Рішення № 42002039, 16.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р.Справа № 922/919/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс", м. Харків до Акціонерного товариства закритого типу ТПК "Світло Шахтаря", м. Харків простягнення 27672,90 грн.за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Матвєєв Є.О., довіреність б/н від 14.04.14 р.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс" до Акціонерного товариства закритого типу ТПК "Світло Шахтаря" про стягнення 27672,90 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.14р. позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу ТПК "Світло Шахтаря" на користь Комунального підприємства "Жилкомсервіс" - 27672,90 грн. заборгованості, 1827,00 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 по даній справі рішення першої інстанції було змінено, позовні вимоги задоволено частково у розмірі 8645,60 грн. та судові витрати у розмірі 570,02 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.14р. було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 по даній справі та рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2014р., справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 13.10.14р. призначено справу №922/919/14 до нового розгляду у судовому засіданні.

08.12.14р. представник відповідача надав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, за межі встановлені ч.1 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.12.14р. клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору на 15 днів, за межі встановлені ч.1 ст. 69 ГПК України - задоволено, строк вирішення спору продовжено по 24.12.14р.

16.12.14р. представник відповідача надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що 23 квітня 2012 року АТ ЗТ ТПК "Світло Шахтаря" було направлено лист до КГІ "Жилкомсервіс" (відповідна копія додається), в якому зазначається про одностороннє розірвання договору № 7/70 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нежитлового приміщення від 01 червня 2007 року, договору № 7/71 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нежитлового приміщення від 01 червня 2007 року. Зазначений лист був направлений позивачу рекомендованою кореспонденцією разом з повідомлення про вручення, та як вбачається з повідомлення про вручення кореспонденції, лист про розірвання договорів був отриманий представниками позивача 03 травня 2012 року.

В поясненнях також представник відповідача вказав, що відповідно до пункту 7.2 Договору, договір вважається продовженим на той самий термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідністю його перегляду. Тому, відповідач вважає, що сторонами було погоджено умову при якій договір є припиненим зі спливом строку, тому він не продовжує свою дію, у зв'язку із письмовим повідомлення про розірвання за місяць до закінчення строку. Оскільки Відповідач своїм листом від 23.04.2012 р. повідомив Позивача про одностороннє розірвання спірних Договорів № 7/70 та № 7/71 від 01.06.07 р., то вказаний лист можна вважати повідомленням про розірвання договору після закінчення його строку, тому що таке повідомлення відповідає вимогам, що зазначені в п. 7.2. Договорів, а саме: він був направлений не менше ніж за місяць до закінчення строку договору та викладений в письмові формі.

Також відповідач наголошує, що в той же час, ані зазначений договір, ані законодавство України не встановлюють вимоги щодо форми та змісту такого повідомлення.

Таким чином, відповідач вважає, що лист від 23.04.2012 р. є підставою припинення правовідносин після спливу другого строку дії договору.

16.12.14р. представник відповідача надав заяву про часткове визнання позовних вимог, а саме в сумі 17800,32 грн.

Представник позивача в судове засідання 16.12.14р. не з`явився, але надав 16.12.14р. через канцелярію суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника позивача на лікарняному.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Як вбачається зі вхідного штампу канцелярії, позовна заява надійшла до суду на новий розгляд та була автоматично розподілена 09.10.14р., тобто двохмісячний термін розгляду справи вже сплив 09.12.14 року. Ухвалою суду від 08.12.14р., за клопотанням представника відповідача, розгляд справи було продовжено на 15 днів, але і цей строк спливає 24.12.14р. Оскільки відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, то продовжений строк розгляду даної справи є присічним.

З огляду на вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з недостатністю залишку терміну, визначеного діючим законодавством, строку розгляду даної справи. Крім того, хоча до клопотання була додана копія лікарняного листа, в клопотанні не вказані підстави відкладення, тобто для чого саме був необхіден додатковий час представнику позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.12.14р. визнав позовні вимоги частково, з урахуванням заяви №45386 від 16.12.14р.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, оцінивши всі докази в сукупності, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та підтверджено фактичними даними, Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" засноване відповідно до Господарського кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, відповідно до рішення сесії Харківської міської ради Харківської області від 26.07.2006р. за № 69/06.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Жилкомсервіс" вказане підприємство створено з метою забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов проживання, забезпечення схоронності та поліпшення рівня благоустрою житлового фонду, забезпечення безперервної роботи технічного оснащення житлових будинків, належного санітарного стану прибудинкової території, тощо.

20.12.2006р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області винесено рішення № 1186, відповідно до якого Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" визнано виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групи будинків, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - управителем.

01.06.2007р. між Комунальним підприємством "Жилкомсервіс" (виконавець) та власником (наймач або орендар) Акціонерним товариством закритого типу ТПК "Світло Шахтаря" (споживач) укладено договори № 7/70 та № 7/71 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій, за умовами яких виконавець прийняв на себе обов'язок забезпечити надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку, де розташовані нежитлові приміщення, за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 92 (загальною площею 432,8 м2) - за договором № 7/70 та за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 36 (загальною площею 250,1 м2) - за договором № 7/71, а споживач зобов'язався оплатити послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених вищенаведеними договорами (п.1.1 договорів).

Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів (п.1.3 договорів).

Розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладення цих договорів становить для кожного споживача, окремо, залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно - гігієнічного, протипожежного технічного стану будинку (споруди) та прибудинкової території, на підставі додатку № 4 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.10.2006р. № 806 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирну плату) для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м. Харкова" (п.1.4 договорів). Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.2.1 договорів). Щомісячна оплата на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій складає 235,88 грн. (договір №7/70), 143,56 грн. (договір №7/71) (п.2.2 договорів). Споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати послуги в установлені договором строки (п. 3.2 договорів).

Договори набирають чинності з 01.02.2007р. строком на три роки та діють до 01.03.2010р., якщо про інше не було заявлено споживачем в письмовій формі (п.7.1 договорів). Договір вважається продовженим на той же термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність його перегляду (п. 7.3 договорів).

Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що за договором № 7/70 від 01.06.2007р. для нежитлових приміщень, розташованих у житловому будинку по вул. Жовтневої революції, 92 у місті Харкові загальною площею 432,8 м2 було затверджено тариф - 0,545 грн./м2, до якого входять наступні послуги:

прибирання прибудинкової території (0,284 грн.);

прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівель (0,004 грн.);

технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання (0,060 грн.);

технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем водовідведення (0,040 грн.);

технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання (0,085 грн.);

обслуговування димовентеляційних каналів (0,017 грн.);

освітлення місць загального користування (0,055 грн.);

Вищезазначене підтверджується укладеним між сторонами додатком № 1 до договору №7/70 від 01.06.2007р. та наявними в матеріалах справи довідками.

За договором № 7/71 від 01.06.2007р. для нежитлових приміщень, розташованих у житловому будинку по вул. Жовтневої революції, 36 у м. Харкові загальною площею 250,1 м2 було затверджено тариф - 0,574 грн./м2, до якого входять наступні послуги:

прибирання прибудинкової території (0,313 грн.);

прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівель (0,004 грн.);

технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання (0,060 грн.);

технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем водовідведення (0,040 грн.);

технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання (0,085 грн.);

обслуговування димовентеляційних каналів (0,017 грн.);

освітлення місць загального користування (0,055 грн.);

Зазначене вище підтверджується укладеним між сторонами додатком № 1 до договору №7/71 від 01.06.2007р. та наявними в матеріалах справи довідками.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 893 від 20.12.2011р. "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності м. Харкова" та рішенням № 39 від 27.01.2012р. "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 893 від 20.12.2011р. "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності м. Харкова" визначено вичерпний перелік послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій та затверджений тариф на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій, що діє з 01.01.2012р.

Листами № 7/70/2-12 від 07.03.2012р. та за № 7/71/2-12 від 07.03.2012р. позивач повідомив відповідача, що з 01.01.2012р. встановлено новий тариф на послуги, у зв'язку з чим щомісячна вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за договором № 7/70 від 01.06.2007р. буде становити 551,82 грн., а за договором № 7/71 від 01.06.2007 - 316,88 грн.

Листом від 23.04.2012р. відповідач заявив, що не потребує послуг позивача, в зв'язку з чим повідомив про одностороннє розірвання договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нежитлового приміщення від 01.06.2007р. за №7/70 та № 7/71. Зазначений лист був отриманий представником позивача 03.05.2012р.

Втім, вважаючи, що правовідносини між сторонами за договорами від 01.06.2007р. не припинилися, а також, вказуючи на неналежне виконання споживачем умов договорів щодо розрахунку за спожиті послуги Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за вищевказаними правочинами в сумі загальній 27672,90 грн., яка виникла за період з 01.03.2011р. по 01.03.2014р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормою ст. 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у т.ч. шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Таким чином, загальна норма цивільного законодавства (ст.907 ЦК України) не визначає підстав для одностороннього розірвання договору, а відсилає до інших норм матеріального права або умов договору для їх визначення.

Як встановлено судом, у спірних договорах право споживача односторонньо розірвати договір не передбачено.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини з надання житлово-комунальних послуг, є Закон України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до п. 6 статті 26 якого у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що споживач житлово-комунальних послуг вправі розірвати договір у разі зникнення потреби в отриманні послуг лише дотримавшись порядку, встановленого законом.

Загальні положення про розірвання договору містяться в нормах ст. ст. 651, 652 ЦК України.

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оскільки, договорами не передбачено право споживача односторонньо відмовитись від договору, а зміст норми п. 6 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає підстави саме для розірвання договору, а не односторонньої відмови від нього, тобто містить положення про право споживача розірвати договір у встановленому законом порядку, що не є тотожним поняттю односторонньої відмови від договору, при цьому, відповідач не доводив обставин розірвання договорів у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав вважати правовідносини сторін за договорами від 01.06.2007р. припиненими 03.05.2012р.

Втім, згідно зі ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 7.1 кожного з договорів визначено, що угоди набирають чинності з 01.02.2007р. (договір №7/71) та 02.04.2007р. (договір №7/70) строком на три роки та діють до 01.03.2010р. (договір №7/71), до 31.03.2010 (договір №7/70)

Згідно з п. 7.3 договору він вважається продовженим на той же термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність його перегляду.

Відтак, пункт 7.3 договору пов'язує можливість його автоматичної пролонгації з відсутністю заяв сторін про розірвання чи зміну договору, які мають бути висловлені не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору.

Оцінюючи надісланий відповідачем на адресу позивача лист від 23.04.2012р., суд дійшов висновку, що вищевказаний лист є підставою для припинення правовідносин сторін після спливу другого строку дії договору, тобто по договору №7/71 з 02.03.2013р., а по договору №7/70 з 01.04.2013р.

Як свідчить наданий позивачем до суду розрахунок суми позову, останній просить суд стягнути заборгованість відповідача з наданих послуг за період з 01.03.2011р. по 01.02.1014р. у розмірі 27672,90 грн.

Відповідачем, відповідно до заяви №45386 від 16.12.14р., частково визнано позовні вимоги в сумі 17800,32 грн., а саме за період 01.03.2011р. по 31.03.2013р.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).

Оскільки Договори були укладені строком на 3 роки, беручи до уваги направлене повідомлення про розірвання договору (том 1, а.с. №161), дія договорів, після спливу строку другої пролонгації договорів, не продовжувалась, тобто друга пролонгація не відбулася. Таким чином, стягненню підлягає сума заборгованості, яка нарахована нарахована та заявлена позивачем за період до другої пролонгації.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 17565,40 грн. за період з 01.03.2011р. по 01.03.2013р., оскільки з 02.03.2013р. по договору №7/71 та з 01.04.2013 року по договору №7/70 відносини між сторонами припинилися на підставі заяви відповідача про розірвання договору (лист від 23.04.2012р.), в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, витрати по сплаті судового збору частково підлягають покладенню на позивача та частково на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу ТПК "Світло шахтаря" (61004, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, код ЄДРПОУ 22623960) на користь Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 35, код ЄДРПОУ 34467793) - 17565,40 грн. заборгованості та 1159,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості в сумі 10107,50 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя Л.В. Шарко