Ухвала суду № 41997920, 24.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 грудня 2014 року м. Київ К/800/59810/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства «Мааліт»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р.

у справі № 826/9882/14

за позовом Приватного підприємства «Мааліт»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання протиправними дій та скасування рішення, –

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Мааліт» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо винесення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.06.2014 р. № 260/26-53-18-05-32; скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.06.2014 р. №260/26-53-18-05-32.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приватне підприємство «Мааліт» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 24.12.2014 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 24.11.2014 р.

Відповідно на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Мааліт» відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Приватного підприємства «Мааліт» залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Приходько