Постанова № 41996417, 10.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 804/19542/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Васейка М.Л. Біловола В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 675,64 грн. у виконавчому провадженні №43072752;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 675,64 грн. у виконавчому провадженні №43072752.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем на виконання рішення суду та у встановлений державним виконавцем строк здійснено сплату боргу у розмірі 100 000,00 грн., з якого відповідно до вимог Податкового кодексу України і податкової консультації перераховано на користь державного бюджету прибутковий податок із суми моральної шкоди. Проте відповідачем безпідставно винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 675,64 грн., не врахувавши, що позивач під час виплати доходу на користь фізичної особи є податковим агентом згідно Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувану постанову винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, пояснень та клопотань до суду не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 січня 2014 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по справі №180/2832/2013 (2/180/1209/2013) винесено рішення, яким стягнено солідарно з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в відшкодування моральної шкоди суму 100 000,00 грн.; стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_6 2 550,00 грн. та стягнуто з відповідачів солідарно на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.

25 квітня 2014 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловолом В.О. на виконання рішення суду відкрито виконавче провадження №43072752 по виконавчому листу №2/180/117/2014 від 18.04.2014 року про стягнення з ДП «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_6 суму боргу у розмірі 100 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та надано строк для добровільного виконання до 30.04.2014 року.

Згідно платіжних доручень №1159 та №1160 від 29.04.2014 року позивач перерахував на користь ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 83 243,60 грн. та на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області прибутковий податок у розмірі 16 756,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що на виконання рішення суду ДП «Придніпровська залізниця» здійснило сплату боргу у розмірі 100 000 грн. з урахуванням вимог статей 167, 168 Податкового кодексу України та податкової консультації Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 03.10.2014 року №26134/10/28-01-48-30. Таким чином, сума моральної шкоди була оподаткована на загальних підставах за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 168 Податкового кодексу України, тобто за ставками 15% та 17%.

30 квітня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку із зверненням Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до суду із заявою про роз'яснення рішення суду.

Згідно Ухвали Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 року по справі №180/2832/2013-ц роз'яснено судове рішення в частині стягнення з Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_6 100 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненою смертю, таким чином, що вказана сума стягнута без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

05.11.2014 року було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням на адресу відділу ухвали суду про роз'яснення рішення суду.

06 листопада 2014 року державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Біловолом В.О. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1675,64 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно частини 5 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

На протиправність постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 675,64 грн. у виконавчому провадженні №43072752 позивач посилається на письмову податкову консультацію. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів із запитом на податкову консультацію. Так, відповідно до отриманої письмової податкової консультації від 03.10.2014 року №26134/10/28-01-48-30 суми відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, які відшкодовуються громадянину внаслідок заподіяння шкоди здоров'ю громадянина чи його майну, є доходом громадянина і підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IVцього Кодексу;

Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, суд погоджується з посиланням позивача на те, що Державне підприємство «Придніпровська залізниця» є податковим агентом, проте рішення суду про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 підлягає виконання у тому обсязі, в якому визначено в резолютивній частині рішення, а саме на суму 100 000,00 грн. з огляду на те, що частиною 5 статті 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

Згідно статті 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

В силу частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що у разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувачу.

Однак, такі положення Закону України «Про виконавче провадження» не поширюються на виплату моральної шкоди.

Виходячи з того, що ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 року по справі №180/2832/2013-ц зазначено, що суму моральної шкоди стягнуто без утримання податку й інших обов'язкових платежів, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця повністю узгоджуються з нормами Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, суд звертає увагу, що сплата державним підприємством «Придніпровська залізниця» як податковим агентом відповідних обов'язкових платежів, не може слугувати підставою для зменшення присудженої судом грошової суми компенсації моральної шкоди.

Оскільки позивачем рішення суду не виконано в повному обсязі у встановлений строк, визначений у виконавчому листі №2/180/117/2014 від 18.04.2014 року, виданому Марганецьким міським судом Дніпропетровської області про стягнення з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_6 в відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн., боржником на користь стягувача сплачено лише 83243,60 грн., 06.11.2014 року відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловолом В.О. правомірно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 675,64 грн. у виконавчому провадженні №43072752.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає з боку відповідача порушень діючого законодавства при проведенні ним виконавчих дій, які б спричинили порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко