Рішення № 42001870, 09.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24257/14 09.12.14Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт"

про стягнення 34 424,72 грн.

Представники сторін:

від позивача: Журавель О.В. - представник за довіреністю № 246н від 13.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" про стягнення 34 424,72 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.12.2011 року між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (правонаступником якої є публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз") та товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" укладено договір про закупівлю робіт № 1112061226.

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи. А замовник - прийняти та оплатити такі роботи: «технічне переоснащення ГПА ГТ-750-6 з заміною повітрязабірних камер на КПОП КС-2 Шебелинка, Шебелинського ЛВУМГ».

Між сторонами також укладена додаткова угода № 1 від 25.12.2012 року до договору № 1112061226 від 27.12.2011 року з новою редакцією додатку № 2 - календарний план виконання робіт.

Відповідно до п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2012 року строк виконання робіт: з дати укладення договору до 30.06.2013 року.

Згідно п. 3.1. договору сума договору становить 14 790 054,00 грн. у тому числі ПДВ.

Відповідачем виконано договір частково на суму 14 655 055,098 грн., таким чином, невиконаними залишились роботи на суму 134 99,91 грн.

17.10.2013 року позивач відправив відповідачеві лист № 3829/07-138 з проханням своєчасно виконати умови договору.

11.07.2014 року позивач відправив відповідачеві претензію № 2300/07-48 щодо сплати штрафних санкцій.

П. 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором, окрім випадків, передбачених цим договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відоток вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У зв'язку з чим позивач, керуючись ст. 231 ГК України та п. 7.2. договору, звернувся до суду та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 24 974,80 грн. та штраф 7% у розмірі 9 449,92 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2014 року розгляд справи відкладено на 09.12.2014 року.

08.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог.

В судове засідання 09.12.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.11.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 30817684.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04071, м. Київ, вулиця Щекавицька, будинок 37/48, офіс 1, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.11.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача виконав вимоги хвали суду від 06.11.2014 року, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.12.2011 року між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (правонаступником якої є публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз") та товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" укладено договір про закупівлю робіт № 1112061226.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" затвердженого установчими зборами публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 25.12.2012 року, публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз"є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи. А замовник - прийняти та оплатити такі роботи: «технічне переоснащення ГПА ГТ-750-6 з заміною повітрязабірних камер на КПОП КС-2 Шебелинка, Шебелинського ЛВУМГ».

Між сторонами також укладена додаткова угода № 1 від 25.12.2012 року до договору № 1112061226 від 27.12.2011 року з внесенням змін у п. 5.1., 10.1. та додатку № 2 в новій редакції.

Відповідно до п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2012 року строк виконання робіт: з дати укладення договору до 30.06.2013 року.

Відповідно до ч. 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно п. 3.1. договору сума договору становить 14 790 054,00 грн. у тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 10.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2012 року цей договір набирає чинності з дати укладення договору і діє до 29 серпня 2013 року.

Відповідачем виконано договір частково на суму 14 655 055,098 грн., таким чином, невиконаними залишились роботи на суму 134 99,91 грн.

В матеріалах справи наявні підписані представниками та скріплені печатками сторін:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (типова форма № КБ-3) за червень 2012 року на суму 7040186,06 грн. (включно зі змонтованим обладнанням відповідно до акту приймання змонтованого монтажем обладнання б/н від 26.06.2012 року на суму 6707487,89 грн.);

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (типова форма № КБ-3) за липень 2012 року на суму 132766,20 грн., (включно зі змонтованим обладнанням відповідно до акту приймання змонтованого монтажем обладнання б/н без дати на суму 42 512,11 грн.);

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/(типова форма № КБ-3) за жовтень 2012 року на суму 7 235 022,65 грн., (включно зі змонтованим обладнанням відповідно до акту приймання змонтованого монтажем обладнання № 25/3 від 25.10.2012 року на суму 6 750 000,00 грн.), акт приймання змонтованого монтажем обладнання б/н без дати на суму 195 808,80 грн., та видаткова накладна № 31 від 25.10.2012 року на суму 195 808,80 грн.

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (типова форма № КБ-3) за жовтень 2012 року на суму 51271,38 грн.

П. 5.5. договору передбачено, що роботи повинні виконуватись у відповідності до узгодженого підрядником і замовником календарного плану, що є невід'ємною часиною договору.

Відповідно до ч.1 статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Відповідно до ч.2 статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до календарного плану в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2012 року до договору кінцевий строк виконання робіт червень 2013 року.

Відповідачем виконано договір частково на суму 14 655 055,098 грн., таким чином, невиконаними залишились роботи на суму 134 99,91 грн.

17.10.2013 року позивач відправив відповідачеві лист № 3829/07-138 з проханням своєчасно виконати умови договору.

11.07.2014 року позивач відправив відповідачеві претензію № 2300/07-48 щодо сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором, окрім випадків, передбачених цим договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відоток вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачеві за невиконання робіт на суму 134 99,91 грн. пеню у розмірі 24 974,80 грн. та штраф 7% у розмірі 9 449,92 грн.

Дії відповідача є порушенням вимог договорів, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з розрахунком пені у розмірі 24 974,80 грн. та штрафу 7% у розмірі 9 449,92 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 24 974,80 грн. та штрафу 7% у розмірі 9 449,92 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожский коксохимремонт" (04071, м. Київ, вулиця Щекавицька, будинок 37/48, офіс 1, ідентифікаційний код: 34656607) на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вулиця Культури, 20-А, ідентифікаційний код 25698645) пеню у розмірі 24 974 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 80 коп., штраф у розмірі 9 449 (дев'ять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 92 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.12.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий