Рішення № 42002008, 22.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р.Справа № 922/5139/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ до ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД, смт. Станиця Луганська про розірвання договору за участю представників сторін:

позивача - Мірошник О.М., дов. № 196 від 17.03.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить розірвати договір оренди № 188-А від 01.08.11 р., укладений між позивачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД та звільнити позивача від сплати орендної плати за договором оренди № 188-А від 01.08.11 р. з 06.08.14 р. до моменту розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, отже, відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", позивачем мав бути сплачений судовий збір в сумі 2436,00 грн. В той же час, позивачем сплачено лише 1218,00 грн., тобто, за одну вимогу немайнового характеру.

Господарський суд Харківської області, своєю ухвалою від 08.12.14 р., витребував у позивача докази доплати судового збору за другу вимогу (звільнення від сплати орендної плати за договором оренди № 188-А від 01.08.11 р. з 06.08.14 р. до моменту розірвання договору).

Представник позивача в судовому засіданні 22.12.14 р. витребувані документи (докази доплати судового збору за другу вимогу) не надав, позовні вимоги підтримав.

В п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

- зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);

- у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, господарський суд залишає позов без розгляду.

Враховуючи ненадання позивачем доказів доплати судового збору за другу вимогу немайнового характеру, беручи до уваги те, що позивач під час судового засідання не наполягав на розгляді цієї вимоги, суд, вважає за необхідне, позов в частині звільнення позивача від сплати орендної плати за договором оренди №188-А від 01.08.2011 р. з 06.08.2014 р. до моменту розірвання договору, залишити без розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав.

Відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач знаходиться за адресою: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, 53.

Харківська дирекція Поштамт-Центр поштового зв'язку № 1 в своєму листі від 26.09.14 р. № 7-14-608 проінформувала господарський суд Харківської області, що, у зв'язку з проведенням бойових дій в зоні АТО, з 22.07.14 р. до окремої вказівки, призупиняється приймання для пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей.

12.11.14 р. заступником начальника відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Харківської області складений акт про те, що у зв'язку із зупиненням приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, поштовим відділенням № 22 м. Харкова повернуто відправлення господарського суду Харківської області по справі № 922/5139/14, адресоване до смт. Станиця Луганська.

Оскільки телефонний (факсимільний) зв'язок з відповідачем також відсутній, суд, керуючись приписами інформаційниого листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", розмістив інформацію про час і місце судового засідання на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), що підтверджується відповідною роздруківкою.

Враховуючи викладене, відповідач вважається судом таким, що був належним чином повідомлений про про розгляд справи в господарському суду Харківської області 22.12.14 р., об. 11:10 год.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо комерційна фірма "ЛІА" ЛТД (відповідач, орендодавець) було укладено договір оренди №188-А (далі - договір)(а.с. 9-12), відповідно до умов якого, відповідач надав, а позивач прийняв у тимчасове, платне користування на умовах оренди частину нежитлового приміщення загальною площею 1,0 кв.м., що розташоване за адресою: Луганська область, м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, будинок 12-а (далі - "об'єкт оренди"). Цільовим призначенням об'єкту оренди за договором оренди є розташування банкомату позивача.

Відповідач, виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав позивачеві майно, що є предметом цього договору, а саме частину нежитлового приміщення загальною площею 1,0 кв.м., що розташоване за адресою: Луганська область, м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, будинок 12-а, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна від 08.08.11 р. (а.с. 13), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Строк користування об'єктом оренди встановлений сторонами в п.1.8. договору оренди - до 31 липня 2012 року.

Відповідно до п. 9.1 договору, спірний договір діє з моменту його підписання сторонами до 31 липня 2012 року.

В той же час, після спливу строку зазначеного в п.п. 1.8, 9.1 договору, позивач продовжував користуватись об'єктом оренди та сплачувати орендну плату в 2013 та 2014 роках, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

На підставі ст. 764 ЦК України, враховуючи продовження користування об'єктом оренди позивачем та сплати орендної плати після закінчення строку договору найму, беручи до уваги відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця проти цього, суд вважає спірний договір пролонгованим, зокрема, на 2014 рік.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог, зазначає, що у зв'язку з нештатним режимом, що склався у м. Луганськ та Луганській області, використання об'єкту оренди за цільовим призначенням стало неможливим.

Так, 23.07.2014 р. Постановою Правління Національного банку України №436 визнано, що на території Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим склалася ситуація, яка унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку, з метою забезпечення фінансування потреб держави та життєдіяльності населення, на виконання вимог Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року №435 запроваджено, починаючи з 24 липня 2014 року, надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим.

Надзвичайний режим роботи, у розумінні Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління НБУ №435 від 22.07.2014 р. (далі - Інструкція), передбачає порядок проведення банківських операцій, опис змін у технологіях їх проведення, окремі питання організації діяльності банків України, зокрема, у разі виникнення нештатного режиму, що унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку.

Відповідно до п.6 Інструкції, керівники банків у разі запровадження надзвичайного режиму роботи мають насамперед уживати заходів, спрямованих на забезпечення збереження життя і здоров'я працівників.

Керівник банку залежно від ситуації, що склалася, приймає рішення щодо проведення евакуації працівників, матеріальних та культурних цінностей відповідно до розроблених планів евакуації.

06.08.2014 р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", відповідно до якої, ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року №436, починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, керуючись статтями 3, 27, 99 Конституції України, статтями 7, 15 Закону України "Про Національний банк України", статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про боротьбу з тероризмом", розділом І Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року №435, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", постановлено - банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Відтак, в зв'язку з вищевикладеним, позивач не міг використовувати за призначенням об'єкт оренди, у зв'язку з чим хотів розірвати спірний договір за домовленістю сторін.

Відповідно до умов спірного договору, розірвання договору оренди передбачає обов'язкове письмове повідомлення відповідача (орендодавця) щодо розірвання договору оренди (п.7.2 договору).

Проте, у зв'язку з неможливістю доставки кореспонденції в окремі частини Донецької та Луганської областей, позивач був позбавлений можливості направити письмове повідомлення про розірвання договору оренди відповідачу або вжити інші заходи досудового врегулювання. Позивачем отримано відповіді від УДППЗ "Укрпошта" (№532-12-6595 від 09.09.2014 р.(а.с. 16)), ТОВ "Нова Пошта" (№559-14 від 08.09.2014 р.(а.с. 17)), ТОВ "ТУРМАН ЕКСПРЕСС" (звіт по ТН №19-42095 від 08.09.2014 р.(а.с. 18)) про неможливість доставки кореспонденції в окремі райони Донецької та Луганської областей.

У зв'язку з викладеним, посилаючись на ст. 652 ЦК України, позивач просить суд розірвати спірний договір.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Підстави для зміни або розірвання договору викладені у Главі 53 ЦК України.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В ч. 2 ст. 652 ЦК України закріплено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання спірного договору, на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідна одночасна наявність всіх перелічених вище умов. За відсутності хоча б однієї умови, розірвання договору за цих підстав неможливе.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про наявність всіх умов для розірвання спірного договору, зазначених в ч. 2 ст. 652 ЦК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про Національний банк України", Правління Національного банку приймає рішення щодо, зокрема, банківського регулювання та нагляду, функціонування платіжних систем та організації розрахунків.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

Відповідно до ст.66 Закону України "Про банки та банківську діяльність", державне адміністративне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у формі, зокрема, встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

На момент укладення спірного договору, тобто в 2011 році, сторони розраховували на довготермінове співробітництво та не могли передбачити майбутнє припинення доступу до об'єкту оренди (нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вулиця 50 років Жовтня, будинок 12-а), внаслідок проведення бойових дій та прийняття нормативно-правових актів, які обмежують діяльність банків України за місцезнаходженням об'єкту оренди (Постанова Правління Національного банку України від 23.07.2014 р. №436 "Про створення робочої групи Національного банку України", постанова Правління Національного банку України від 22 липня 2014 р. №435 "Про затвердження Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі», постанова Правлінням Національного банку України від 06.08.2014 р. №466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", Указ Президента України від 14 квітня 2014 р. №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", Указ Президента України від 14 листопада 2014 р. №875/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 р. "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях", розпорядження Кабінету міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження").

Крім того, ані позивач, ані відповідач не мали і не мають можливості усунути причини, внаслідок яких склалися обставини, які унеможливлюють подальше продовження користування об'єктом оренди, так як не приймають безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областях.

Суд вважає, що подальше виконання умов договору оренди порушило б майнові інтереси позивача, так як користуватися орендованим майном та обслуговувати його позивач не має можливості, а сплата орендної плати без можливості використання об'єктом оренди за призначенням призвела б до невиправданих збитків позивача.

Суд також наголошує, що ані умовами спірного договору оренди, ані звичаями ділового обороту не передбачено покладення ризику неможливості використання об'єкту оренди за призначенням внаслідок виникнення обставин, які загрожують життю та здоров'ю людей (терористичні акти, збройні конфлікти, військові дії).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність всіх умов, зазначених в ч. 2 ст. 652 ЦК України, а отже, вимога про розірвання договору оренди № 188-А від 01.08.11 р., укладеного між позивачем та відповідачем є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України та ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1218,00 грн. (за вимогу про розірвання договору) відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди №188-А, укладений 01.08.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код за ЄДРПОУ 14361575) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД (93600, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, 53, код за ЄДРПОУ 20163224), щодо оренди частини нежитлового приміщення загальною площею 1,0 кв.м., що розташоване за адресою: Луганська область, м. Стаханов, пр. 50 років Жовтня, будинок 12-а.

В частині вимог щодо звільнення Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код за ЄДРПОУ 14361575) від сплати орендної плати за договором оренди №188-А від 01.08.2011 р. з 06.08.2014 р. до моменту розірвання договору, позов залишити без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД (93600, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, 53, код за ЄДРПОУ 20163224) на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код за ЄДРПОУ 14361575) 1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.12.2014 р.

Суддя Т.В. Інте