Постанова № 41999472, 23.12.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4410/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 372,99 грн. та по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 958,71 грн., -

встановив:

07 листопада 2014 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) з позовними вимогами про стягнення податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 372,99 грн. та по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 958,71 грн.

Представник позивача 13 листопада 2014 року надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника у судове засідання не направив. Судова кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання ". Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з ч.3 ст.33 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Херсонської міської ради 14 листопада 1996 року запис №6618. На податковий облік в ДПІ взятий 14 листопада 1996 року за №6618.

Згідно облікових карток, що ведуться ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом за платежем 13050300 «земельний податок з фізичних осіб» становить 372,99 грн., за платежем 13050500 «орендна плата з фізичних осіб» становить 958,71 грн.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до вимог п. 16.1.3 та п.16.1.4 ст. 16 ПК України, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України, передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем направлено вимогу №3231-25 форми «Ф» від 12 березня 2014 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 2656,35 грн. Дана вимога отримана відповідачем 19 квітня 2014 року (поштове відправлення №7300323827949).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості по земельному податку в сумі 372, 99 грн. за квітень-вересень2014 року та заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в сумі 958,71 грн. за листопад-грудень 2012 року та за 2013 рік.

Відповідно до вимог п.269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Відповідно до п.п. 270.1.1. п. 270.1 ст. 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.п. 271.1.1. п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України, передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 цього кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В матеріалах справи наявна податкова декларація відповідача з плати за землю за 2014 рік №9008594488 від 19.02.2014 року. Згідно декларації сума земельного податку становить 782,73 грн. за рік, або 65,23 грн. за місяць (65,20 грн. за грудень).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Платники самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.4 статті 286 ПК України). Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України). Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 ПК України). У відповідності до пункту 290.1 статті 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідачем подано до ДПІ декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік №9006629531 від 20.02.2012 року, сума оренди становить 789,43 грн. за рік, або 65,79 грн. за місяць (65,74 грн. за грудень); за 2013 рік від 20.02.2013 року, сума оренди становить 789,43 грн. за рік, або 65,79 грн. за місяць (65,74 грн. за грудень).

Доказів повної сплати грошових коштів відповідачем по податковим деклараціям суду надано не було.

Суд вважає, що стягненню підлягає податковий борг в сумі 1331,70 грн. по податковій декларації за 2014 рік.

За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Факт та розмір боргу підтверджується наявними матеріалами справи. Доказів сплати податкового боргу, що є предметом позовних вимог, суду не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України зазначає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем не погашений податковий борг, суд вважає, що позовні вимоги ДПІ до відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 372,99 грн. та по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 958,71 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) податковий борг:

- по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 958,71 грн. (дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят одну копійку) до місцевого бюджету (код платежу 13050500, отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010;

- по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 372,99 грн. (триста сімдесят дві гривні дев'яносто дев'ять копійок) до місцевого бюджету (код платежу 13050300, отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8.2.3.