Постанова № 41996205, 10.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2120/8439/12

Категорія: 5.6.2 Головуючий в 1 інстанції: Зуб І.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Херсонської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 26 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про скасування рішень суб'єкта владних повноважень,-

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, посилаючись на те, що 20.12.2011 року відповідачем було прийнято рішення №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної вартості територіальної громади міста», яке порушує його права, оскільки воно прийнято з порушенням процедури. Також позивач зазначив про необґрунтованість належним чином розрахунків по тарифам. З врахуванням доповнень до позовної заяви, просив визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 року №566; визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття додаток до рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 24.01.2012 року №29.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 26 лютого 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 року №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної вартості територіальної громади міста» в частині встановлення та введення в дію тарифів на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог та прийняти нову, яким визнати протиправними та скасувати з моменту прийняття рішення ВК ХМР від 20 грудня 2011 року №566 та додаток до рішення від 24 січня 2012 року № 29.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач також подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити повністю.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №566 від 20.12.2011 року встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, що вбачається з паспорта громадянина України на його ім'я.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодного доказу щодо формування тарифів, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 року №566 підлягають задоволенню.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2011 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради було прийняте рішення №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста», яке було опубліковане газетою «Херсонській вісник» №52 від 29 грудня 2011 року.

17.01.2012 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради було прийняте рішення №28 «Про рішення виконавчого комітету міської ради від 20.12.2011 року №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста».

24.01.2012 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради було прийняте рішення №29 «Про рішення виконавчого комітету міської ради від 20.12.2011 року №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста», згідно якого призупинена дія рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2011 року №566 в частині встановлення для підприємств, установ та організацій витрат на надання послуг та введення в дію з 01.01.2012 року тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для населення по кожному будинку окремо, що належать до комунальної власності територіальної громади міста та з 01.01.2012 року введено в дію тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для населення по кожному будинку окремо, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, в залежності від фактично наданих послуг.

Згідно ст. 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (в редакції, діючої на момент виникнення правовідносин) дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вищевказані рішення не є регуляторними актами.

Відповідно до ч. 2 п. а) ст. 28 Закону України, від 21.05.1997 року, №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до ч. 5, 11, 12 ст. 59 Закону України, від 21.05.1997 року, №280/97-ВР рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно п. 2 ч. 1 та ч. 2, 3, 4 ст. 15 Закону України, від 13.01.2011 року, №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв'язку з цим.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Херсонської міської ради №29 від 24.01.2012 року «Про рішення виконавчого комітету міської ради від 20.12.2011 року №566 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для населення по кожному будинку окремо, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» не було оприлюднено відповідно вимогам ст. 15 Закону України від 13.01.2011 року, №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», але, із врахуванням використання органом місцевого самоврядування повноваження щодо встановлення тарифів на побутові, комунальні та інші послуги в межах, визначених законодавством з метою, з якою це повноваження надано - запобігання завданню матеріальної шкоди інтересам територіальної громади та наявністю необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) вважає, що часткове порушення процедури не вплинуло на правомірність рішення, та позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Такого ж висновку дійшов Одеський апеляційний адміністративний суд у постанові від 24 липня 2013 року у справі №2120/8630/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню. Водночас, апеляційна скарга Виконавчого комітету Херсонської міської ради підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Херсонської міської ради - задовольнити повністю.

Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 26 лютого 2014 року скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Херсонської міської ради про скасування рішень суб'єкта владних повноважень - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов