Ухвала суду № 41996942, 22.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 грудня 2014 року Справа № 908/1584/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С. (доповідача), Мамонтової О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі№ 908/1584/14 господарського суду Запорізької області за позовомПриватного підприємства "Будтехноком-Бердянськ" доБердянської районної державної адміністрації Запорізької областіпростягнення 1 103 041, 00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Подана Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі № 908/1584/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До поданої касаційної скарги Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї скарги відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014" не передбачено видатків на сплату судового збору.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що надання скаржнику відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а тим більше звільнення від його сплати, може мати місце за наявності виключних обставин.

Скаржник, який порушив питання щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір", не навів обставин, які б могли свідчити про наявність виключних підстав для задоволення клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

Враховуючи наведене, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Водночас, оскільки до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, остання підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного ним строку для подання касаційної скарги, встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодек су України.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Дотримання вимог норм процесуального права при зверненні з касаційною скаргою є обов'язком для всіх учасників процесу.

Судова колегія касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи причину пропуску встановленого процесуального строку для звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що ухвалу апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у цій справі Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області отримала тільки 21.10.2014 року, що підтверджується копією витягу із журналу реєстрації судових органів № п/п 349. Також зазначає, що Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області не брала участь у судовому засіданні в Харківському апеляційному господарському суді 13.10.2014 року (було заявлено клопотання про розгляд цієї справи без її участі), а про існування ухвали суду апеляційної інстанції від 13.10.2014 року адміністрації стало відомо лише 21.10.2014 року.

Наведені заявником доводи не можуть бути визнані обґрунтованими з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 13.10.2014 року була винесена ухвала Харківського апеляційного господарського суду у цій справі про повернення апеляційної скарги, а отже, останнім днем строку для подання касаційної скарги було 03.11.2014 року.

Проте, скаржник подав касаційну скаргу 14.11.2014 року (про що свідчить відбиток календарного штемпелю на конверті, адресованому Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області Харківському апеляційному господарському суду), тобто, з пропуском встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України строку.

Таким чином, посилання скаржника на факт отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції 21.10.2014 року як на причину пропуску строку на її касаційне оскарження не можуть бути визнані переконливими, оскільки саме по собі отримання заявником оскаржуваної ухвали (21.10.2014 року) не дає жодних підстав скаржнику на власний розсуд обчислювати процесуальний строк з моменту одержання оскаржуваної ухвали, бо такі дії не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що у заявника було цілком достатньо часу - 14 днів (з 21.10.2014 року по 03.11.2014 року) для підготовки та подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку.

Зважаючи на те, що скаржник не був позбавлений реальної можливості подати касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у цій справі у зв'язку з недоведенням поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідачем наведено не було.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги, скаржник не послався на обставини, що їх слід було б вважати непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, пропуск строку, встановленого для подання касаційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.

Оскільки можливість вчасного подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у цій справі залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для поновлення пропущеного скаржником процесуального строку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 53, 86, 110, пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Бердянській районній державній адміністрації Запорізької області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі № 908/1584/14.

Клопотання Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі № 908/1584/14 відхилити.

Касаційну скаргу Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі № 908/1584/14 повернути без розгляду.

ГоловуючийМ. Малетич Судді: К. Круглікова О. Мамонтова