Ухвала суду № 41997441, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/9991/25823/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012

у справі № 2а/1770/2416/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рівнеавтогума-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної

податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рівнеавтогума-Сервіс" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004882342/0 від 22.12.2010.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань перевірки фінансово-господарської діяльності та проведення інвентаризації наявних залишків продукції за період з 01.10.2009 по 30.09.2010 та складено акт № 2035/23-100/33450250 від 10.12.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004882342/0 від 22.12.2010, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 1329865, 90 грн.: 1208969 грн. основний платіж, 120896, 90 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994, донараховано податок на прибуток на суму 1208969 грн., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, зменшено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) по декларації за вересень 2010 року на суму 659042 грн.

Листом № 48776/23-118 від 10.11.2010 відповідачем було надано вимогу щодо проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, яка виконана позивачем та складено акт інвентаризації від 10.11.2010.

Як вбачається з акта інвентаризації, залишків та нестач товарно-матеріальних цінностей та основних фондів під час інвентаризації виявлено не було.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 було призначено судово-економічну експертизу.

Висновком № 7772-7774 від 13.10.2011 незалежної судово-економічної експертизи по справі, проведеної Волинським відділенням Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз не підтверджено висновки акта перевірки щодо встановлення нестачі та надлишку товарно-матеріальних цінностей та, відповідно, заниження податку на прибуток підприємства на суму 1208969 грн. та завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 659042 грн.

Судами попередніх інстанцій не встановлено надлишку товарно-матеріальних цінностей на складах позивача.

Також спростовано висновки про наявність на складах позивача нестачі товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а/1770/2416/11 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а/1770/2416/11 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко