Рішення № 42001784, 10.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8436/14 10.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію

Головуючий суддя Нечай О.В.

суддя Літвінова М.Є.

суддя Князьков В.В.

Представники сторін:

від позивача: Іващенко О.В., за довіреністю

від відповідача: Стукаленко О.Т., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - позивач) до Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/8436/14, розгляд справи призначено на 04.06.2014 р.

04.06.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 04.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному, справу № 910/8436/14 було передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. справа № 910/8436/14 була прийнята до провадження суддею Стасюком С.В., розгляд справи призначено на 09.07.2014р.

05.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 10.06.2014 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з лікарняного, справу № 910/8436/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. справа № 910/8436/14 була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 09.07.2014 р.

У судове засідання 09.07.2014 р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 09.07.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.05.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/8436/14 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 23.07.2014 р.

18.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

22.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судове засідання 23.07.2014 р. представник відповідача з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 23.07.2014 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

У судовому засідання 23.07.2014 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 14.08.2014 р.

14.08.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І. від 14.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/8436/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2014 р. справу № 910/8436/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 15.10.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/8436/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/8436/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 15.10.2014 р.

14.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог.

У судове засідання 15.10.2014 р. представники сторін з'явились, подали клопотання про продовження строків розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні 15.10.2014 р. клопотання представників сторін про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

У судовому засіданні 15.10.2014 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 05.11.2014 р.

У судове засідання 05.11.2014 р. представники сторін з'явились.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.11.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/8436/14.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 05.11.2014 р. розгляд справи № 910/8436/14 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., суддя Літвінова М.Є., суддя Князьков В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р. справу № 910/8436/14 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., суддя Літвінова М.Є., суддя Князьков В.В., розгляд справи призначено на 10.12.2014 р.

У судове засідання 10.12.2014 р. представники сторін з'явились, надали свої пояснення по суті спору.

Розглянувши у судовому засіданні 10.12.2014 р. заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов до висновку про те, що дана заява за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог та підлягає прийняттю, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Згідно з п. п. 3.11 та 3.12 Постанови ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як, зокрема, збільшення або зменшення розміру позовних вимог. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

З огляду на вищенаведене, заява позивача про уточнення позовних вимог є фактично заявою про зменшення розміру позовних вимог, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2000 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі - позивач, постачальник) та Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України (далі - відповідач, споживач) було укладено Договір на постачання електричної енергії № 3339 (далі - Договір), предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Підпунктом 2.2.2 п. 2.2 Договору передбачено, що позивач зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору.

Згідно з п. п. 2.3.3 п. 2.3 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережами постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатками «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині оплати за поставлену позивачем активну електроенергію за період з 01.04.2011 р. по 01.04.2014 р. та за перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.05.2011 р. по 01.04.2014 р.

На підтвердження заборгованості відповідача в загальному розмірі 598 155,93 грн. позивачем надані суду копії актів про використану електричну енергію, рахунків на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергію, Актів прийняття-передавання товарної продукції (постачання активної та послуги з перетікання реактивної електроенергії) та рахунків-розшифровок.

В подальшому, враховуючи те, що строк дії Договору закінчився 01.01.2012 р., позивачем було зменшено розмір позовних вимог, відповідно до яких сума заборгованості за спожиту відповідачем активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії складає 141 445,64 грн.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача та встановлено, що у відповідача перед позивачем існує прострочена заборгованість за спожиту відповідачем активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії в загальному розмірі 141 445,64 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем за спожиту відповідачем активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 141 445,64 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних в розмірі 12 405,45 грн. та інфляційні втрати в розмірі 27 468,79 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача розмірів 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем було вірно розраховано 3% річних, але допущено помилку в розрахунку розміру інфляційних втрат, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 12 405,45 грн. та інфляційні втрати в розмірі 27 450,98 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію, з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, в загальному розмірі 181 319,89 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 181 302,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, будинок 28; ідентифікаційний код: 02736403) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 141 445 (сто сорок одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн. 65 коп., інфляційні втрати в розмірі 27 450 (двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 98 коп. та 3% річних в розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п'ять) грн. 45 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, будинок 28; ідентифікаційний код: 02736403) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 626 (три тисячі шістсот двадцять шість) грн. 04 коп.

Повне рішення складено 15.12.2014 р.

Головуючий суддя О.В. Нечай

Суддя М.Є. Літвінова

Суддя В.В. Князьков