Рішення № 42001772, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25308/14 17.12.14Господарський суд міста Києва, у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 552 305 гривень 00 копійок Представники сторін:

Від позивача:Марусенко Ю.В. - представник за довіреністю;Від відповідача:Свінціцький В.А. - представник за довіреністю;Від третьої особи:не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон" про стягнення 552 305 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови Генеральної угоди з оперативної оренди та адміністрування парку транспортних засобів № 135211 від 20.06.2011 року, укладеної між сторонами у справі, щодо належного зберігання всіх отриманих разом із транспортним засобом документів на нього в тому числі свідоцтва про його державну реєстрації та відповідних ключів і кодів, чим позбавив позивача на отримання за страховим договором, укладеним між позивачем та третьою особою, страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку - викрадення транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/25308/14, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", судове засідання призначено на 03.12.2014 р.

28.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі.

01.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

01.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

02.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

03.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі.

03.12.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача та представники відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості отримати інформацію по справі.

Також, представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», оскільки саме Банк як вигодонабувач має право на отримання страхового відшкодування, має право оскаржити відмову ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у здійснення страхової виплати та вимагати стягнення страхового відшкодування, а Відповідачу на момент розгляду спору невідомо чи скористався Банк даними правами.

Суд на місці ухвалив - відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», оскільки відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Представником відповідача не надано належних доказів, які б свідчили, що рішення по справі №910/25308/14 може вплинути на права та обов'язки Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Суд, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 17.12.2014 р., у зв'язку з неявкою представника третьої особи в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

16.12.2014 р. через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі, якими просили Суд зменшити суму позовних вимог та стягнути з Відповідача на користь Позивача 546 305 грн. 00 коп. (552 305 грн. 00 коп. - франшиза 6 000 грн. 00 коп.), яка прийнята Судом до розгляду.

17.12.2014 р. через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшли заперечення щодо розміру позовних вимог, згідно яких зазначає, що сума страхового відшкодування у випадку викрадення має розраховуватись за відповідною формулою, тобто страхова сума не скорегована відповідно до умов страхового договору.

17.12.2014 року в судове засідання представники позивача та відповідача з'явились.

Третя особа, в судове засідання не з'явилась, про поважні причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду м. Києва від 03.12.2014 року.

17.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів, яке судом розглянуто та задоволено, відповідно до якого відповідач долучив до матеріалів справи платіжні доручення про сплату лізингових платежів, та зазначив, що на виконання умов Генеральної угоди з оперативної оренди та адміністрування парку транспортних засобів № 135211 від 20.06.2011 р., укладеної між сторонами у справі, відповідач належним чином виконує зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого враховуючи вартість автомобіля - 443 690,40 грн. та загальну суму сплачених лізингових платежів - 1 009 343,20 грн., стверджує, що позивач не тільки отримав грошові кошти, що значно перевищують вартість самого транспортного засобу, його страхування та обслуговування, а й отримав значний прибуток.

Також 17.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просив витребувати у позивача копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу та платіжні доручення щодо сплати страхової премії, з мотивів того, що вказані документи необхідні для правильного встановлення вихідних даних для здійснення коригування та визначення вірної страхової суми, яка була б отримана позивачем за страховим договором при настанні страхової події "викрадення".

В судовому засіданні 17.12.2014 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на його безпідставність, недоцільність та недоведеність.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Третьої особи у судове засідання 17.12.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 грудня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Між позивачем та відповідачем було укладено генеральну угоду з оперативної оренди та адміністрування парку транспортних засобів № 135211 від 20.06.2011 року (далі - Генеральна угода), яка регулює правовідносини між позивачем - лізингодавцем та відповідачем - лізингоодержувачем з оперативного лізингу транспортного засобу (п. 1.1 Генеральної угоди).

Відповідно до п. 1.2 Генеральної угоди склад та вартість об'єкту лізингу, ознаки, параметри та комплектність кожного транспортного засобу вказується в лізинговому протоколі.

Згідно з п. 2.2 Генеральної угоди транспортний засіб вважається взятим лізингоодержувачем у лізинг від лізингодавця на умовах цієї угоди з дати підписання акту приймання-передачі.

Лізингоодержувач даним безповоротно визнає лізингодавця як повіреного у переговорах, стягненні та вирішенні будь-якої страхової вимоги, пов'язаної із втратою чи пошкодженням транспортного засобу (п. 4.6 Генеральної угоди).

Додатком № 1-16 - Лізинговий протокол, сторони погодили об'єкт лізингу та його вартість, зокрема, Транспортний засіб - Toyota Highlander Lux 3,5, вартість одного транспортного засобу - 443690,40 грн., колір - чорний, кількість транспортних засобів - 2. Строк лізингу транспортного засобу становить 36 місяців з дня підписання відповідного акту приймання-передачі. А також сторонами погоджено строки та розміри лізингових платежів.

На виконання умов Генеральної угоди та Додатку № 1-16 - Лізинговий протокол, позивач передав, а відповідач прийняв транспортний засіб - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953, вартістю 443 690,40 грн., дата повернення - 24.05.2015 року, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі транспортного засобу від 24.05.2012 року (додаток № 3) до додатку № 1.16 - Лізинговий протокол від 10.05.2012 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печаткою позивача.

Пунктом 4.1 Генеральної угоди передбачено, що лізингодавець за власні кошти страхує Транспортний засіб у прийнятій для лізингодавця страховій компанії із доброю репутацією.

Страхування забезпечуватиме (з урахуванням загальноприйнятих виключень з страхових випадків, а саме: керування ТЗ в стані алкогольного або наркотичного сп»ягніння, свідоме керування несправним ТЗ, передача керування особі, що не має посвідчення водія відповідної категорії, тощо) захист проти крадіжки або угону транспортного засобу, пошкодження всього або частин транспортного засобу внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, пожежі чи стихійних лих, інших випадкових подій. (п.4.2.2 Генеральної угоди)

На виконання вказаних вимог Генеральної угоди, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" - страхувальником та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" - страховиком був укладений Генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 05.11.2012 року № 28-0199-01407 (далі - договір страхування), відповідно до умов якого предметом вказаного договору є, зокрема, страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом (далі - ТЗ) та додатковим обладнанням (далі - ДО) - страхування наземного транспортного засобу (надалі - КАСКО).

Відповідно до п. 2.2 договору страхування страховим випадком по КАСКО можуть бути втрата, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок, зокрема, викрадення - незаконного заволодіння застрахованим ТЗ з будь-якою метою, а також пошкодження застрахованого ТЗ, отримані внаслідок незаконного заволодіння.

Додатком № 28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р. до Договору страхування, позивач застрахував транспортний засіб - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953, страхова сума за видом страхування, зокрема, КАСКО Викрадення становить - 377 000,00 грн., безумовна франшиза по ризику "викрадення" - 6 000,00 грн. Термін дії з 24.05.2014 р. по 23.05.2015 р.

Додатковим договором від 22.05.2014 р. до Додатку № 28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р. до Договору страхування, з метою відповідності розміру страхової суми дійсній вартості транспортного засобу, сторони погодили, що страхова сума за видом страхування, зокрема, КАСКО Викрадення становить - 552305,00 грн.

Позивач зазначає, що 05.06.2014 р. відбулось викрадення об'єкту лізингу - транспортного засобу - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953, про настання зазначеного страхового випадку, а саме - викрадення, було повідомлено страховика - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група".

Факт викрадення транспортного засобу - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС підтверджується довідкою Шевченківського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, та з приводу чого за заявою від 06.06.2014 року відкрито кримінальне провадження № 12014100100005712 за ознаками ст. 289 ч. 2 КК України, орган досудового розслідування - Шевченківське РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Позивач звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплатою страхового відшкодування від 10.06.2014 року, якою просив здійснити страхове відшкодування.

Разом з тим, страховик листом від 13.06.2014 року № 03/3873, надісланим на адресу позивача, повідомив останнього, що відповідно до п. 9.3.2 договору страхування страховик має право проводити страхове розслідування з приводу перевірки наданої страхувальником інформації і документів стосовно ТЗ, факту і обставин настання страхового випадку, розмір завданих збитків та виконання страхувальником обов'язків за договором, у зв'язку з чим, враховуючи прийняте страховиком 13.06.2014 р. рішення про проведення страхового розслідування, рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування буде прийнято після закінчення страхового розслідування.

Страховик листом № 03/6047 від 12.09.2014 року за результатами розгляду заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування повідомив, що відповідно до пп. 11.6.5 п.11.6 Договору страхування по події «Викрадення» Страховику додатково надаються наступні документи: оригінал свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ, повний комплект оригінальних ключів від ТЗ та повний комплект пультів керування протиугінними системами або ключів від них (якщо системи були встановлені). Зазначені предмети не надають в наступних випадках: якщо вони залучені органами МВС до матеріалів кримінальної справи з обов»язковим документальним підтвердженням факту вилучення їх у Страхувальника та залучення до справи; якщо вони викрадені шляхом розбою/грабежу разом із застрахованим ТЗ - з обов»язковим відображенням цієї події в постанові органів МВС про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння ТЗ.

Страховик зазначив, що згідно з довідкою Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві у зв»язку з розслідуванням кримінального провадження було вилучено ключі від автомобіля Toyota Highlander, державний реєстраційний номер АА 2634 МС. Згідно з наданими письмовими поясненнями, свідоцтво ТЗ Toyota Highlander державний реєстраційний номер АА 2634 МС, було викрадено разом з автомобілем та відповідно, не може бути надано до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Також вказаним листом страховик повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування ТОВ «ІЛТА» на підставі п. 16.1.13 договору страхування, яким передбачено, що підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування або страхових виплат є випадки передбачені чинним законодавством України, цим Договором, а також ненадання страховику у випадку настання події "викрадення" на тимчасове зберігання оригіналу свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ, повного комплекту оригінальних ключів від ТЗ та повного комплекту пультів керування протиугінними системами або ключів від них.

Позивач направив на адресу ТОВ «Данон» лист №475 від 24.09.2014 року з вимогою відшкодувати страхову суму по автомобілю Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС у розмірі 552 305 грн. 00 коп. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного листа.

Враховуючи наведене, Позивач вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Данон" до теперішнього часу не відшкодовано страхове відшкодування у розмірі 546 305 грн. 00 коп. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.12.2014 року, яка прийнята Судом до розгляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

При настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування").

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України „Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з п.6 ч.1 статті 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Пунктом 16.1 Генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 05.11.2012 року № 28-0199-01407 передбачено, що підставою відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування або страхових виплат є випадки, передбачені чинним законодавством України, цим Договором, а також, зокрема, пп.16.1.13 ненадання Страховику у випадку настання події «Викрадення» на тимчасове зберігання оригіналу свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ, повного комплекту оригінальних ключів від ТЗ та повного комплекту пультів керування протиугінними системами або ключів від них(якщо такі системи були встановлені), крім випадків, передбачених пп.11.7.5 частини 2 Договору.

ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» листом № 03/6047 від 12.09.2014 року на підставі п. 16.1.13 Договору страхування відмовила ТОВ «ІЛТА» у виплаті страхового відшкодування, а саме у зв»язку з ненаданням страховику у випадку настання події "викрадення" на тимчасове зберігання оригіналу свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ, повного комплекту оригінальних ключів від ТЗ та повного комплекту пультів керування протиугінними системами або ключів від них.

Як встановлено Судом, свідоцтво ТЗ Toyota Highlander державний реєстраційний номер АА 2634 МС, було викрадено разом з автомобілем, а тому не було надано до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Пунктом 4.8 Генеральної угоди №135211 від 20 червня 2011 року передбачено, що у разі, якщо не отримання Лізингодавцем від страхової компанії страхових виплат (відшкодувань), пов»язаних з пошкодженням, знищенням та/або втратою (в т.ч. крадіжкою) транспортного засобу, було спричинено невиконанням/ неналежним виконанням Лізингоодержувачем своїх зобов»язань, передбачених цієї Угодою та/або зокрема п.5.1.3.4 Лізиногоодержувач відшкодовує Лізингодавцю: у випадку повної втрати (в т.ч. крадіжки) чи конструктивної загибелі транспортного засобу - суму, що відповідає страховій сумі щодо такого транспортного засобу на момент укладання відповідного договору страхування (пп.4.8.2)

Так, пп.5.1.3.4 Генеральної угоди передбачено, що Лізингоодержувач зобов»язаний належним чином зберігати всі отримані разом з транспортним засобом документи до нього, в тому числі Свідоцтво про його державну реєстрацію та відповідні ключі та коди. Запобігати їх пошкодженню, знищенню та/або втраті та/або ж залишенню в транспортному засобі тощо.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Данон" умов пп.5.1.3.4 Генеральної угоди стосовно запобіганню знищенню та/або втраті та/або ж залишенню в транспортному засобі документів до нього, в тому числі Свідоцтва про його державну реєстрацію та відповідні ключі та коди, підтверджується матеріалами справи №910/25308/14, а також жодним чином не спростовано самим Відповідачем.

За таких підстав, у зв»язку з відмовою ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у виплаті страхового відшкодування на підставі Закону України «Про страхування», Відповідач повинен виплатити Позивачу таке відшкодування, пов»язане з втратою (в т.ч. крадіжкою) транспортного засобу - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов»язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов»язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов»язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ЦК України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-170цс12.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, з огляду на вищевказані норми, Суд приходить до висновку, що Відповідачем не надано Суду жодних належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відсутності його вини у порушенні зобов»язання, покладеного на нього умовами Генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від № 28-0199-01407 від 05.11.2012 року.

Суд не приймає заперечення Відповідача щодо необґрунтованості розміру позовних вимог станом на момент укладення спірного договору страхування з огляду на наступне.

Так, 05.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" - страхувальником та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" - страховиком був укладений Генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від № 28-0199-01407. Пунктом 12 Договору страхування передбачено, що строк дії відповідного Додатку до Договору зазначається в самому Додатку. В будь - якому випадку Додаток до Договору не набирає чинності раніше дати його укладання. Якщо строк дії відповідного Додатку до Договору виходить за межі строку дії Договору, то строк дії Договору стосовно цього Додатку автоматично продовжується до моменту закінчення строку дії відповідного Додатку.

Додатком № 28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р. до Договору страхування, передбачено, що Сторони уклали цей Додаток, за яким Страхувальник передав, а Страховик прийняв на страхування транспортний засіб - Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, номер кузова - JTEES42A102197953, страхова сума за видом страхування, зокрема, КАСКО Викрадення становить - 377 000,00 грн., безумовна франшиза по ризику "викрадення" - 6 000,00 грн. Термін дії з 24.05.2014 р. по 23.05.2015 р.

Додатковим договором від 22.05.2014 р. до Додатку № 28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р. до Договору страхування, з метою відповідності розміру страхової суми дійсній вартості транспортного засобу, сторони погодили, що страхова сума за видом страхування, зокрема, КАСКО Викрадення становить - 552305,00 грн.

Таким чином, з огляду на умови укладеного Генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від № 28-0199-01407 від 05.11.2012 року, Суд приходить до висновку, що Додатковий договір від 22.05.2014 р. до Додатку № 28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р. до Договору страхування набрав чинність саме з 24.05.2014 року, тобто з моменту початку дії самого Договору № 28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р., оскільки відповідно до п.12 Договору страхування в будь - якому випадку Додаток до Договору не набирає чинності раніше дати його укладання.

За таких підстав, станом на момент укладення Додатку № 28-0199-01407/1940 від 28.04.2014 р. до Договору страхування розмір страхової суми по страхуванню КАСКО Викрадення складає саме 552 305 грн. 00 коп., безумовна франшиза по ризику «Викрадення» - 6 000 грн. 00 коп.

Крім того, як вбачається зі Звіту про оцінку колісного транспортного засобу №1012/14-1 від 10.12.2014 року, складеного Суб»єктом оціночної діяльності Зуб Юрієм Олексійовичем, вартість колісного транспортного засобу - автомобілю марки Toyota Highlander Lux 3,5, державний реєстраційний номер АА 2634 МС, 2012 року випуску на дату 05 червня 2014 року складає 564 770 грн. 00 коп.

Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, сума страхового відшкодування, яку Відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача складає 546 305 грн. 00 коп. (страхова сума 552 305 грн. 00 коп. - 6 000 грн. 00 коп. франшиза).

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідач суму страхового відшкодування у розмірі 546 305 грн. 00 коп. позивачу на час прийняття рішення не відшкодував, розмір страхового відшкодування у вказаній сумі підтверджується наявними матеріалами справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 546 305 грн. 00 коп. страхового відшкодування є доведеними, обґрунтованими та не не спростовані Відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» (04107, м.Київ, ВУЛИЦЯ БАГГОВУТІВСЬКА, будинок 17-21, Ідентифікаційний код юридичної особи 25384846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» (01103, м.Київ, ЗАЛІЗНИЧНЕ ШОСЕ, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 14284053) 546 305 (п'ятсот сорок шість тисяч триста п'ять) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 11 046 9одинадцять тисяч сорок шість) гривень 10 (десять) копійок.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин