Ухвала суду № 41996341, 23.12.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"23" грудня 2014 р. Справа № 806/421/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

від відповідачів: Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України (відповідач-1) -Климчук С.О.,

Командування сухопутних військ Збройних Сил України ( відповідач-2) - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаними позовом в якому просив визнати протиправною відмову відповідачів у проведенні перерахунку його вислуги років, зарахування до вислуги часу його навчання у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року по справі за його позовом до військової частини А0281 зобов'язано командира військової частини А0281 зарахувати йому час навчання у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна з 24 серпня 1994 року по 14 червня 1997 року до загального військового стажу перебування на військовій службі, до вислуги років, провести перерахунок і виплатити надбавку за вислугу років та винагороду за безперервну військову службу. Однак Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України протиправно відмовило йому у здійсненні перерахунку вислуги років.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року позов ОСОБА_3 до Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України задоволено.

Визнано протиправною відмову Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України в здійсненні перерахунку вислуги років ОСОБА_3.

Зобов'язано Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України провести перерахунок вислуги років ОСОБА_3 з врахуванням постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, відповідно до якої, до загального військового стажу перебування на військовій службі, до вислуги років ОСОБА_3 підлягає зарахуванню час його навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна з 24 серпня 1994 року по 14 червня 1997 року.

У позові до Командування сухопутних військ Збройних Сил України відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач-1 посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідач-2 не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника Командування сухопутних військ Збройних Сил України.

В судовому засіданні представник Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Позивач та його представник в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-1, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року зобов'язано командира військової частини А0281 зарахувати ОСОБА_3 час навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна з 24 серпня 1994 року по 14 червня 1997 року до загального військового стажу перебування на військовій службі, до вислуги років, провести йому перерахунок та виплатити йому надбавку за вислугу років та винагороду за безперервну військову службу. Судове рішення набрало законної сили.

З метою виконання цієї постанови суду військова частина А0281 здійснила перерахунок і направила на адресу Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України особову справу ОСОБА_3 для затвердження перерахунку вислуги років. Проте особова справа була повернута начальником відділу особового складу штабу Командування високомобільних десантних військ з повідомленням про відсутність підстав для перерахунку вислуги років (а.с. 12).

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлагає виконанню на всій території України.

Частина 1 вищевказаної статті випливає з конституційного принципу обов'язковості судового рішення (статті 124,129 Конституції України), що також відображений у статтях 7,14 КАС України.

Відповідно до названого принципу постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, є обов'язковими для всіх суб'єктів правовідносин, яких у той чи інший спосіб стосується судове рішення.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 р. у справі "Шмалько проти України" зазначений Суд наголосив: "... пункт 1 статті 6 ( Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозумілим, якби ст.6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З урахуванням наведеного та приписів частини 1 статті 72 КАС України, частини 2 статті 14 КАС України та частини 1 статті 255 КАС України відмова Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України у здійсненні перерахунку вислуги років позивача є протиправною.

Тому суд першої інстанції правомірно поновив порушене право позивача, поклавши на Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України обов'язок провести за матеріалами особової справи позивача та з врахуванням постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року перерахунок його вислуги років.

Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України є належним відповідачем, оскільки саме військова частина А 0281 відмовила позивачу у здійсненні перерахунку вислуги років.

Другий відповідач - Командування сухопутних військ Збройних Сил України жодних прав позивача не порушував, оскільки спірне питання не вирішував, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у позові до нього.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" грудня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Командування високомобільних десантних військ Збройних Сил України вул. Дехтярівська,19,м.Київ,04119

4-відповідачу: Командування Сухопутних військ Збройних Сил України вул. Дехтярівська,19,м.Київ,04119

- ,