Постанова № 42000255, 22.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 року Справа № 904/6686/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Іванов О.Г.

секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Ємельянова Є.О. представник, довіреність №б/н від 26.08.14;

від відповідача: Галасун Г.І. представник, довіреність №б/н від 25.12.13;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. у справі №904/6686/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління", м.Запоріжжя

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Філія "Петропавлівський райавтодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт. Петропавлівка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область

про стягнення 98855,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. у справі №904/6686/14 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" 98855,28 грн. заборгованості та 1977,11 грн. судового збору.

Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд послався на те, що виконання умов договору поставки постачальником підтверджується матеріалами справи, а неналежне документальне оформлення поставленого товару не свідчить про відсутність такої поставки. Судом встановлено також, що перехід до позивача права вимоги до відповідача відбувся за договором відступлення права вимоги, строк оплати за яким настав. Доводи відповідача щодо нікчемності правочину були відхилені судом, оскільки суд не вбачає підстав кваліфікувати спірний договір як фіктивний, такий. що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. При прийнятті рішення, суд керувався ст.ст. 215, 228, 509, 512-514, 526, 530, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", ст.ст. 1, 33-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Відповідач - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. у справі №904/6686/14, подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права. Просить скасувати означене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідач зазначає, що в порушення вимог ст.ст. 4-2, 4-7, ч.ч.1-2 ст.43 ГПК України, судом першої інстанції не взяті до уваги ті докази та пояснення, які були надані відповідачем, зокрема про: - відсутність у позивача оригіналів первинних документів, що підтверджують зобов'язання відповідача перед первісним кредитором - КП "Альянс"; - одночасне із направленням позивачем даного позову до суду направлення первісним кредитором - КП "Альянс" на адресу відповідача акту звірки на підтвердження заборгованості саме перед первісним кредитором; - встановлення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську під час перевірки відповідача відсутність факту постачання товару від первісного кредитора - КП "Альянс" до відповідача, про що викладено у відповідному акті перевірки, у зв'язку із чим зобов'язання відповідача перед первісним кредитором не підтверджено; - відсутність заборгованості відповідача перед первісним кредитором, що підтверджено відповідною бухгалтерською довідкою філії відповідача; - пояснення громадянина Арутюняна Р.Г. (протокол допиту від 16.05.2012р. у кримінальній справі №69-0146) щодо того, що він жодних документів з фінансово-господарської діяльності КП "Альянс" не підписував. Також апелянт вважає, що для з'ясування обставин щодо того, чи фактично мало місце постачання товару від первісного кредитора до відповідача та чи було фактично відступлено право вимоги первісним кредитором позивачу на момент подання позовної заяви, відповідач заявляв клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб - СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську та первісного кредитора КП "Альянс", але суд безпідставно відмовив у задоволенні цих клопотань, в порушення ч. 3 ст. 27 ГПК України суд не виніс ухвалу з цього питання тощо.

Представник позивача в судових засіданнях заперечував на задоволенні апеляційної скарги та клопотань відповідача. Надав суду письмові пояснення КП "Альянс", у яких директор цього підприємства Арутюнян Р.Г., враховуючи на своє місцезнаходження (тимчасово окупована територія АРК Крим), вказує на неможливість участі у судових засіданнях та уповноважує представника позивача в судовому засіданні надати ці пояснення як офіційну позицію КП "Альянс", згідно до якої підтверджує факт укладення договорів уступки та передачі позивачу права вимоги боргу за договорами поставки товарів, укладеними в 2010 році з філіями ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України " на суму 944961,84 грн. Також вказує на те, що у зв'язку з порушенням кримінальної справи №69-0146 та обшуком були вилучені документи фінансово-господарської діяльності КП "Альянс" за період 2009-2010 роки, котрі на цей час знаходяться в правоохоронних органах. Вилучення документів проходило в ході обшуку, тому детальні протоколи вилучення не складались. Від показів, даних на попередньому слідстві, він, Арутюнян Р.Г., в подальшому відмовився. На цей час всі фігуранти кримінальної справи виправдані.

Третя особа - Філія "Петропавлівський райавтодор" ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яка є структурним підрозділом відповідача, пояснень у справі щодо суті спору та апеляційної скарги не надала.

04.11.2014р. через відділ документообігу і контролю Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшли два клопотання:

- за 01-14/1062 від 04.11.2014р. про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (адреса: 49600 МСП, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 57, код ЄДРПОУ 26136932),

- за 01-14/1065 від 04.11.2014р. про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Колективне підприємство "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182, адреса: 95022, м.Сімферополь, вул.Глінкі/Ж.Дерюгіной, 57/2).

24.11.2014р. за вих.01-14/1184 відповідач подав до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

В судовому засіданні 22.12.2014р. колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третіх осіб КП "Альянс" та Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, відмовила у їх задоволенні з підстав, що не вважає, що рішення з господарського спору у даній справі може вплинути на права та обов'язки цих осіб щодо позивача або відповідача.

Клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи документів також відхилене колегією суддів з тих підстав, що на запропоновані відповідачем питання про час виготовлення текстів договорів, про дату нанесення на них печаток КП "Альянс" та підпису громадянина Арутюняна Р.Г. можливо буде отримати лише вірогідну відповідь, при тому, що питання щодо можливості укладення між КП "Альянс", від імені якого виступав Арутюнян Р.Г., та ТОВ "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" договору про відступлення права вимоги від 20.03.2012р. та додаткової угоди до нього від 05.04.2012р. може бути вирішено у ході аналізу сукупності усіх наявних у даній справі матеріалів.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи під час її розгляду судом апеляційної інстанції, між колективним підприємство "Альянс" (Постачальник) та дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець) в особі філії "Петропавлівський райавтодор" був укладений договір поставки №1263 від 18.06.2010р. (Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язався продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язався купити (прийняти та оплатити): фарбу для розмітки автомобільних доріг АК-2С, склокульки (товар). Одержувачем товару є філія Покупця (п.п. 1.1.-1.2. Договору).

За п. 2.2. загальна вартість договору з ПДВ складає 98872,00 грн.

В п. 2.3. Договору сторони узгодили, що обсяги закупівлі можуть змінюватись в сторону зменшення в залежності від реального фінансування та потреб Покупця.

Пунктами 5.1.-5.2. Договору встановлено, що оплата за договором здійснюється безготівковим розрахунком. Покупець здійснює оплату товару, визначену у заявці у термін не менше 30 (тридцяти) календарних днів з дати Поставки цієї партії.

Згідно п.п. 9.1.-9.3. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього Договору та закінчується після повного виконання зобов'язань по договору. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Поставка товару: фарби для розмічання доріг АК-2С (3580 кг) та склокульки (800 кг) на загальну суму 98855,28 грн. підтверджується копією накладної №2804 від 20.08.2010р.

Товар був прийнятий з урахуванням умов п. 3.3. Договору шляхом самовивозу представником філії Покупця - "Петропавлівський райавтодор" на підставі довіреності №59 від 19.08.2010р., копія якої є в наявності в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.4. Договору датою поставки вважається дата отримання товару філією Покупця, тобто - 20.08.2010р.

Покупець свої зобов'язання по договору не виконав, поставку товару не оплатив.

В порядку досудового врегулювання спору Постачальник 18.11.2011р. направив на адресу Покупця претензію №1184/пр. з вимогою у добровільному порядку сплатити заборгованість по укладеним в травні-червні 2010 року договорах поставки товару, зокрема і по рахунку-фактурі №2980 від 20.08.2010р. на суму 98855,28 грн., отриманого Петропавлівською філією Покупця.

Визнавши претензію у повному обсязі листом №01-14/927 від 14.12.2011р. Покупець надав графік погашення заборгованості з січня 2012 року по грудень 2012 року.

20.03.2012р. між Колективним підприємством "Альянс" (Первісний кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо-будівельне управління" (Новий кредитор) на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України та статті 195 Господарського кодексу України був укладений договір про відступлення права вимоги №20/04-6 (Договір), за яким Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності до Договору поставки №1263 від 18.06.2010р. (Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та ДП "Дніпропетровський облавтодор" Філія Петропавлівський райавтодор (Боржник) (п.1.1. Договору). За цим Договором Новий кредитор одержує всі права Первісного кредитора за Основним договором, в тому числі право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному Основним договором, а саме - 98855,28 грн. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору про відступлення права вимоги право вимоги відступається за цим Договором за номінальною вартістю, що становить - 98855,28 грн. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму, зазначену в п. 2.1. цього Договору, протягом 10 банківських днів з моменту отримання від Боржника грошових коштів в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Первісного кредитора.

За умовами п. 4.1. Договору Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом чотирнадцяти робочих днів з дня підписання договору.

Новий кредитор зобов'язаний повідомити Боржника про відступлення йому права вимоги за цим Договором (п. 4.2. Договору).

05.04.2012р. сторонами Договору про відступлення права вимоги була укладена додаткова угода, якою сторони виклали пункти 1.1. і 4.1. Договору у новій редакції:

"п.1.1. Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності до Договору купівлі-продажу №1263 від 18 червня 2010р. (надалі Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та ДП "Дніпропетровський облавтодор" Філія "Петропавлівський райавтодор" (Боржник)". Право вимоги до Нового кредитора переходить з 01 січня 2014 року, за умови несплати боржником суми боргу Первісному кредитору.

"п. 4.4. Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи (оригінали чи копії, при неможливості надати оригінали), що підтверджують право вимоги до Боржника в термін до 01.01.2014 року".

Причиною спору у справі стало питання щодо наявності зобов'язання відповідача перед КП "Альянс" за вказаним договором поставки та чи було фактично проведено відступлення права вимоги від КП "Альянс" до позивача.

За приписами частин 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2).

Відповідно до частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що 20.08.2010р відбувся перехід права власності на товар до Покупця, про що не заперечував і Покупець, визнаючи факт наявності заборгованості з оплати зазначеного товару у своїй відповіді на претензію №01-14/927 від 14.12.2011р.

Також з матеріалів справи вбачається, що Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Філія "Петропавлівський райавтодор" отримала від КП "Альянс" повідомлення про відступлення права вимоги від 20.03.2012р. Факти відправки повідомлень підтверджуються описами вкладення та фіскальними чеками №2535 від 27.08.2014р. та №2536 від 27.08.2014р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 515 Цивільного кодексу України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач є таким Боржником, який повинен сплатити суму заборгованості Новому кредитору по договору про відступлення права вимоги від 20.03.2012р., а за умовами вказаної вище додаткової угоди до цього договору, такий обов'язок виникає з 01.01.2014р.

Посилання відповідача на отримання від КП "Альянс" актів звірки взаємних розрахунків, у яких відображено наявність заборгованості саме перед цією особою, а не позивачем у справі, на переконання колегії суддів, не спростовує факту набуття позивачем від КП "Альянс" права вимоги до відповідача щодо сплати зазначеної заборгованості, тому не є перешкодою для виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем або підставою для припинення таких зобов'язань.

Як вірно встановив місцевий господарський суд, відповідачем не надано доказів погашення зазначеної заборгованості. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо нікчемності договору поставки №1263 від 18.06.2010р., які ґрунтуються на відсутності взаємовідносин сторін за договором, та недотриманні в момент вчинення договору поставки №1263 від 18.06.2010р. вимог ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України та посилання на те, що підписання договору про відступлення права вимоги №20/04-6 від 20.03.2012р. було здійснено невідомою особою від імені директора КП "Альянс" Арутюняна Р.Г. правомірно відхилені судом першої інстанції, виходячи із наступного .

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду в порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження договірних відносин між КП "Альянс" і ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за договором поставки №1263 від 18.06.2010р. та отримання філією останнього поставленого товару. При цьому, як було наведено вище, первісно Боржник не заперечував проти отримання товару та погашення заборгованості по ньому у своїй відповіді на претензію КП «Альянс».

Договір про відступлення права вимоги №20/04-6 від 20.03.2012р., додаткова угода від 05.04.2012р. до нього та повідомлення про відступлення права вимоги підписані від імені директора КП "Альянс" були підписані уповноваженою особою - Арутюняном Р.Г, який діяв на підставі Статуту та з 16.11.2010р. відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був керівником КП "Альянс".

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

За приписами ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що при укладенні і договору поставки і договору про відступлення права вимоги сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина 1 ст. 234 Цивільного кодексу України передбачає, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Отже, фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 Цивільний кодекс України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний.

Згідно ч. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

При цьому, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, оскільки виконання умов договору поставки постачальником підтверджується матеріалами справи, а покупець за довіреністю №59 від 19.08.2010р. прийняв поставлений товар за укладеним договором поставки №1263 від 18.05.2010р. та погодився сплатити суму заборгованості у відповіді на претензію, за таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що відповідачем не було доведено, що оспорюваний договір є фіктивним та не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином, а відтак і наявності підстав, передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України, для визнання цього договору недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства надана вірна оцінка про правомірність вимог позивача щодо стягнення зазначеної заборгованості, тому підстав для скасування або зміни цього рішення, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, немає. Відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, витрати відповідача зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на цю особу та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014р. у справі №904/6686/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 25.12.2014р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов