Рішення № 41999034, 22.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р.Справа № 922/5282/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофропак ЛТД", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ про стягнення 61 154,46грн. за участю представників сторін:

позивача - Морозова Л.М., дов. № 7 від 19.11.2014р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 60 366,18грн., пеню в розмірі 788,28грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 28 від 01.07.2014р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.07.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофропак" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (відповідач) було укладено договір поставки № 28 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, передбачених даним договором виготовляти та передавати відповідачу товар (гофротару), а відповідач приймати та своєчасно здійснювати його оплату.

Кількість, асортимент, ціна товару вказуються в рахунках та видаткових накладних (п.1.2 договору).

Товар, відповідно до п.1.3, за цим договором постачається окремими партіями на підставі заявок відповідача, де зазначається кількість, асортимент, ціна, терміни виготовлення товару та інші умови поставки.

За умовами п15 договору позивач зобов'язався приступити до виконання замовлення після узгодження і затвердження ним заявки від відповідача, а також після узгодження відповідачем оригінал-макету (зразка) товару. Заявка, не затверджена позивачем, вважається не узгодженою.

Зовнішній вигляд товару за згодою сторін може бути розроблений позивачем або надаватися відповідачем (п.1.6 договору).

У випадку, якщо дизайнерські розробки зовнішнього вигляду товару будуть проводитися позивачем, відповідач зобов'язався здійснити попередню оплату вартості таких робіт згідно рахунку-фактури, виставленого позивачем. При цьому власником розробок є відповідач (п.1.7 договору).

У п.3.2 договору сторони погодили умови оплати за поставляємий за договором товар, а саме: відповідач зобов'язався оплачувати отриманий товар шляхом 100% відстрочки платежу в строк до 21 календарного дня з моменту поставки.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач на виконання умов договору виготовив та поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 164 366,18грн., що підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

Відповідач договірні зобов'язання належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 104 000,00грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 60 366,18грн.

Позивач 27.10.2014р. на адресу відповідача направив претензію № 4 з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 60 366,18грн. за поставлений за видатковими накладними товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, судом встановлено, що заявлена позивачем сума заборгованості у розмірі 60 366,18грн. за поставлений позивачем товар підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 60 366,18грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.1 договору, сторони погодили, що у разі порушення строків оплати поставленого товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач за період з 18.10.2014р. по 10.11.2014р., нарахував пеню в розмірі 788,28грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає умовам договору та вимогам Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, статтями 193, 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 32447115 (62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, п/р 260053013618 в ФХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофропак ЛТД", код ЄДРПОУ 39233042 (61177, м. Харків, пров. Пластичний, 9, п/р 26001500095675 5-е відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Харків, МФО 300614) - 60 366,18грн. основного боргу, 788,28грн. пені, 1 827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2014 р.

Суддя Т.А. Лавренюк