Рішення № 42000078, 12.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23500/14 12.12.14

За позовомФізичної особи-підприємця Пруднікова Павла СергійовичадоДочірнього підприємства "АТЛ Україна"простягнення 18 259,15 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Прудніков Павло Сергійович звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства "АТЛ Україна" про стягнення заборгованості за перевезення вантажу в розмірі 15 500,00 грн., пені в розмірі 1 632,66 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 422,33 грн., а також 3% річних в розмірі 211,48 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем п. 4.1 Договору №0023 ЮА від 21.02.2014р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір) в частині здійснення своєчасної оплати за перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 р. порушено провадження у справі №910/23500/14 та призначено її до розгляду на 26.11.2014 р.

26.11.2014 р. представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

05.12.2014 р. до автоматизованої бази "Діловодство спеціалізованого суду" надійшла заява від позивача, якою останній повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив розгляд справи №910/23500/14 здійснити за відсутності його повноважного представника.

В судове засідання призначене на 12.12.2014 р. представник відповідача вдруге не з'явився, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103032438001 від 09.12.2012 р.

Таким чином, враховуючи, що Дочірньому підприємству "АТЛ Україна" про розгляд справи було відомо ще з 11.11.2014 р. (дата отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021337678), за висновками суду, у вказаного учасника судового процесу було достатньо часу для підготування власної правової позиції по суті спору.

Відтак, виходячи з того, що про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 21.02.2014 р. між Фізичною особою Прудніковим Павлом Сергійовичем (надалі - Перевізник) та Дочірнім підприємством "АТЛ Україна" (надалі - Експедитор) укладено Договір, відповідно до п. 1.1 якого Перевізник зобов'язався прийняти, а Експедитор надати до перевезення вантаж.

Відповідно до п. 2.1 Договору перевезення вантажу здійснюється Перевізником на підставі умов визначених даним правочином. Експедитор надає Перевізнику заявку на перевезення вантажу, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.2 Договору Перевізник зобов'язаний, зокрема, надати під навантаження автомобіль у придатному, для перевезення даного виду вантажу стані та такому, що відповідає санітарним нормам, прийняти на себе відповідальність за збереження під час перевезення по даному договору вантажу, доставити наданий йому Експедитором вантаж в пункт призначення, в строки та по маршруту, що обумовлені сторонами в заявці та здати вантаж уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоотримувачу).

У пункті 3.1 Договору контрагентами було погоджено, що перевезення вантажу здійснюється у відповідності до заявки Експедитора, яка є невід'ємною частиною даного договору та надається Перевізнику за 48 годин до початку перевезення (якщо інше не зазначено в договорі-заявці).

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача було направлено наступні договори-замовлення:

1) №809 від 31.03.2014 р. на перевезення вантажу (побутової техніки) по маршруту: смт. Калинівка - м. Донецьк;

2) №853 від 03.04.2014 р. на перевезення вантажу (побутової техніки) по маршруту: смт. Калинівка - м. Полтава - м. Харків;

3) №863 від 04.04.2014 р. на перевезення вантажу (побутової техніки) по маршруту: смт. Калинівка - м. Христинівка - м. Звенигородка - м. Богуслав - м. Канів.

4) №923 від 08.04.2014 р. на перевезення вантажу (побутової техніки) по маршруту: смт Калинівка - м. Одеса.

Як встановлено судом укладений між сторонами правочин є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

На виконання умов Договору Перевізником вантаж був доставлений на адресу вантажоотримувачів, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: №ТР-024250/1 від 01.04.2014 р., №ТР-024326/1 від 04.04.2014 р., №ТР-020217/1 від 04.04.2014 р., №ТР-020245/1 від 09.04.2014 р., податковими накладними та актами виконаних робіт.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Вартість наданих послуг по перевезенню вантажу погоджена сторонами в Заявках і в загальному розмірі складає 15 500,00 грн. та не спростована відповідачем.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3 Експедитор взяв на себе зобов'язання після виконання робіт по перевезенню вантажу сплатити Перевізникові вартість перевезення, що обумовлена в заявці та усі додаткові витрати.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата за перевезення вантажів здійснюється Експедитором на підставі наданих Перевізником рахунка-фактури (оригінал), акта виконаних робіт, податкової накладної та оригіналу товарно-транспортної накладної протягом двадцяти банківських днів.

Вартість перевезення вантажу, а також розмір зборів за виконання пов'язаних Перевізником з перевезенням операцій та послуг зазначається в заявці на перевезення (п. 4.2 Договору).

Як слідує з матеріалів справи, підприємець звернувся до відповідача з рахунками на оплату: №04 від 02.04.2014 р. на суму 5 000,00 грн., №16 від 04.04.2014 р. на суму 4 400,00 грн., №12 від 05.04.2014 р. на суму 2 800,00 грн., а також №22 від 10.04.2014 р. на суму 3 300,00 грн.

Проте, відповідач вартість послуг з перевезення вантажу не оплатив, у зв'язку з чим, 12.08.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією (примірник якої згідно фіскального чеку було направлено цього ж дня на адресу відповідача) якою вимагав у строк до 20.08.2014 р. сплатити 15 500,00 грн. за надані послуги по перевезенню вантажу.

Проте, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору зобов'язань в частині оплати вартості послуг з перевезення вантажу не виконав, а відтак позовні вимоги щодо стягнення 15 500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що у випадку прострочки, обумовленої в п.4 даного договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки платежу.

Перевіривши наданий Фізичною особою-підприємцем Прудніковим Павлом Сергійовичем розрахунок пені за порушення строку оплати вартості послуг по перевезенню вантажу проведений за період з 15.05.2014 р. до 27.10.2014 р., господарський суд встановив, що останній є вірним, а тому позовні вимоги в частині стягненні з відповідача на користь позивача пені в сумі 1 632,66 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за порушення взятих на себе за Договором зобов'язань за період з 15.05.2014 р. до 27.10.2014 р., господарський суд встановив, що останній є також вірним, а відтак позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пруднікова Павла Сергійовича до Дочірнього підприємства "АТЛ Україна" про стягнення 1 422,33 грн. інфляційних втрат та 211,48 грн. 3% річних є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищенаведене, а також приймаючи до уваги факт належного виконання підприємцем взятих на себе зобов'язань за Договором та виходячи з відсутності та неспростовності з боку відповідача належними та допустимими доказами встановлених в ході судового розгляду справи обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пруднікова Павла Сергійовича до Дочірнього підприємства "АТЛ Україна" визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України віднести на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пруднікова Павла Сергійовича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "АТЛ Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29; ідентифікаційний код 32248838) на користь Фізичної особи-підприємця Пруднікова Павла Сергійовича (18005, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, будинок 7, кв. 24; ідентифікаційний номер 2859913994) заборгованість за перевезення вантажу в сумі 15 500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню в розмірі 1 632 (одна тисяча шістсот тридцять дві) грн. 66 коп., інфляційних втрат в розмірі 1 422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 33 коп., а також 3% річних в сумі 211 (двісті одинадцять) грн. 48 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 17.12.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко