Ухвала суду № 41997444, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/45765/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Еталон" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012

у справі № 2а/1570/5067/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Еталон"

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Еталон" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001252301 від 22.06.2011.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001252301 від 22.06.2011.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 скасовано прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин із ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" за січень 2011 року і лютий 2011 року та складено акт №2553/23-6/32431388 від 08.06.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення № 00001252301 від 22.06.2011, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 78774 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 201.4, пп. 201.6, пп. 201.10 ст. 201, пп. 198.1-198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено позивачем податковий кредит на загальну суму 78774 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від контрагента постачальника ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" на загальну суму 78774 грн.

Висновки відповідача про встановлені порушення базуються на даних акту ДПІ у м. Іллічівську № 988-0304/35749545 від 20.04.2011 „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 28.02.2011", у висновках якого відображено порушення ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" ст.ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненнях ТОВ „БК Південьбуд ЛТД" з постачальниками та покупцями.

В акті перевірки зазначено, що згідно наданих на перевірку підтверджуючих документів, у періоді, який перевірявся, ТОВ „БК „Еталон" отримало від постачальника ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" ремонтні роботи згідно з Договором № 198- П від 01.12.2010.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" включені ТОВ „БК „Еталон" до податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2011 року і лютий 2011 року і відображені у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за ці періоди.

Дані реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за січень і лютий 2011 року відповідають даним, що відображені додатку 5 до податкових декларації з податку на додану вартість та даним цих декларацій.

У відповідності до приписів пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, який набрав чинності на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, достатніми підставами для виникнення у платника податку права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому підприємством-контрагентом, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, встановлення судом реальності та товарності господарської операції.

Доводи відповідача про відсутність у контрагента позивача належних ресурсів для виконання робіт за договором ґрунтуються виключно на матеріалах перевірки неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків.

Утім, наведене обґрунтування, так само як і посилання відповідача на той факт, що укладені сторонами первинні бухгалтерські та податкові документи не відповідають вимогам ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є беззаперечним свідченням відсутності у позивача права на формування податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" за наявності податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД", а також встановлення судом відповідності угоди між позивачем та ТОВ „БК „Південьбуд ЛТД" нормам чинного законодавства.

З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно з цим Законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених в ціні товарно-матеріальних цінностей сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт реального здійснення відповідної господарської операції та підтвердження вказаної обставини належним чином оформленими первинними документами, які, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Еталон" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 у справі №2а/1570/5067/11 слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 залишити без змін.

Керуючись ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Еталон" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 у справі №2а/1570/5067/11 скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 у справі №2а/1570/5067/11 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко