Ухвала суду № 41995327, 23.12.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року справа №812/2514/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецькийапеляційнийадміністративний суд у складі:

головуючого судді Старосуда М. І.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

при секретарі судового засідання Томах О.О.,

за участю представника позивача Макагон А.В., (діє за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі № 812/2514/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Луганської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702020001/2013/00169, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702020001/2013/00169, -

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» відмовлено.

Позивач не погодився з прийнятим судом першої інстанції рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтвердженоматеріалами справи, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» і ВАТ «Стойленський ГЗК» (м. Старий Оскол, Росія) уклали зовнішньоекономічний контракт № 0108/413 від 09.04.2009,згідно якого та додатку № 60 від 28.06.2013 до контракту на митну територію України було ввезено вантаж - руду залізну агломераційну.

Для здійснення митного оформлення товару ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» подало Луганській митниці Міністерства доходів і зборів ВМД № 702020001/2013/010157 та заявило митну вартість товарів за ціною контракту, а саме: залізорудний концентрат агломераційний - 1 800,00 руб. РФ за 1т на умовах поставки СРТ ст. Коммунарськ відповідно специфікації № 60 від 28.06.2013, рахунку № 2113007410 від 28.08.2013.

На підтвердження митної вартості позивач надав відповідачу пакет документів,при розгляді якого було встановлено, що рівень вартості товару, зазначений у специфікації від 28.06.2013 року № 60 до контракту від 09.04.2009 року № АМК-0108/413 та у висновку ДП «Держзовнішпром» від 05.09.2013 року № 10/411-2 у розмірі 1800 руб.РФ/т є значно нижчим ніж той, що міститься у інформаційній базі органу доходів і зборів. Відповідно до специфікації від 01.04.2013 року № 56 до контракту від 09.04.2013 року №АМК-0108/413 від 02.07.2013 року № 702020001/2013/006317 ціна на ідентичний товар становить 1970 руб. РФ/т та відповідно до журналу «Дайджест цін товарів на світових ринках» ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 18,19,20 зниження цін на залізорудну сировину не спостерігається.

Відповідно до положень ч.3 ст. 53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені у ч.2. цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У зв'язку із вищевикладеним, на підставі ч.3 ст.53 МКУ, п. 1-2 ч. 5 ст.54 МКУвідповідачем було запропоновано декларанту надати додаткові документи, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до положень ч. 6ст.53 МКУ декларанту було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Однак, позивач вказав на неможливість надання витребуваних додаткових документів через неможливість їх витребування від іноземних компаній, про що свідчить лист-відповідь постачальника ОАО «Стойленский ГОК», який надійшов на адресу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»на запит інформаціїза № 2614.07-7340 від 03.09.2013 року, згідно якого постачальник відмовив в наданні документів з посилання на їх конфіденційність(а.с. 31).

У зв'язку з відмовою декларантом надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товару №702020001/2013/000750/2 від 11.10.2013, відповідно до якого митна вартість визначена за другим методом визначення митної вартості товарів, а саме: 1 970,00 руб. РФ за 1 т.

На підставі п.2 ч.6 ст.54 МК України одночасно з прийняттям рішенняпро коригування митної вартості товару було оформлено картку відмови у митному оформленні №702020001/2013/00169

На підставі вищевказаного рішення Луганської митниці про коригування митної вартості товарів ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було подано до митного оформлення ВМД і декларації митної вартості, в яких зазначена митна вартість за другим методом, тобто за ціною договору щодо ідентичних товарів, та сплачено митні платежі - 870 420,58 грн. (ПДВ), замість 795 308,14 грн. (ПДВ), доплата складає - 75 112,44 грн.

Колегія суддів зазначає, що за правилами частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1-3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Луганська митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартостітовару №702020001/2013/000750/2 від 11.10.2013 та при складені та видачі картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00169, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по адміністративній справі № 812/2514/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по адміністративній справі № 812/2514/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 24.12.2014 року.

Головуючий суддя М.І. Старосуд

Судді Л.А. Василенко

М.М. Гімон