Рішення № 41998886, 24.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.14р. Справа № 904/8794/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортекс", (м. Дніпропетровськ)

до 1) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", (м. Дніпропетровськ)

2) Collyer Limited, (Cockfosters, Barnet, Herts, EN4 9hn, UK, Great Britain)

про розірвання договору застави та стягнення 33 000 000,00 дол. США (477 531 780,00 грн.)

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача-1: Стрельченко Я.С. - юрисконсульт (дов. № 8166-К-Н-О)

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дортекс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі-відповідач-1) та до Collyer Limited (далі-відповідач-2) про розірвання договору застави № Г.21.1.2.0/5-264 від 15.08.14р. укладений між ТОВ "Дортекс" та ПАТ КБ "Приватбанк" та стягнення з компанії Collyer Limited заборгованості за контрактом купівлі-продажу № 1408-DM від 14.08.14р. на поставку продукції в сумі 33 000 000,00 дол. США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 10.11.14р. складає 477 531 780,00 грн.

24 листопада 2014 року позивачем подано до суду лист № 2/18 від 18.11.14р., яким приєднує до матеріалів справи документи витребувані судом, а саме: лист № 1/18 від 18.11.14р., акт звірки взаєморозрахунків та докази направлення кур'єрською службою доставки на адресу компанії Collyer Limited листа ТОВ "Дортекс" ухвали суду та акт звірки.

Представником відповідача-1 в судовому засіданні наданий відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що підстави для задоволення позову про розірвання договору застави № Г.21.1.2.0/5-264 від 15.08.14р. відсутні і вказаний договір продовжує свою дію, у зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо розірвання договору застави.

Відповідач-2 26.11.14р. надав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що компанія Collyer Limited не повернула раніше отриману передоплату, у зв'язку з чим, у компанії існує заборгованість перед позивачем по контракту № 1408-DM від 14.08.14р. в сумі 33 000 000,00 дол. США.

Крім того, у зв'язку з неможливістю присутності в судовому засіданні представника компанії, відповідач-2 просить суд розглянути справу без їхньої участі.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача-1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дортекс", як позичальник, та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк", як Банк, було укладено кредитні договори № 4Д14269Д від 15.08.14р. на суму 38 000 000,00 дол. США, № 4Д14272И від 21.08.14р. на суму 280 000 000,00 грн. та № 4Д14270И від 19.08.14р. на суму 270 000 000,00 грн.

За згодою сторін кредитні договори підписані з використанням електронних цифрових підписів (печаток) банку та позичальника, що підтверджується наданими позивачем роздруківками результатів перевірки електронних цифрових підписів ЕЦП.

Згідно з умовами зазначених кредитних договорів відповідач-1 надав позивачеві кредити у вигляді відновлювальних кредитних ліній, а останній отримав їх для оплати продукції за контрактом № 1408-DM на поставку продукції (далі - Контракт), укладеним 14.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дортекс" (далі - покупець, позивач) та компанією COLLYER LIMITED (далі - продавець, відповідач-2).

За змістом пункту 1 контракту продавець зобов'язався продати, а покупець купити продукцію на умовах, у кількості та строки, що вказані у специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до специфікації № 1 від 14.08.2014р., контрактною продукцією є австралійська марганцева руда крупної фракції у кількості: 118 750,00 метричних тонн (+/- 10%) за ціною 320 дол. США за тонну зі строком поставки серпень - грудень 2014 року та на умовах передоплати банківським переказом на підставі виставленого продавцем покупцю рахунку (а.с. 15).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. контракту вартість на поставлену продукцію встановлюється у доларах США, як це передбачено у специфікаціях до цього контракту і становить у загальній сумі 38 000 000,00 доларів США на дату його укладення.

Платіж за поставлену продукцію здійснюється у доларах США відповідно до додатку №1 до цього контракту, який є невід'ємною його частиною (пункт 4 контракту).

Пунктом 3 Додатку № 1 до контракту № 1408-DM сторони погодили, що при здійсненні оплати у відповідності з пунктом 1 даного Додатку, у випадку якщо сума перерахованих Покупцем грошових коштів перевищує суму фактично поставленої продукції або не здійснена поставка, Продавець зобов'язаний за письмовим замовленням Покупця повернути останньому надлишкові перераховані грошові кошти на протязі 1 банківського дня з моменту направлення письмової заявки, але в строк не більш 75 календарних днів з дати перерахування передоплати (а.с. 16).

Цей контракт набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014 року (п 7.7. контракту).

Виконання позивачем перед банком - відповідачем-1 зобов'язань за кредитними договорами забезпечено укладеним між ними договором застави № Г.21.1.2.0/5-264 від 15.08.2014 року (далі - договір застави), за яким сторони домовились, що у заставу позивач (далі - заставодавець) передає банку майнові права за контрактом, зокрема право на отримання австралійської марганцевої руди великої фракції у кількості 118 750,000 м.т., яка після її отримання стає предметом застави і буде знаходитися у заставодавця (пункти 1, 6 договору застави).

Термін дії цього договору - до повного виконання позичальником та заставодержателем зобов'язань за кредитним договором з усіма додатковими угодами до нього (пункт 26 договору застави).

На виконання умов контракту позивач перерахував відповідачу-2 в порядку передоплати 33 000 000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 254 від 28.08.14р. (а.с. 18).

Листом № 10/14-22-30 від 22.10.2014 року відповідач-2 повідомив позивача про неможливість виконати свої зобов'язання з поставки марганцевої руди за контрактом у визначені ним строки та просив переглянути строки поставки продукції (а.с. 19).

Позивач не погодився на зміну умов контракту в частині строку поставки продукції і листом № 13-2545 від 23.10.2014 року на адресу відповідача-2 заявив вимогу про повернення йому передоплати за контрактом у строк до 05.11.2014 року (а.с. 20).

24.10.2014 року позивач та відповідач-2 уклали додаткову угоду до контракту, якою погодили розірвати контракт № 1408-DM від 14.08.2014 року з дати підписання даної додаткової угоди. За пунктом 3 додаткової угоди продавець зобов'язався до 05.11.2014 року повернути покупцю грошові кошти, отримані в якості передоплати за продукцію (а.с. 21-23).

У визначений додатковою угодою строк відповідач-2 передоплату позивачу не повернув. За обставин розірвання контракту позивач вважає предмет застави втраченим та просить розірвати договір застави, з чим не погоджується відповідач-1, що у сукупності і є причиною виникнення спору між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга статті 692 Цивільного кодексу України).

За обставинами справи зобов'язання відповідача-2 щодо повернення позивачу попередньої оплати у сумі 33 000 000,00 дол. США обумовлено укладеною між ними додатковою угодою від 24.10.2014 року про розірвання контракту № 1408-DM від 14.08.2014 року.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У строк до 05.11.2014 року, передбачений додатковою угодою до контракту, відповідач-2 попередню оплату позивачу не повернув, не надав він доказів виконання свого зобов'язання у цій частині й на час розгляду справи, свою заборгованість фактично визнає.

Згідно з частиною другою статті 224 Господарського кодексу України витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, є збитками.

Відповідно до частини першої статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина перша статті 624 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача-2 грошових коштів у сумі 33 000 000,00 доларів США є законними. Визначений ним гривневий еквівалент, а саме 477 531 780,00 грн. не перевищує суми відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 10.11.2014 року.

Стосовно вимог позивача в частині розірвання договору застави № Г21.1.2.0/5-264 від 15.08.2014 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з позовної заяви, вимоги в зазначеній частині позову обґрунтовані втратою предмету застави, а саме - майнових прав на отримання товару за контрактом № 1408-DM від 14.08.2014 року, а відтак і самого товару як такого, що на думку позивача є підставою для припинення договору застави в судовому порядку.

Однак, відповідно до положень частини другої статті 587 Цивільного кодексу України, заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати заставленого майна зобов'язаний його замінити.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється, зокрема, у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.

Отже, заставодавець, який втратив предмет застави має зобов'язання щодо його заміни, яке відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України повинно бути виконане належним чином.

На час розгляду справи жодних доказів неможливості заміни предмета застави відповідачем-1 у зв'язку з його втратою чи відмови позивача від його заміни суду не надано.

Отже, підстав вважати право застави припиненим немає. Факт розірвання контракту № 1408-DM від 14.08.2014 року та відповідно припинення права вимоги отримання продукції за вказаним контрактом - предмету застави є недостатнім для висновку щодо припинення права застави в цілому, оскільки не виключає обов'язку заставодавця здійснити заміну втраченого предмета застави в межах спірного договору застави.

За частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 27 договору застави сторони передбачили можливість дострокового розірвання договору тільки за згодою сторін. Така згода з боку відповідача-1 відсутня.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Покладене в основу позовних вимог до відповідача-1 обґрунтування не є підставою для розірвання з ним договору застави за рішенням суду у контексті зазначеної норми закону. Підстави істотного порушення договору застави відповідачем-1 за встановленими обставинами справи відсутні.

З урахуванням викладеного заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 73 080,00 грн. покладаються на відповідача-2, судовий збір у сумі 1 218,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32 - 34, 36, 43 - 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з компанії COLLYER LIMITED (адреса: First Floor Woodgate Studios, 2-8 Games Road, Cockfosters, Barnet, Herts, EN4 9hn, UK, Great Britain, Reg. number: 3703222, Reg. date: 28.01.99, Рах. в PrivatBank Cyprus Branch 3 Kallipoleos Avenue Geogas Tower Office 301, 303 CY-1055 Nicosia, Cyprus SWIFT: PBANCY2N № USD: CY85125000000026004400115001 Corr. Acc. (USD): 04 411 835 with Deutsche Bank Trust Company Americas, New York, USA SWIFT; BKTRUS33) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРТЕКС" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, буд. 66-Д, кім. 11; ПАТ КБ "Приватбанк", р/р USD: 26009050000708, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32716793) - заборгованість за контрактом № 1408-DM від 14.08.2014 року у сумі 33 000 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 10.11.2014 року складає 477 531 780 (чотириста сімдесят сім мільйонів п'ятсот тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРТЕКС" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про розірвання договору застави № Г.21.1.2.0/5-264 від 15.08.2014 року відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.14р.

Суддя І.Ю. Дубінін