МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
03 листопада 2014 року Справа № 814/3101/14
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029
дотовариства з обмеженою відповідальністю "ЭКСПОНИКОЛАЕВ", площа Суднобудівників, 3-б, м. Миколаїв, 54017 простягнення заборгованості в сумі 109486,72 грн., В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулася з адміністративним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Экспониколаев" заборгованості в сумі 109486,72 грн., у тому числі: 92385,72 грн. з орендної плати за землю і 17101,00 грн. з податку на додану вартість.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму податкового зобов'язання, самостійно задекларовану в податкових деклараціях.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. У п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.
На виконання вимог Податкового кодексу України 19.02.2014 р. відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 р. Податкове зобов'язання за квітень-серпень у сумі 15427,40 грн. не сплачене.
15.04.2014 р. відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 р. Податкове зобов'язання за квітень-серпень у сумі 75482,11 грн. не сплачене.
18.02.2014 р. позивачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належного до сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю, за результатами якої складено акт № 341/14-04-15-03/23618961. Перевіркою встановлено, що на порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України відповідачем несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання з плати за землю.
На підставі акту перевірки 19.02.2014 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001221503 на суму 1476,21 грн., яке надіслане відповідачу та не оскаржене.
21.04.2014 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 4356,00 грн.
19.05.2014 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 1669,00 грн.
20.06.2014 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 5045,00 грн.
15.07.2014 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 2271,00 грн.
Таким чином, податковий борг відповідача складає 109486,72 грн.
Позивачем сформовано податкову вимогу від 04.01.2013 р. № 6 на суму 39037,62 грн., яка надіслана відповідачу та не оскаржена.
Відповідно до ст. 14 п.14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 20 п.п. 20.1.18 Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи, що сума податкового зобов'язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою в розумінні Податкового кодексу України та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Экспониколаев" (площа Суднобудівників, 3-б, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 23618961) податковий борг у сумі 109486,72 грн. на користь державного бюджету Заводського району м. Миколаєва (р/р 31118009700003, банк ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781).
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська
Судове рішення № 41999412, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 03.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/3101/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: