Ухвала суду № 41995343, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16464/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.14р. у справі №826/16464/13-а за позовом ОСОБА_2 до Конституційного Суду України, Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України про стягнення недоплачених коштів

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом, у якому просив суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з відповідача-1: 120 581,55 грн. заробітної плати; 1153,68 грн. відпускних; 2680 грн. посадового окладу до відпустки; 44 972,25 грн. матеріальної допомоги; 10 005,30 грн. компенсації за невикористану відпустку; 173 736,06 грн. щомісячного довічного грошового утримання; 881 898,60 грн. вихідної допомоги; 10 213,84 грн. судових витрат.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 04.06.09р. адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.10р. постанову Печерського районного суду м. Києва від 04.06.09р. скасовано та винесено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.13р. постанову Печерського районного суду м. Києва від 04.06.09р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.10р. скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд.

Підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, слугував висновок касаційної інстанції про те, що суд першої інстанції призначаючи судову експертизу повинен був поставити питання щодо обчислення заробітку позивача з урахуванням не лише нових розмірів посадового окладу суддів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 30.06.05р. №513 та від 03.09.05р. №865, але й інших складових заробітної плати. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції зазначив про порушення судом норм матеріального права при вирішенні спору, зокрема, щодо застосування підзаконних нормативно-правових актів, а не законів; вказав на помилкове ототожнення понять «загальна сума щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас» та «посадовий оклад з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас».

За результатами нового розгляду даного спору, Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято постанову від 10.09.14р. про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що внаслідок застосування посадового окладу в розмірі 1195 грн., який визначений з недотриманням вимог ст.44 Закону України «Про статус суддів», під час його роботи на посаді секретаря колегії суддів КСУ за період з 01.01.2005 р. по 03.11.2005 р. невірно розраховано заробітну плату, відпускні, а при виході у відставку - компенсацію за невикористану відпустку, довічне грошове утримання, вихідну допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, позивач з 18 жовтня 1996р. працював суддею, секретарем Колегії суддів Конституційного Суду України. Рішенням З'їзду суддів України від 03 листопада 2005 року звільнений з посади у відставку, у зв'язку з закінченням строку повноважень.

На підставі розпорядження в.о. Голови Конституційного Суду України від 08.11.05р. з позивачем проведені розрахунки при звільненні з роботи.

Позивачу при звільнені виплачено вихідної допомоги в сумі 318097,23 грн., що обрахована, виходячи з розміру місячної заробітної плати, яка становить 9639,31 грн. та стажу роботи на посаді судді (33 роки) станом на дату виходу у відставку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в повній мірі були проведені розрахунки з позивачем при звільненні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, у статті 44 Закону України «Про статус суддів» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років залежно від стажу роботи у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

На думку позивача, відповідач-1 починаючи з 1 січня 2005 року повинен був нараховувати йому щомісячну надбавку за вислугу років від загальної суми щомісячного заробітку, а не від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, як це виплачувалося позивачу фактично.

Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення діяльності Конституційного Суду України» від 08.11.96р. № 1350 суддям, крім доплат і надбавок, установлених законодавством, виплачуються: надбавка за особливий характер роботи та інтенсивність праці - у розмірі 90 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та вислугу років.

Голові Суду виплачується стовідсоткова надбавка; доплати у розмірі, встановленому для судді вищого кваліфікаційного класу; надбавка за напруженість та складність роботи у розмірі 100 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Таким чином, для розрахунку надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці необхідно спочатку визначити розмір доплати за вислугу років.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів» суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Тобто для розрахунку надбавки за вислугу років від загальної суми щомісячного заробітку спочатку необхідно обчислити надбавку за особливий характер роботи та інтенсивність праці.

Кабінет Міністрів України, встановлюючи Постановою «Про забезпечення діяльності Конституційного Суду України» від 08.11.96р. № 1350 надбавку суддям Конституційного Суду України за особливий характер роботи та інтенсивність праці, керувався тим, що до неї входить і надбавка за вислугу років, яка розраховується із суми посадового окладу і надбавки за кваліфікаційний клас, а відтак висновок позивача про те, що надбавка за вислугу років має встановлюватися тільки після обчислення та підсумовування всіх передбачених для суддів надбавок є необґрунтованим, оскільки за змістом ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» основою місячного заробітку є посадовий оклад.

При цьому, надбавка за вислугу років є не тільки самостійною надбавкою, яка розраховується від посадового окладу та кваліфікаційного класу, а й складовою для розрахунку надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність (обчислюється від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та вислугу років).

Слід зазначити, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, судом були враховані висновки Вищого адміністративного суду України викладені в ухвалі від 02.10.13р. та призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №1565/1566/14-45 від 29.05.14р., нарахування заробітної плати ОСОБА_2 з 1 січня 2005 року до 3 листопада 2005 рік здійснювалось на підставі норм законодавства України, що були чинними протягом зазначеного періоду; визначити розмір заробітної плати та інших грошових виплат, розрахованих позивачем не вдалось можливим, у зв'язку з відсутністю затвердженої методики здійснення перерахунку, як і встановити наявність факту недоплати.

Отже, з врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вірного розрахунку позивача при звільненні.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.14р. у справі №826/16464/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.14р. у справі №826/16464/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 22.12.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.