Ухвала суду № 41999861, 16.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12291/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярова О.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: визнати дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо відмови у видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів, що контролюється органами доходів і зборів, незаконними та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві видати ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів, що контролюється органами доходів і зборів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2014 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо відмови у видачі довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів на запит товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» від 10.07.2014 вх. № 35056/10; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням сторони звернулись із апеляційними скаргами, в яких позивач просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю; відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами розгляду заяви позивача від 10.07.2014 вх. № 35056/10 щодо надання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів відповідач листом № 32939/20/26-55-25-02-10 повідомив позивача, що відповідно до картки особових розрахунків платників податків у ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» станом на 15.07.2014 обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 901 862, 22 грн., у зв'язку з чим підстави для надання такої довідки відсутні.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо відмови у видачі довідки у відповідності до вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, враховуючи наявність у позивача на момент розгляду справи податкового боргу з податку на додану вартість відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача видати довідку ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010», а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 17.06.2013 № 0008642203 на загальну суму 710 468, 00 грн. та від 09.07.2013 № 12926552203 на загальну суму 211 083, 00 грн. вважаються неузгодженими, оскільки оскаржуються в судовому порядку, а тому у відповідача відсутні правові підстави для відмови у видачі позивачу довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що за позивачем обліковується податковий борг, а тому підстави для видачі позивачу довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів відсутні.

Колегія суддів вважає доводи апелянтів безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1842/24374, цей Порядок визначає механізм видачі органами доходів і зборів довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що за наявності у платника податків податкового боргу органом доходів і зборів готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі Довідки, який надсилається на адресу платника податків.

Положеннями пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України закріплено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи податковий борг у позивача виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.06.2013 № 0008642203 та від 09.07.2013 № 12926552203. Відповідно до облікової картки позивача станом на 22.07.2014 за ним обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 901 862, 22 грн.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі -ПК України) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржив вказані подактові повідомлення-рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва. Постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2014 у справі № 826/15708/13-а та від 24.12.2013 у справі № 826/15777/13-а відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» щодо скасування податкових повідомлень-рішень. В той же час, позивач оскаржив вказані рішення Окружного адміністративного суду м. Києва в апеляційному порядку. На момент винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції рішень суду апеляційної інстанції у справах № 826/15708/13-а та № 826/15777/13-а не винесено, тобто процедура оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу триває.

Таким чином, враховуючи неузгодженість податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 901 862, 22 грн. колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач протиправно відмовив у видачі довідки про відсутність заборгованості по податкам, зборам і платежам, що контролюються органами доходів і зборів на запит позивача від 10.07.2014 вх. № 35056/10, а тому позовна вимога про визнання дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо відмови у видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів, що контролюються органами доходів і зборів, незаконними підлягає задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо позовної вимоги про зобовязання ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві видати ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів, що контролюється органами доходів і зборів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до облікової картки платника податків у відповідача станом на 31.10.2014 обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 779439,20 грн., яка виникла, в тому числі на підставі податкової декларацій з податку на додану вартість від 19.09.2014 № 9053967226.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що доказів подання уточнюючого розрахунку щодо вказаної податкової декларації позивачем суду не надано, однак визначена сума податкового зобов'язання позивачем не сплачена. Загальна заборгованість становить 779 439, 20 грн.

Таким чином, самостійно обчислена сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначив у податковій декларації позивач є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки у позивача на момент розгляду справи існує податковий борг з податку на додану вартість, то позовна вимога про зобов'язання відповідача видати довідку ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010» про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів, що контролюється органами доходів і зборів задоволенню не підлягає, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтами не надано до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.