Ухвала суду № 41998262, 10.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Львів № 9104/147426/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

прокурора Турчина І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного Українсько-Ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року у справі за позовом Прокурора Рожнятівського району Івано-Франківської області який діє в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Івано-Франківської області до Спільного Українсько-Ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

15.06.2012 року позивач Прокурор Рожнятівського району Івано-Франківської області який діє в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Івано-Франківської області звернувся в суд із позовом до Спільного Українсько-Ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» про стягнення податкового боргу в розмірі 61 473 грн. 93 коп.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року позов задоволено.

Не погодившись з даною постановою, апелянт Спільне Українсько-Ізраїльське підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.

Прокурор Турчин І.Я. в судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суд без змін.

Інші, особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг по орендній платі за землю не сплачений відповідачем в порушення вимог ст. 287 Податкового кодексу України.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 16.05.2012 р. у відповідача наявна податкова заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі - 61473,93 грн.

Вказаний податковий борг підтверджується податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 р. та 2012 р. поданих згідно договорів оренди земельної ділянки, які укладені між позивачем та Брошів-Осадською селищною радою, Осмолодською селищною радою а також податковими повідомленнями-рішеннями № 0000211500, № 0000191500 від 27.01.2012 р. та №0000941500, 0000961500, 0000951500 від 06.04.2012 р. які прийняті за результатами актів камеральних перевірок своєчасності сплати платежів до бюджету від 27.01.2012 р. та 06.04.2012 р.

Відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачена ст. 126 ПК України.

Крім того, у відповідності до п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу по орендній платі за землю відповідачу нарахована пеня в розмірі 1754, 18 грн.

У відповідності до пункту 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлений законодавством строк, орган державної податкової служби надсилає ( вручає ) йому податкову вимогу.

Як видно з матеріалів справи перша податкова вимога № 1/151 від 06.10.2010 р., друга податкова вимога № 2/173 від 11.11.2010 р. направлялись відповідачу у відповідності з пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Вказані вимоги відповідач отримав, але борг зазначений у них сплачений не був.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

ст. 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі сплачують земельний податок, а землекористувачі орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або право користування.

За таких обставин, колегія суддів дійшов висновку що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, борг відповідача до бюджету по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 61473,93 підлягає стягненню з підстав вище зазначених.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що акт № 44/10/31563007 від 06.04.2012 р. підписаний не керівником ТзОВ «Лісова компанія «Осмолода» Осіповим О.Є. а іншою особою. Оскільки, в даному акті наявний підпис директора вказаного товариства Осіпова О.Є.

Крім того, відповідач всупереч ст. 71 КАС України не надав суду належні та допустимі докази які свідчать про ту обставину, що вказаний акт підписала невідома особа.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.207, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спільно Українсько-Ізраїльського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова компанія «Осмолода» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року у справі за № 2а-1652/12/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель