Постанова № 41999736, 24.12.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3979/14

24 грудня 2014 року

09год. 30хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А., за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс Рівне"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівне) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс Рівне" (далі - ТОВ "Ракурс Рівне") про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника, на суму податкового боргу 3278,34грн. з єдиного податку та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках обслуговуючих такого платника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 06.11.2014 за ТОВ "Ракурс Рівне" перед бюджетом рахується податковий борг з єдиного податку в сумі 3278,34грн. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений. Майно, як джерело погашення податкового боргу у ТОВ "Ракурс Рівне" відсутнє. Таким чином, у ДПІ у м.Рівному є підстави для звернення до суду щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

У судове засідання позивач не прибув, адміністративний позов містить клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

ТОВ "Ракурс Рівне" зареєстроване як юридична особа Реєстраційною службою Рівненського МУЮ Рівненської області 07.11.2011, перебуває на обліку, як платник податків в органі державної податкової служби.

Станом на 06.11.2014 за ТОВ "Ракурс Рівне" рахується податковий борг з єдиного податку в сумі 3278,34грн., який виник на підставі :

- самостійно поданих податкових декларацій платника єдиного податку - юридичної особи від 14.04.2014 та від 11.07.2014;

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 23.05.2014 №0021601540, прийнятого на підставі акта перевірки від 19.05.2014 №160, згідно з яким відповідача зобов'язано сплатити штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 319,09грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 30.05.2014, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалося.

Крім того, позивачем на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення відповідачем узгоджених податкових зобов'язань була нарахована пеня з єдиного податку у сумі 110,28грн.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у м.Рівне для ТОВ "Ракурс Рівне" було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ю" від 27.02.2014 №252-25 на суму 2961,29грн.

Вказана податкова вимога отримана відповідачем 04.03.2014, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалася.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань ДПІ у м.Рівному на підставі рішення від 27.02.2014 №21 було складено акт опису майна від 23.07.2014 №40, яким встановлено відсутність у відповідача майна, що може бути описано в податкову заставу.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою з ЄДРПОУ (а.с.4), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.03.2014 №18373158 серії АГ (№952609) (а.с.5), розрахунком податкового боргу від 06.11.2014 №21605/17-16-25-10 (а.с.7), обліковою карткою платника (а.а.с.8-9), корінцем податкової вимоги від 27.02.2014 №252-25 (а.с.10), рішенням про опис майна у податкову заставу від 27.02.2014 №21 (а.с.11), актом опису майна від 23.07.2014 №40 (а.с.12), податковими деклараціями платника єдиного податку - юридичної особи від 14.04.2014 та від 11.07.2014 (а.а.с.13-16), податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" від 23.05.2014 №0021601540 та корінцем до даного податкового повідомлення-рішення (а.с.17), актом перевірки від 19.05.2014 №160 (а.с.18).

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст.10 Податкового кодексу України, єдиний податок належать до місцевих податків та зборів та встановлюється місцевими радами в обов'язковому порядку.

Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції органів податкової служби, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

Згідно з п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідач не оскаржував податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, то загальна сума податкового боргу є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, є адміністративний арешт майна платника податків.

За змістом пп.14.1.105 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та гл.13 Цивільного кодексу України, грошові кошти платника податків є майном, щодо якого може бути застосовано у встановлених законом випадках адміністративний арешт.

Підпунктом 20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право податкового органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1839/24371, передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду.

Зі змісту акта опису майна від 23.07.2014 №40 вбачається відсутність у ТОВ "Ракурс Рівне" майна, що може бути описано в податкову заставу, та використане як джерело погашення податкового боргу.

На момент розгляду справи доказів сплати податкового боргу відповідачем не надано, доказів володіння майном - також.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс Рівне" (код ЄДРПОУ 37943177) до місцевого бюджету м.Рівне кошти з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника, на суму податкового боргу з єдиного податку 3278,34грн. (три тисячі двісті сімдесят вісім гривень тридцять чотири копійки).

Застосувати арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ракурс Рівне" (код ЄДРПОУ 37943177), в межах суми податкового боргу - 3278,34грн. (три тисячі двісті сімдесят вісім гривень тридцять чотири копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.