Ухвала суду № 41999918, 16.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р.Справа № 820/16922/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі № 820/16922/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова

до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова( далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування"( далі - відповідач) про відшкодування пільгових пенсій за списком №1 у сумі 43153,84 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнено з державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" (61102, м.Харків, вул. Достоєвського, 3, код ЄДРПОУ 14309764) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (61140, м. Харків, вул. 1-ї Кінної Армії, 15, код ЄДРПОУ 22682342, р/р 256063012095 в ВАТ ХОУ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) суму заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №1 в розмірі 43153 (сорок три тисячі сто п'ятдесят три) грн. 84 коп.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова.

Внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 за липень-серпень 2014 р., у відповідача склалась заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 43153,84 грн., яку позивач просив стягнути у судовому порядку.

Також, судом встановлено, що пенсіонери ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 відносно яких позивачем здійснено розрахунок суми заборгованості, дійсно працювали у відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1у сумі 43153 грн. 84 коп. є правомірними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсіонери ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 відносно яких позивачем здійснено розрахунок суми заборгованості, працювали у відповідача.

Відповідачем отримані повідомлення та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за липень-серпень 2014 р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" одним з об'єктів оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. 6.1. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі-Інструкції), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.03 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2006 р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.2 вищеназваної Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особами, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій покриваються підприємством, на якому працювали застраховані особи пропорційно стажу роботи.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, форми власності та джерел фінансування.

Спірні правовідносини стосуються відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", отже норми права, які регулюють порядок призначення пенсій окремим категоріям працівників, працівникам інших виробництв, професій та посад застосовуватися не можуть.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначається пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Стаття 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає умови призначення пенсії за віком. Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, але для жінок 1961 року народження і старших встановлено поступове збільшення віку, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Відповідно до п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено суду наявність заборгованості відповідача у сумі, що підлягає стягненню, тоді як відповідач доказів оскарження вищевказаних Розрахунків фактичних витрат або доказів сплати заборгованості до суду не надав.

На день розгляду справи по суті відповідно до вищевказаних розрахунків заборгованість відповідача перед УПФУ складає 43153,84 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2014р. по справі № 820/16922/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Кононенко З.О. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2014 р.