Ухвала суду № 41999165, 18.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4713/14

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Римар Д.В.

з участю: представника Державної виконавчої служби України та Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Шевченка Дмитра Валерійовича, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної виконавчої служби України, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до ДВС України, УДВС ГУЮ в Одеській області про:

- визнання противоправними дії відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо прийняття постанов ВП №27013158 від 17 червня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору, про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- визнання противоправними дії відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області щодо прийняття постанови ВП №38795011 від 18 липня 2013 року про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- визнання протиправними та скасування постанови відділу примусового виконання рішень ДВС України ВП №27013158 від 17 червня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- визнання протиправними та скасування постанови відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області ВП №38795011 від 18 липня 2013 року про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- зобов'язання відділу примусового виконання рішень ДВС України зняти арешт з земельної ділянки, площею 0,5117 га, яка належить позивачці та розташована за адресою: м. Одеса, пров. Байдарочний, 4, 4-а, накладений на підставі постанови ВП №27013158 від 17 червня 2013 року про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка була винесена старшим державним виконавцем Кедою М.В.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційних скаргах ДВС України, УДВС ГУЮ в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Вовченком О.В. від 09 червня 2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП №27013158, на підставі заяви про примусове виконання, поданої 08 червня 2011 року, документ вступив у законну силу (набрав чинності) 25 грудня 2010 року, зокрема відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-5306/10р., виданого 17 березня 2011 року Київським районним судом м. Одеси про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 25 лютого 2009 року з майновим поручителем ОСОБА_6, від імені якої діяв за дорученням ОСОБА_7, земельну ділянку, площею 0,5117 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Байдарочний, 4, 4-а та оцінена в сумі 34 650 000 грн., з метою реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості ВАТ "АКБ Одеса-Банк" за договором про надання кредиту для підтримки ліквідності шляхом відкриття не відновлюваної лінії №3 від 25 лютого 2009 року, відповідно до якого ВАТ "АКБ Одеса-Банк" отримало кредит на суму 30 000 000 грн. на строк до 19 лютого 2010 року. Заборгованість складається з - 31 125 736, 40 грн., з яких по кредиту 30 000 000 грн., по відсоткам - 11 25 616, 40 грн., оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Визначити початкову вартість предмета іпотеки - земельної ділянки, площею 0,5117 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Байдарочний, 4, 4-а в сумі 34 650 000 грн. Боржнику наданий для самостійного виконання строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови та роз'яснено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк та ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно супровідного листа відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 14 червня 2011 року №9843-0-26-11/20, вищезазначену постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 червня 2011 року надіслано позивачу для виконання та Національному банку України для відома.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Кедою М.В. від 17 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №27013158, встановлено, що від стягувача надійшов лист №28-14/3104 від 23 квітня 2013 року, згідно якого, стягувач просить повернути виконавчий документ без виконання. Виконавчий лист №2-5306/10, виданий 17 березня 2013 року Київським районним судом м. Одеси було постановлено повернути стягувачеві. Крім того, в постанові було вказано направити для виконання до органу ДВС за підвідомчістю та місцем виконання постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №27013158 від 17 червня 2013 року.

Згідно супровідного листа відділу примусового виконання рішень ДВС України №13-0-26-1064/5-191/4 від 01 липня 2013 року, вищезазначену постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17 червня 2013 року надіслано позивачу, виконавчий документ - Управлінню Національного банку України в Одеській області.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Кедою М.В. від 17 червня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору, ВП №27013158 було встановлено, що виконавче провадження було відкрито 09 червня 2011 року та боржнику надано семиденний строк на самостійне виконання рішення; боржником у встановлений строк виконавчий лист не виконано. Постановлено стягнути з боржника ОСОБА_3 виконавчій збір у розмірі 34 650 000 грн., із зазначенням: строк пред'явлення до виконання один рік; дата набрання законної (юридичної) сили 17 червня 2013 року; копію постанови направити боржнику; стягувач - держава ( в особі ДВС України, м. Київ, вул. Артема, 73, 04053), рахунок для перерахування коштів: ДВС України, код ЄДРПОУ 37471975, р/р 37313006004124 в ДКС України, м. Київ, код банку 820172; роз'яснено порядок оскарження постанови.

Згідно супровідного листа відділу примусового виконання рішень ДВС України №9843-0-26-11/5-191/4 від 01 липня 2013 року, вищезазначену постанову про стягнення виконавчого збору від 17 червня 2013 року надіслано позивачу до виконання.

Згідно супровідного листа відділу примусового виконання рішень ДВС України №9843-0-26-11/5-191/4 від 02 липня 2013 року, вищезазначену постанову про стягнення виконавчого збору від 17 червня 2013 року надіслано відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Одеській області для виконання.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Кедою М.В. від 17 червня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 27013158, встановлено, що 09 червня 2011 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику встановлено семиденний строк на самостійне виконання рішення, у зв'язку з невиконанням боржником рішення в строк, наданий для самостійного виконання, державним виконавцем 17 червня 2013 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 34 650 000 грн., що становить 10% від суми, яка підлягає стягненню; загальна сума заборгованості по виконавчому провадженню становить 381 150 000 грн. та постановлено накласти арешт на вказану земельну ділянку у межах суми звернення стягнення 381 150 000 грн.; заборонено здійснювати відчуження зазначеного майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу; арешт накладено з моменту надходження постанови.

Згідно супровідного листа відділу примусового виконання рішень ДВС України від 01 липня 2013 року №9843-0-26-11/5-191/4, вищезазначену постанову про арешт майна боржника від 17 червня 2013 року надіслано позивачу для виконання та до відома.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області Козюк О.М. від 11 липня 2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП №38795011, на підставі заяви про примусове виконання, поданої 09 липня 2013 року, документ вступив у законну силу (набрав чинності) 17 червня 2013 року: відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №б/н, виданого 17 червня 2013 року ВПВР ДВС України про стягнення з ОСОБА_3 на користь Держави виконавчого збору у розмірі 3 465 000 грн.; боржнику надано для самостійного виконання семиденний термін з дня винесення постанови; роз'яснено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, його буде виконано у примусовому порядку зі стягненням з боржника витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій; роз'яснено порядок оскарження постанови.

Згідно супровідного листа відділу примусового виконання рішень ГУЮ в Одеській області від 11 липня 2013 року №09.1-12295/518/В-8, вищезазначену постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 липня 2013 року надіслано позивачу до виконання та відділу примусового виконання рішень ДВС України - до відома.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області, від 18 липня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 38795011 встановлено, що у встановлений державним виконавцем строк для самостійного виконання, виконавчий документ не виконано. З метою забезпечення реального виконання зазначеного виконавчого документу, накладено арешт на все майно боржника. Постановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1 м. Одеса, РНОКПП: НОМЕР_1, у межах суми звернення стягнення 34 650 000 грн.; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_3, лише в межах суми боргу, з моменту надходження постанови; копії постанови направити на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію.

Згідно супровідного листа відділу примусового виконання рішень ГУЮ в Одеській області від 18 липня 2013 року №09.1-12876/В-8, вищезазначену постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 липня 2013 року надіслано, в тому числі позивачу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки повідомлень про вручення позивачу спірних постанов у відповідачів немає, а отже порушені вимоги законодавства щодо порядку надіслання постанов, чим фактично позбавлено права на їх оскарження або на добровільне виконання, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" - копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року, визначено, що державний виконавець повинен пересвідчитись, чи отримані боржником копії документів виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне їх виконання у встановлений постановою строк.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, державний виконавець не пересвідчився чи отримані позивачкою копії постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №27013158 від 09 червня 2011 року, ВП №38795011 від 11 липня 2013 року та про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №27013158 від 17 червня 2013 року і чи здійсненні нею дії, спрямовані на добровільне їх виконання у встановлений постановою строк.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що недотримання відповідачами вимог ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", а саме порядок надіслання вказаних постанов призвело до позбавлення позивачки права на їх оскарження або на добровільне виконання.

Разом з цим, ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" - реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою ВП №27013158 від 09 червня 2011 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-5306/10р., виданого 17 березня 2011 року Київським районним судом м. Одеси, зокрема про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 25 лютого 2009 року з майновим поручителем ОСОБА_6, від імені якої діяв за дорученням ОСОБА_7, земельну ділянку, площею 0,5117 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та оцінена в сумі 34 650 000 грн., з метою реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості ВАТ "АКБ Одеса-Банк" за договором про надання кредиту для підтримки ліквідності шляхом відкриття не відновлюваної лінії №3 від 25 лютого 2009 року, відповідно до якого ВАТ "АКБ Одеса-Банк" отримало кредит на суму 30 000 000 грн. на строк до 19 лютого 2010 року. Заборгованість складається з - 31 125 736, 40 грн., з яких по кредиту 30 000 000 грн., по відсоткам - 11 25 616, 40 грн., оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та визначити початкову вартість предмета іпотеки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачка фактично не могла та законодавчо не зобов'язана здійснювати реалізацію майна, на яке звернуто стягнення у спосіб, який було визначено судом, а саме спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, оскільки такий обов'язок покладено на державного виконавця.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 45 вказаного Закону витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. Кошти виконавчого провадження складаються з: коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 46 цього Закону; авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій згідно із ст. 48 цього Закону; стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Згідно ч.4 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" до витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; розшук боржника, його майна або розшук дитини; оголошення в засобах масової інформації; інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №27013158 від 09 червня 2011 року з виконання виконавчого листа №2-5306/10р. від 17 березня 2011 року та до прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №27013158 від 17 червня 2013 року, ніяких інших виконавчих дій не вчинялось та не було враховано той факт, що на момент повернення виконавчого документу боржником була погашена заборгованість добровільно, у зв'язку з чим постанова ВП №27013158 від 17 червня 2013 року про стягнення з позивачки виконавчого збору у розмірі 3 465 000 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2014 року було скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2010 року, на підставі якого було видано 17 березня 2011 року виконавчий лист №2-5306/10 р.

При цьому, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2014 року позовна заява Національного банку України до ОСОБА_3, третя особа - ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду, оскільки представник ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" надав до суду письмові докази про погашення станом на 13 липня 2012 року заборгованості за договором про надання кредиту №3 від 25 лютого 2009 року та не заперечував проти задоволення клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду.

Також, постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №27013158 від 17 червня 2013 року встановлено, що стягувачем, а саме Національним банком України було надіслано лист №28-14/3104 від 23 квітня 2013 року, згідно якого просить повернути виконавчий документ без виконання, що свідчить про відсутність вимог щодо виконання виконавчого листа №2-5306/10р., який видано 17 березня 2011 року, у зв'язку з погашенням заборгованості за договором про надання кредиту №3 від 25 лютого 2009 року.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, ДВС України та УДВС ГУЮ в Одеській області не доведено правомірність винесення спірних постанов про стягнення з позивачки виконавчого збору та про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, у зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_3, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної виконавчої служби України, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: В.О. Алєксєєв

Суддя: М.М. Милосердний

Суддя: І.Г. Ступакова