Ухвала суду № 41999915, 16.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 р.Справа № 820/15074/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 820/15074/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" (надалі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів (надалі відповідач), в якому просив суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000204/2 від 19.02.2014р., про скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00130 від 19.02.2014р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року адміністративний позов приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення - задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000204/2 від 19.02.2014р.

Скасовано картку відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00130 від 19.02.2014р.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (код 32565288) сплачений судовий збір у розмірі 73.08 грн., (сімдесят три грн., 08 коп.).

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у АТ "Новий Стиль" до митного органу були подані всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту № 300513-WEN від 30.05.2013р., а відповідач не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості аналогічних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 30 травня 2013 року між АТ "Новий Стиль" та The E Chair Company (Тайвань) було укладено контракт № 300513-WEN (надалі Контракт), відповідно до якого фірмою The E Chair Company (надалі продавець) зобов'язувався продати, а АТ "Новий Стиль" (надалі покупець) - прийняти та оплатити Мебельну фурнітуру, (надалі товар) відповідно до пункту 4.1. розділу 4 Контракту ціна на товар, що поставляється, вказується в специфікаціях та інвойсах на конкретну партію товару. (а.с. 61-66).

На виконання умов Контракту, згідно комерційного інвойсу № W131206001 від 06.12.2013 року (а.с.68) на адресу позивача поставлено товар: пластиковий регулюємий підлокітник Rмод. "WS - 122L" 1800 шт., пластиковий регулює мий підлокітник Rмод. "WS - 122R" 1800 шт. за ціною 3, 1100 USD; пластиковий підлокітник лівий мод. "WS - 376L" 288 шт. за ціною 1, 3800 USD; пластиковий підлокітник з кронштейном лівий мод. "WS - 868L" 1860 шт., пластиковий підлокітник правий мод. "WS - 868 R" 1860 шт. за ціною 1,3100 USD всього на 16 864, 08 USD.

17.02.2014р. позивач надав до Харківської обласної митниці митну декларацію ІМ № 40 807100000/2014/005737 від 17.02.2014р. і вказав митну вартість 187 904, 38 грн., що на дату митного оформлення складало 21 746, 93 USD (ціна товару 16 864, 08 USD (145 714, 08 грн.) з додаванням витрат на транспортування 4 882, 85 USD (42 190, 30 грн.)) (а.с. 14).

Митну вартість товару позивачем було визначено за ціною контракту № 300513-WEN від 30.05.2013 року.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до Харківської обласної митниці наступні обов'язкові документи: декларацію митної вартості; контракт з фірмою The E Chair Company (Тайвань) контракт № 300513-WEN від 30.05.2013р..; інвойс № W131206001 від 06.12.2013 р. до Контракту.

Крім того, декларант надав до митниці наступні документи: додаток № 4 від 06.12.2013р. до Контракту; міжнародну товарно-транспротну накладну CMR 426069 від 13.02.2014р., яка підтверджує факт отримання і перевезення товару, та інші документи, що підтверджують вартість перевезення товару (контракт № 120447 від 05.03.2012р., калькуляції транспортних витрат, довідка про транспортні рас ходи від 13.02..2014р.,книжка МДП JX. 76167611, рахунок - фактура LS-3802223 від 13.02.2014 ); сертифікат походження товару EF 13DС03959 від 09.12..2013р.; лист про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником від 17.02.2014р.; митна декларація країни відправлення DA//02/GR53/1673 від 10.12.2013р.; звіт про оцінку майна № 18/02/2014/03(01) від 18.02.2014р.; лист про страхування товару (б/н від 17.02.2014р.).

Під час митної консультації № 9412 від 17.02.2014р. (до декларації митної вартості ІМ № 807100000/2014/005737) відповідачем були витребувані наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на корить продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення країни відправлення 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на запит АТ "Новий Стиль" для підтвердження митної вартості товару надав до Харківської митниці письмові пояснення стосовно визначення митної вартості товарів за першим методом (лист вих. № 2014/02-18 від 18.02.2014р.), згідно яких було зазначено, що документи, що запитуються були надані до митної декларації ІМ 40 № 807100000/2014/005737 від 17.02.2014р., крім цього було надано додатково звіт про оцінку майна № 18/02/2014/03(01) від 18.02.2014р.

З посиланням на відсутність достатньої інформації для визначення рівня митної вартості, при розгляді запиту відділом контролю митної вартості було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінову інформацію на подібніі та аналогічні товари.

Відповідачем було видано картку відмову у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00130 від 19.02.2014р., якими повідомлено позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000204/2 від 19.02.2014р., яким встановлена вартість згідно розрахунку: яким встановлена вартість 4, 7082 USD/кг замість вартості, визначеної декларантом у розмірі 2,92 USD /кг (а.с.10-12).

Позивач не погодившись з висновком звернувся до суду із відповідним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Відповідно ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу, а згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Кодексу у випадках, передбачених ним, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ст.. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при митному оформленні товару застосував саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.

Відмовляючи в митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що декларантом не надано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, декларантом були подані всі документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору. Крім того, листом надано письмові пояснення щодо даної поставки товару та надані документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: звіт про оцінку майна № 18/02/2014/03(01) від 18.02.2014р., додаток № 4 від 06.12.2013р. до Контракту.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем до митної декларації ІМ 40 ДЕ 807100000/2014/005737 від 17.02.2014р. для підтвердження митної вартості товару та її визначення за ціною договору, надано всі документи до, які передбачені ч. 2 ст.53 МК України.

Колегія суддів, відхиляє твердження митниці щодо наявності сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом з посиланням на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України та зазначає, що відповідач зазначав, що причиною запиту додаткових документів було саме невідповідність ціни, яка була зазначена позивачем, митній вартості ідентичних та подібних товарів відповідно до інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Але при цьому відповідачем не доведено, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, записав до декларації недостовірні або неточні відомості. Таким чином відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів", Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та наказу Мінфіну України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" № 63 від 30.05.12 р., а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Отже, відповідач під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Також, відмовляючи у митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що такий висновок відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у повній мірі надана об'єктивна інформація, яка підтверджує зміну ціни на товар по незалежним від декларанта причинам.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно інформації спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України найменша митна вартість товару на товар значно перевищує заявлену декларантом, колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Так під час контролю митної вартості товару за декларацією ІМ № 807100000/2014/005737 від 17.02.2014р. відповідачем 19.02.2014р. було надано рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000204/2 за 3 методом (31 графа), та взято за основу МД № 807100000/2014/000208 від 09.01.2014р. (33 графа).

Відповідно до частин 1,3 статті 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз викладеного свідчить, що коригування митної вартості названого товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Таким чином, у АТ "Новий Стиль" до митного органу були подані всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту № 300513-WEN від 30.05.2013р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/000204/2 від 19.02.2014р., та про скасування картки відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00130 від 19.02.2014р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 820/15074/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2014 р.