Рішення № 41998959, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25339/14 17.12.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 1 864,11 грн., за участю представників позивача - Сидорової А.О., довіреність № 17 від 08.01.2014 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1 864,11 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.12.2013 року в м. Чернігові по вул. Щорса-Любецька сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Бид», д.н. СВ 5954 АМ, під керуванням Ковалюка Сергія Анатолійовича (страхувальник позивача) та автомобіля «Фольксваген», д.н. СВ 5954 АМ, яким керував Хіміч Павло Миколайович.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 374,11 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Хіміча було застраховано ПрАТ «Страхова компанія «Інтер-Поліс».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.12.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2014 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки УДАІ УМВС України в м. Чернігівській області та постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.01.2014 року у справі №751/12920/12-п, 08.12.2014 року в м. Києві на перехресті Щорса та вул. Любецької Хіміч Павло Миколайович, керуючи автомобілем «Фольксваген», д.н. СВ 5954 АМ, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Бид», д.н. СВ 5954 АМ.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.01.2014 року у справі №751/12920/12-п, Хіміча Павла Миколайовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Бид», д.н. СВ 5954 АМ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 025096/4002/0041013 від 15.11.2013 року.

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу №578 від 14.12.2013 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Бид», д.н. СВ 5954 АМ, в результаті його пошкодження при ДТП склав 3 451,20 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №2455 від 17.12.2013 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Бид», д.н. СВ 5954 АМ, в результаті його пошкодження при ДТП склала 3 460,68 грн.

Як вбачається з страхового акту №00132027 від 18.12.2013 року, позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 2 374,11 грн.

Зазначені кошти в розмірі 2 374,11 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 020824 від 13.06.2014 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Фольксваген», д.н. СВ 5954 АМ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Бид», д.н. СВ 5954 АМ, керував Хіміч Павло Миколайович.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Фольксваген», д.н. СВ 5954 АМ, Хіміча Павла Миколайовича встановлена у судовому порядку.

Тому, Хіміч Павло Миколайович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Бид», д.н. СВ 5954 АМ, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Фольксваген», д.н. СВ 5954 АМ була застрахована в Приватному акціонерному товаристві Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс», про що було укладено договір (поліс) № АВ/9116077 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Фольксваген», д.н. СВ 5954 АМ і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Бид», д.н. СВ 5954 АМ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи 510,00 грн. передбаченої договором (полісом) № АВ/9116077.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а саме у розмірі 1 864,11 грн. (2 374,11 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування) мінус 510,00 грн. (франшиза).

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; код 20033533) 1 864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 11 коп. боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 22.12.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна