Ухвала суду № 41997589, 02.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2014 р. м. Київ К/800/44903/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси до Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» про стягнення коштів,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси (далі - Управління ПФУ) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» (далі - Товариства) суми зайво виплаченої пенсії у розмірі 86 523,90 гривень.

На обґрунтування позову Управління ПФУ зазначило, що внаслідок виданої Товариством недостовірної довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_4 виплачено пенсію у більшому, ніж належало розмірі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, позовні вимоги задоволено - стягнуто з Товариства на користь Управління ПФУ 86 523,90 гривень.

В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

В запереченні на касаційну скаргу Управління ПФУ просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися судами в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 7 лютого 2003 року ОСОБА_4 звернувся до Управління ПФУ із заявою про призначення пенсії по інвалідності, надавши довідку про розмір заробітної плати від 28 березня 2003 року № 76 видану БУ СВР ВАТ «Чорноморгідробуд», що є структурним підрозділом та правонаступником відповідача.

Розпорядженням Управління ПФУ від 22 грудня 2010 року № 127160 ОСОБА_4 призначено пенсію по інвалідності.

8 липня 2013 року Управлінням ПФУ проведено перевірку достовірності відомостей у довідці від 28 березня 2003 року № 76 про розмір заробітної плати ОСОБА_4

За результатами перевірки встановлено, що в наданих первинних документах, а саме: книги наказів по відділу кадрів та управління СУ СВР ВАТ «Чорноморгідробуд» за 1993-1999 роки, картки Т-2 та особових рахунків по нарахуванню заробітної плати, ОСОБА_4 відсутні, про що Управлінням ПФУ складено відповідний акт.

6 серпня 2013 року розпорядженням Управління ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4 по уточненню стажу та середньомісячного заробітку, у зв'язку з чим переплата його пенсії за період з 25 грудня 2002 року по 31 серпня 2013 року склала 86 523,90 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходи з того, що на підставі виданої Товариством довідки, що містить недостовірні відомості, ОСОБА_4 безпідставно виплачено пенсію на суму 86 523,90 гривень.

Однак, вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень; а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Однак, такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 КАС України, до переліку яких віднесено також випадки, встановлені іншими законами.

Відповідно до статті 101 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління ПФУ звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства на його користь коштів за переплату пенсії ОСОБА_4, що була обчислена на підставі довідки виданої Товариством про заробітну плату, яка містила недостовірні відомості.

Отже, за встановлених судами обставин, відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а діяв як установа, яка надавала документи, необхідні для перерахунку пенсії іншими органами, що призначають пенсії.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, не звернув уваги на те, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв'язку з наданням недостовірних відомостей. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Оскільки спір у справі виник між юридичними особами поза межами публічно-правового спору, то справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.

Дану справу належить розглядати у порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, прийняті у справі рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 157, 222, 228, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року скасувати.

Провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити Управлінню Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси право звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Швець

В.В.Малинін

О.Ф.Ситников