Постанова № 42001034, 08.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 804/17640/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняПанченко Я.І. за участю представників сторін: від прокурора від позивача Матісова О.В. Сидорчук І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_5 про стягнення 125254,53грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2014р. Прокурор Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_5 та з урахуванням заяви від 17.11.2014р., просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість перед бюджетом у сумі 125254,53грн.

Прокурор та позивач свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 125254,53грн. Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання по орендній платі за землю з фізичних осіб за податковою декларацією з плати за землю від 28.01.2014р. №9002882991 Позивачем на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 11.03.2014р. №282-25 та направлено відповідачу засобами поштового зв'язку. У зв'язку з непогашенням податкового боргу у добровільному порядку відповідачем, прокурор та позивач просять стягнути його в судовому порядку. Окрім того, додатково у заяві прокурор зазначив, що заборгованість по орендній платі за землю рахується з січня по серпень 2014р. у сумі 123503,17грн.; по штрафній санкції на суму 1623,27грн. за податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2014р. №0012141503 та 128,09грн. нараховано пені за період з 06.03.2014р. по 06.06.2014р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні 17.11.2014р., з приводу позовних вимог відмовився надавати будь-які пояснення посилаючись на те, що з матеріалами справи не ознайомлений.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.12.2014р. для надання додаткових доказів та зобов'язано представника відповідача ознайомитися з матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання 08.12.2014р. не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належно у судовому засіданні 17.11.2014р., що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с. 55).

08.12.2014р. представник відповідача надав до суду засобами факсимільного зв'язку заяву, в якій просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю з'явитися до суду у встановлений час через несприятливі погодні умови (а.с. 68).

Розглянувши вказану вище заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи через несприятливі погодні умови, вислухавши думку прокурора та представника позивача, які заперечували проти відкладення розгляду справи, суд не находить обґрунтованих підстав для його задоволення, оскільки будь-яких доказів, які б свідчили про несприятливі погодні умови суду не надано, а тому суд визнає дану неявку представника відповідача не поважною, а направленою на затягування строків розгляду справи встановлених ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у справі доказами згідно до вимог ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши прокурора і представника позивача, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.03.2002р. за адресою: 51900, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Заводський район, АДРЕСА_1 та з 21.03.2002р. знаходиться на обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за №11086, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.08.2014р. та довідкою про взяття на облік платника податків від 19.12.2007р. №2167 (а.с. 7-8, 42).

Судом встановлено, що 28.01.2014р. відповідачем до органу державної податкової служби була подана податкова декларація з плати за землю за 2014 р. на загальну суму 194718,75грн.з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2014 р. в розмірі 16226,57грн. (а.с. 10-11, 62-63).

Згідно до вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного періоду.

Таким чином, з урахуванням вказаної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією за 2014 рік : за січень 2014 року - до 02.03.2014 року, отже податковий борг виник з 03.03.2014 року, за лютий - у строк до 30.03.2014 року, отже податковий борг виник - 31.03.2014 року, за березень - до 30.04.2014 року, отже податковий борг виник - 03.05.2014 року, за квітень 2014р. - у строк до 30.05.2014р., отже, податковий борг виник - з 02.06.2014р., за травень 2014 року - до 30.06.2014 року, отже податковий борг виник - 01.07.2014 року, за червень 2014 року - до 30.07.2014 року, отже податковий борг виник - 31.07.2014 року; за липень 2014р. - у строк до 30.08.2014р., отже, податковий борг виник - 31.08.2014р.; за серпень 2014р. - у строк до 30.09.2014р. ,отже, податковий борг виник - 01.10.2014р.

У вищевказані строк відповідач суми узгодженого податкового зобов'язання не сплатив.

Окрім того, 19.05.2014р. податковою інспекцією було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання позивача, за результатами якої складено акт від 19.05.2014р. № 2317/571/04-03-15-03-10/НОМЕР_1 та встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання із затримкою на 57 днів (а.с.17).

На підставі вказаного вище акту, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.06.2014р. №0012141503 на суму штрафу за платежем оренда плата з фізичних осіб у розмірі 1623,27грн. (а.с. 15).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві в порядку, встановленому п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України 01.07.2014р., що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с.15-зворот).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (01.07.2014р.), податковий борг за вказаним податковим повідомленням-рішенням виник у відповідача з 14.07.2014р. (з урахуванням вихідних днів).

Податковим органом на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога №282-25 від 11.03.2014р. на суму 15361,47грн., яка була направлена відповідачеві поштою, що підтверджується копією корінця відповідної вимоги та поштовим повідомленням (а.с.14).

Зазначена податкова вимога залишилася невиконана відповідачем у встановлені строки.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість перед бюджетом станом на 22.10.2014р., довідки про час виникнення податкової заборгованості відповідача станом на 11.11.2014р. та облікової картки платника податків, вбачається, що податковий борг відповідача з орендної плати з фізичних осіб за період з січня по серпень 2014р., з урахуванням пені у розмірі 128,09грн., становить у загальній сумі 125254,53грн. (а.с.6, 43-50).

Судом також встановлено, що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.08.2014р., державним реєстратором 09.07.2014р. було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача.

Між тим, у відповідності до п.97.3 ст. 97 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є , зокрема, стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Приймаючи до ваги викладене, суд приходить до висновку, що саме на фізичну особу покладається обов'язок щодо погашення податкового боргу у разі державної реєстрації припинення суб'єкта господарювання-фізичної особи-підприємця.

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу по орендній платі за землю за поданою відповідачем декларацією від 28.01.2014р. №9002882991 за період з січня по серпень 2014р. у встановлені строки згідно до вимог п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, не надав також і доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.06.2014р. №0012141503 у встановленому законодавством порядку.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на те, що він не ознайомлений з матеріалами справи, а тому не може надати будь-яких пояснень з огляду на те, що згідно опису вкладення та фіскального чеку від 24.10.2014р. даний позов з доданими до нього документами був направлений на адресу відповідача, окрім того, особисто представник відповідача ОСОБА_6 телефонограмою був повідомлений про наявність справи у суді та призначення її до розгляду, яку він отримав 03.11.2014р., а тому представник відповідача у період з 03.11.2014р. до 08.12.2014р. мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки письмових заперечень та надання відповідних доказів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора та позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі за землю за самостійно поданою декларацією від 28.01.2014р. №9002882991 за період з січня по серпень 2014р.р. в загальній сумі 125254,53грн. є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_5 про стягнення 125254,53грн.- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (51900, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Заводський район, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р 33214815700013, код платежу 13050500, одержувач 38028588, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) - податковий борг з орендної плати за землю у сумі 125254грн. 53 коп. (сто двадцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні 53 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 15.12.2014р.

Суддя С.О. Конєва