Постанова № 41998461, 09.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа№ 910/11909/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Ханович К.В., довіреність №427/03 від 22.08.2014р.,

третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на рішення господарського суду м. Києва

від 25.09.2014 року (повне рішення складено та підписано 30.09.2014 року)

у справі №910/11909/14 (суддя - Полякова К.В .)

за позовом Фізичної особи-підприємця Кривохижа Артур Олександрович

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Точка ИА"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Кривохижа Артур Олександрович звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення грошових коштів у розмірі 14 310,80 грн., з яких: 13 366,50 грн. - заборгованості (орендна плата та послуги банку), 944, 30 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.08.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Точка ИА".

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.09.2014р. позов Фізичної особи-підприємця Кривохижа Артур Олександрович до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про стягнення грошових коштів - задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 41; ідентифікаційний код 19357489) на користь Фізичної особи-підприємця Кривохижа Артура Олександровича (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Бальзака, 2; ідентифікаційний номер 2458506411) 13 366 (тринадцять тисяч триста шістдесят шість) гривень 50 копійок основного боргу, 944 (дев'ятсот сорок чотири) гривні 30 копійок пені, 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрат на послуги адвоката та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 25.09.2014р. по справі №910/11909/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

09.12.2014р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Кривохижа Артур Олександрович надійшло письмове клопотання, в якому останній просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишити без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та просив суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Третя особа в судове засідання повноважних представників не направила, причини неявки суду не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Точка UA" (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Кривохижа Артур Олександрович (суборендар) укладено договір суборенди нежилого приміщення № Т4-11/06-КАА від 11.06.2012 року.

Пунктом 2.3.2. укладеного договору, передбачено обов'язок суборендаря своєчасно та повністю сплачувати орендарю плату та інші платежі, встановлені цим договором.

Щомісячна орендна плата за 1 квадратний метр встановлюється у розмірі 35,00 грн., що щомісячно становить за все приміщення 13 300,00 грн. (3.2. договору суборенди).

Відповідно до п. 3.3. договору суборенди, внесення орендної плати має бути здійснено суборендатором шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок орендатора, вказаний у розділі 9 цього договору. Суборендар самостійно здійснює перерахування орендної плати не пізніше 25-го числа місяця, що є попереднім за сплачений місяць (тобто за місяць наперед).

У пункті 9 договору рахунком орендаря, на який має сплачуватись орендна плата, вказаний рахунок ТОВ "Точка UA" № 26006030000310 відкритий у установі ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Так, на виконання взятих на себе зобов'язань щодо здійснення перерахування грошових коштів у рахунок сплати орендної плати, 24.02.2014 ФОП Кривохижа А.О. внесено готівку у розмірі 13 300,00 грн. до каси установи ПАТ "Брокбізнесбанк", а саме відділення № 2 Дніпропетровського ГРВ м. Кривий Ріг.

На підтвердження факту внесення вказаної суми грошових коштів до каси відповідача, позивачем до матеріалів справи надано копію квитанції №4/7 від 24.02.2014, з якої вбачається що вказані грошові кошти спрямовані на р/р № 26006030000310 відкритий в установі ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь ТОВ "Точка UA", як плата за послуги оренди за березень 2014 року. Вказана операція прийнята на виконання відповідачем, що підтверджується наявним на квитанції відтиском штемпеля відділення банку.

Всупереч вищенаведеного, станом на 28.05.2014 грошові кошти третій особі сплачені ФОП Кривохижа А.О. згідно квитанції № 4/7 не надходили, що підтверджується довідкою ТОВ "Точка UA" № 30/05-01 від 30.05.2014, а також банківською випискою по розрахунковому рахунку третьої особи № 26006030000310 в ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та довідкою № 03-13180 від 17.09.2014, наданою до суду ПАТ "ВіЕйБі Банк" та долученої до матеріалів справи.

Так, оскільки відповідачем не виконано операцію щодо перерахування грошових коштів у розмірі 13 300,00 грн., позивач 07.06.2014 звернувся до ПАТ "Брокбізнесбанк" із претензією щодо повернення грошових коштів у розмірі 13 300,00 грн. - орендної плати та 66,50 грн. грошових коштів сплачених за послуги банку.

Оскільки грошових коштів або відповіді на претензію до позивача не надходило, ФОП Кривохижа А.О. звернувся до суду із даним позовом про стягнення 13 366,50 грн. (орендна плата та послуги банку), додатково нарахувавши пеню у розмірі 944,30 грн.

У своїх пояснення по суті спору третя особа письмово підтвердила факт того, що на її користь грошових коштів згідно квитанції №4/7 від 24.02.2014 від ФОП Кривохижа А.О. не надходило.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов'язання.передбачає.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена вище норма Господарського кодексу кореспондується із положеннями статтей 525, 526 ЦК України.

Нормами статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив про відсутність у нього можливості виконати квитанцію № 4/7 від 24.02.2014 та перерахувати грошові кошти у розмірі 13 366,50 грн. на даний час, оскільки Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено обмеження на задоволення вимог по зобов'язанням банку, у зв'язку із запровадженням з 03.03.2014 тимчасової адміністрації та у подальшому - 11.06.2014 ліквідації банку.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач є кредитором відповідача щодо виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування, вимога позивача про стягнення коштів є саме вимогою кредитора та не може бути виконана відповідачем в силу положень ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із введенням у відповідача тимчасової адміністрації та розпочато процедуру ліквідації.

Як вже було зазначено вище, 24.02.2014 р. позивач доручив відповідачу виконати перерахування грошових коштів в сумі 13300,00 грн. на користь третьої особи за послуги оренди за березень 2014.

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Проте відповідачем не виконано доручення позивача в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постановою правління Національного банку України від 28.02.2014 №107 було віднесено Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 №9 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014.

Крім того, постановою правління НБУ від 10.06.2014 №339 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача, у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 11.06.2014 №45 про початок процедури ліквідації відповідача та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію.

Відтак на момент звернення позивача з даним позовом до суду у відповідача було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

Як вбачається із службової записки Департаменту операційної роботи та бухгалтерського обліку №29-кр від 26.11.2014р. щодо надання витягу з реєстру акцептованих вимог кредиторів, фізична особа-підприємець Кривохижа Артур Олександрович (ІПН 2458506411) не включений до реєстру акцептованих вимог кредиторів у зв'язку із відсутністю в законодавчо встановлені строки (з 14.06.2014 р. по 14.07.2014р. включно) заяви про задоволення вимог кредиторів.

Положеннями частин 2, 3, 4 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Нормами п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 1.21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", операційним днем є частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Операційний час визначено, як частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п. 1.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Положеннями статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Питання запровадження та здійснення тимчасової адміністрації регулюються розділом VII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, після запровадження у ПАТ "Брокбізнесбанк" тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки вимоги позивача задовольняються у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Щодо вимоги позивача про стягнення суми пені у розмірі 944,30 грн. суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Колегія суддів відзначає, що ні чинним законодавством, ні умовами договору суборенди нежилого приміщення № Т4-11/06-КАА від 11.06.2012 не передбачено можливості нарахування пені за порушення строків внесення орендних платежів по договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 944, 30 грн. пені задоволенню не підлягають.

За таких обставин враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що в позові належить відмовити повністю.

Отже рішення господарського суду м. Києва від 25.09.2014 р. у справі №910/11909/14 підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Враховуючи те, що на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 25.09.2014р. по справі №910/11909/14, то судовий збір за перегляд вказаного рішення апеляційною інстанцією підлягає стягненню з позивача в дохід державного бюджету України у розмірі 913,50 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 25.09.2014 р. у справі №910/11909/14 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кривохижа Артура Олександровича (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Бальзака, 2; ідентифікаційний номер 2458506411) на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31216206782001) 913,50 (дев'ятсот тринадцять) гривень 50 копійок судового збору за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран