Постанова № 41996002, 16.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2014 рокусправа № 804/2207/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі № 804/2207/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004532204 від 17.10.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані необґрунтованістю висновків акту перевірки щодо заниження товариством орендної плати за землю за період з 10.04.2013р. по 31.08.2013р. оскільки договір оренди, укладений між ПАТ «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» та Дніпропетровською міською радою від 30.10.2003 року, який зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів м. Дніпропетровська 11.11.2003 року з № 4510 припинив свою дію, у зв'язку з набуттям ТОВ «Еста Холдинг» права власності на об'єкти нерухомості, розташованих на земельній ділянці, зазначеній в договорі оренди.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суду не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» з питання правильності нарахування та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 10.04.2013р. по 31.08.2013р., за результатами якої складено акт від 18.09.2013 №606/2204/30561920.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.. 288 ПК України, що призвело до заниження суми орендної плати за землю за період з 10.04.2013р. по 31.08.2013р.

17.10.2013 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0004532204 від 17.10.2013р., про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за основним платежем 574 462,11 грн., за штрафними санкціями 143 615,53 грн.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 р. № 112/11 земельна ділянка площею 7,9732 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів,9, передана в оренду строком на п'ятнадцять років позивачеві.

30.10.2003р. між позивачем та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди на вищевказану земельну ділянку та зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів м. Дніпропетровська 11.11.2003 р. за № 4510.

Позивачем у січні 2013р. подано до ДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2013р.

Постановою Вищого Господарського суду України від 10.04.2013 справа №28/5005/8618/2012 внесено зміни до п.3.2 п. 3 договору № 4510, виклавши його у такій редакції «Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1 863 120,34 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом».

Постанова Вищого Господарського суду України (від 10.04.2013 року справа № 28/5005/8618/2012) набула законної сили 10.04.2013 року і є обов'язковою для виконання.

Також з матеріалів справи вбачається, що 27 вересня 2006 року між ПАТ «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» та ТОВ «СКМ Істейт» був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, б. 9. Даний договір підписаний обома сторонами, засвідчений нотаріально за № 1404, та внесений до державного реєстру правочинів за № 1603606.

ПАТ «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро», 10.04.2013р. повідомило Дніпропетровську міську раду листом про припинення договору оренди від 30.10.2003 р.

Таким чином, позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів,9, припинено в односторонньому в порядку 10.04.2013р.

Враховуючи зазначене та з урахуванням Постановою Вищого Господарського суду України від 10.04.2013 щодо розміру орендної плати, позивачем 23.07.2013р. подана до податкового органу - Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська уточнюючу податкову декларацію по орендній платі за землю на 2013 рік (вх.9044552102 від 23.07.2013 р.) на зменшення, у зв'язку з чим занижено суму орендної плати за землю у сумі 574 462,11 грн. за період квітень 2013 року - липень 2013 року.

Відповідач не враховує відчуження нерухомого майна позивачем, та зазначає, що оскільки договір оренди є діючим, а тому є неправомірних уточнювати податкові зобов'язання. Будь-яких зауважень щодо бази оподаткування не зазначено.

Колегія суду не погоджується з такими висновками відповідача.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - це загально державний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно положень ст. ст. 269, 270, 271 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 цього Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.6 ст. 287 ПК України).

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Позивачем 10.04.2013р. повідомило Дніпропетровську міську раду листом про припинення договору оренди від 30.10.2003р. з підстав відчуження нерухомості.

Таким чином, з часу реєстрації права власності на нерухоме майно у позивача не виникає обов'язку зі сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об'єкт нерухомості, який відчужено, а власник зареєстрований у встановленому законом порядку, встановлені відповідачем порушення не знайшли підтвердження у ході розгляду скарги.

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку відмовляючи у задоволенні позову, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі № 804/2207/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 17 жовтня 2013р. №0004532204.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник