Рішення № 42000115, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23752/14 17.12.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКМІТ» до Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення 78 839,80 грн., третя особа - Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» за участю представників позивача - Тукмачова О.О., довіреність №37 від 01.01.2014 року, відповідача - Панченко О.В., довіреність №32-210 від 17.11.2014 року, третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року до господарського суду м. Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 63 373,54 грн. основного боргу, 8 605,97 грн. інфляційних втрат, 5 583,82 грн. 3% річних, 1 276,47 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості виконаних капітальних робіт за договором підряду №35/34 від 08.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року порушено провадження та призначено до розгляду на 17.11.2014 року.

11.11.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва представник третьої особи надав пояснення.

12.11.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач надав пояснення.

17.11.2014 року в судовому засіданні представник відповідача підтвердив виконання робіт і суму заборгованості.

17.11.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 17.12.2014 року.

14.12.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач надав відзив, в якому просив повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.09.2011 року між Управлінням житлово-комунального господарства Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКМІТ» (підрядник) було укладено договір підряду на виконання капітальних робіт № 35/34, за умовами якого підрядник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити наступну роботу (надалі іменується «робота»): капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою вул. Симиренко 2-Б (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору вартість капітального ремонту визначається згідно кошторису за твердою договірною ціною яка становить: 52 811 грн. 28 коп. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот одинадцять гривень 28 копійок), ПДВ 20 % становить 10 562 грн. 26 коп. Загальна вартість робіт складає 63 373 грн. 54 коп. (шістдесят три тисячі триста сімдесят три гривні 54 копійки), в тому числі вартість здійснення технічного нагляду спеціалізованою організацією - 984 грн. 32 коп. з ПДВ.

Підпунктом 3.1.4. договору визначено строки розрахунків: після підписання актів прийому передачі вказаних у пункті 3.2. в п'ятиденний термін.

Згідно пункту 3.2. договору замовник проводить оплату по факту виконання робіт на підставі підписаних та скріплених печатками наступних документів:

- актів прийому-передачі обладнання та устаткування;

- актів прийому-передачі кошторисної документації;

- актів прийому виконаних підрядних робіт за формою Кб-2в з додаванням форми КБ-3.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що у випадку затримки оплати замовником, як бюджетною установою (відсутність коштів на бюджетному рахунку), замовник зобов'язується провести оплату не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня надходження коштів за бюджетним призначенням платежу, на підставі пункту 1 статті 49 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 3.4. зазначено, що замовник не несе відповідальності перед підрядником за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у разі затримки фінансування з міського бюджету.

Поясненнями позивача, частково відповідача, актом виконаних робіт №1 за жовтень 2011 року, що міститься у матеріалах справи, стверджується факт виконання позивачем робіт на виконання умов договору на загальну суму 63 373,54 грн., з яких 984,32 грн. - вартість технічного нагляду спеціалізованої установи.

Згідно додаткової угоди №б/н від 08.09.2011 року до договору 35/34 від 08.09.2011 року вартість капітального ремонту покрівлі житлового будинку за адресою вул. Симиренка 2-Б по договору становить 62 389,22 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором підряду з виконання капітальних робіт, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з їх оплати та має перед позивачем заборгованість в розмірі 62 389,22 грн., з урахуванням її зменшення на вартість здійснення технічного нагляду спеціалізованою установою в сумі 984,32 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач у своєму відзиві вказує, що у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування на оплату поставленого за договором товару, в останнього відсутні підстави для здійснення розрахунків за договором.

Однак, факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє відповідача від оплати поставленої та прийнятої продукції, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Аналогічна правова позиція стосовно того, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання викладена в постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 62 389,22 грн.

В іншій частині позову про стягнення основного боргу слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару обґрунтований, проте підлягають задоволенню частково, а саме: 3 % річних - у сумі 5 497,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі - 8 472,30 грн., за розрахунком суду, який здійснено відповідно до умов договору та вимог закону.

В іншій частині позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 7.1. договору у випадку не виконання зобов'язання,що виникає з цього договору винна сторона несе відповідальність сплачуючи штраф у розмірі 2% від суми договору.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт позивачем нараховано штраф у розмірі 1 267,47 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт є обґрунтованими, проте підлягають задоволенню частково, а саме - в сумі 1 247,78 грн., за розрахунком суду, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.

В іншій частині позову про стягнення штрафу слід відмовити.

Судом була надана належна оцінка відзиву на позовну заяву.

Проте, викладені у вищезазначеному документі доводи судом не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю у справі доказів на їх підтвердження.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 97; код 37498693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКМІТ» (03680, м. Київ, вул. Святошинська, 34; код 37226300) 62 398 (шістдесят дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн. 22 коп. основного боргу, 8 472 (вісім тисяч чотириста сімдесят два) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 5 497 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 09 коп., 3% річних, 1 247 (одна тисяча двісті сорок сім) грн. 78 коп. штрафу та 1 808 (одна тисяча вісімсот вісім) грн. 73 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.12.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна