягувача, оскільки заборгованість боржника у даній справі виникла вже після порушення провадження у справі про його банкрутство, державний виконавець не мав правових підстав зупиняти виконавче провадження по примусовому стягненню даної заборгованості.

Представник Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції проти скарги заперечує, просить суд в її задоволенні відмовити.

Представник боржника проти скарги заперечує, вважає дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції законними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.2014р. позовні вимоги Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" 12 769,92грн. основного боргу, 1 713,03грн. 3% річних, 8 182,23грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 644 437,64грн., 3% річних в розмірі 18 167,84грн., пені в розмірі 43,24грн. та штрафу в розмірі 27 623,99грн. відмовлено.

25.02.2014р. на примусове виконання рішення суду видано наказ.

15.04.2014р. зазначений наказ суду було пред'явлено стягувачем до виконання до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

24.04.2014р. Комінтернівським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду № 922/5147/13 від 25.02.2014р.

22.09.2014р. постановою Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції виконавче провадження зупинено, оскільки відносно боржника порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Стягувач, не погоджуючись з тим, що виконавче провадження підлягає зупиненню, звернувся до суду із скаргою на дії державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів можуть бути подані стягувачем та розглядаються судом у судовому засіданні з викликом стягувача, боржника та органу виконання судових рішень.

Судом встаовлено, що 27.12.2011р. ухвалою господарського суду Харківської області по справі № 5023/10655/11 порушено справу про банкрутство Державного підприємства "Завод ім. Малишева", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів:

- заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу п.1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки справу про банкрутство відносно відповідача порушено 27.12.2011р., то до правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції 1999 року, із змінами, що діяли станом на 18.01.2013р. (далі за текстом Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частина 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює наслідки введення та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

З аналізу зазначених правових норм випливає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію (порушення провадження у справі про банкрутство боржника), їх виконання для боржника є обов'язковим. Однак, протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення заборгованості з боржника на підставі виконавчих документів і ця заборона стосується в тому числі й заборгованості, що виникла вже після порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Тобто ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює певний проміжок часу (під час дії мораторію), протягом якого забороняється примусове стягнення заборгованості з боржника, а тому дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження, відкритого відносно боржника, який знаходиться у процедурі банкрутства, суд вважає законними.

Приписи п.8 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких зупиненню підлягають виконавчі провадження, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію суд не вважає такими що суперечать положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальним по відношенню до інших нормативно - правових актів, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі й до Закону України «Про виконавче провадження», та у разі наявності суперечностей між приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншими нормативно - правовими актами перевагу має саме Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" на дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції є такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" на дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відмовити.

Суддя Лавренюк Т.А.