Постанова № 41995264, 22.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

22 грудня 2014 р. №820/19481/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Бикової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль РЗС" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0002922201 від 12.08.2014р. та №0002932201 від 12.08.2104р., винесені на підставі акту перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки акта перевірки про нереальність господарських операцій, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача. Вважає, що у зв'язку із наведеним, винесене податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та правомірність дій контролюючого органу. Вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі підприємств та фізичних осіб-підприємців 09.06.1993 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису 1 480 120 0000 020622.

Судом встановлено, що в період з 16.07.2014 по 24.07.2014р. головними державними ревізорами-інспекторами відділу організації та супроводження платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Довнар Г.Ч. та Зубко О.І. та головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податкового аудиту ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Ромашовим В.В. проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Петроль-РЗС" за період з 01.01.2013р. та з питань повноти декларування ПДВ за період з 01.01.2013. по 01.05.2014р. За результатами проведеної перевірки складено акт №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р. (т.1 а.с.10-80).

В ході проведеної перевірки податковим органом встановлено наступні порушення ТОВ "Петроль-РЗС": 1) в порушення п. п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України завищені витрати які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, та які не відносяться до фінансово - господарської діяльності ТОВ "Петроль РЗС", а саме: собівартості придбаного у ФОП ОСОБА_5 дизельного палива в сумі 833 208 грн. у 2013 році, що призвело до зменшення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 596 025 грн. за 2013 рік; заниження податку на прибуток в сумі 45 065 грн. за 2013 рік; 2) в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України завищений податковий кредит на суми податку на додану вартість, які не відносяться до фінансово - господарської діяльності ТОВ "Петроль РЗС", по придбаному у ФОП ОСОБА_5 дизельному паливу на загальну суму 108 192 грн., в тому числі: у лютому 2013 році на суму 63 000 грн. та у квітні 2013 році на суму 45 192 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 108 192 грн., в тому числі: у лютому 2013 році на суму 63 000 грн. та у квітні 2013 році на суму 45 192 грн. 3) в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України завищений податковий кредит на суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Гионсар Трейд" та ТОВ "Радаліт" на загальну суму 42 345 гри., в тому числі: у квітні 2014 року на суму 27 013 грн., у травні 2014 року на суму 15 332 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 42 345 грн., в тому числі: у квітні 2014 року на суму 27 013 грн., у травні 2014 року на суму 15 332 грн.

Не погоджуючись із вказаними вище висновками позивачем були подані до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області заперечення №85 від 06.08.2014р. (т.1 а.с.94-95) до акту перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р. За результатами розгляду поданих заперечень №85 від 06.08.2014р. заперечення позивача залишені без розгляду, у зв'язку із пропуском строку поданнях заперечень.

На підставі висновків акту перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р. податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0002912201, 0002922201, 0002932201 від 12.08.2014р.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р. та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу №95 від 21.08.2014р. до Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати прийняті податкові повідомлення рішення.

Згідно з рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області № 6792/10/20-40-10-04-17 від 17.10.2014р.(т.2 а.с.69-71), отриманого поштою 29.10.2014р., скаргу платника податків задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0002912201 від 12.08.2014р., а податкові повідомлення-рішення №0002922201 та №0002932201 від 12.08.2014р. - залишено без змін.

Вважаючи рішення ГУ Міндоходів у Харківській області № 6792/10/20-40-10-04-17 від 17.10.2014р. в частині залишення без змін податкових повідомлень-рішень №0002922201 та №0002932201 від 12.08.2014р. протиправним, позивач в порядку ст.56 ПК України звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою №128 від 04.11.2014р. (т.2 а.с.78-80).

За наслідками розгляду скарги №128 від 04.11.2014р. Державною фіскальною службою прийнято рішення №7173/6/99-99-10-01-25 від 21.11.2014р. (т.2 а.с.82-85), яким податкові повідомлення-рішення №0002922201 та №0002932201 від 12.08.2014р. залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р. та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 12.08.2014р. за №0002922201 та №0002932201, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, фактичною підставою для винесення оскаржуваних рішень податкового органу є відображені в акті перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р., обставини суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків податкового законодавства, а саме: зменшення об'єкту оподаткування на завищення податкового кредиту на суми податку з ПДВ за операціями, які не відносяться до фінансово-господарської діяльності позивача, а також завищення податкового кредиту на суми ПДВ за окремими контрагентами.

Згідно з довідкою Облстатуправління (т.1 а.с.100) ТОВ "Петроль-РЗС" здійснює таку господарську діяльність : - Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); - Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; - Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; - Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; - Код КВЕД 64.19 Інші види грошового посередництва; - Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно договору оренди майна №ар3005-2 від 30.05.2012р.(т.1 а.с.155-156) оренди майна з ТОВ "Богодуховський нафтогазопереробний завод" в оренді у ТОВ "Петроль-РЗС" перебував резервуар для зберігання рідких нафтопродуктів.

Відповідно до наданих суду копій правовстановлюючих документів у власності та оренді ТОВ "Петроль-РЗС" знаходяться стаціонарні автозаправні станції, розташовані за адресами:

- смт. Старий Салтів, вул. Харківська, 4-А;

- м. Харків, вул. Зубарева, 42;

- м. Харків, Салтівське шосе, 147-А;

- м. Харків, вул. Велика Кільцева, 6-А;

- м. Харків, пр. 50річчя ВЛКСМ, 45-А.

На стаціонарних АЗС зареєстровані книги обліку розрахункових операцій та встановлені реєстратори розрахункових операцій, що підтверджується довідками №№2034004908Р від 30.12.2011р., №2034004903Р від 30.12.2011р., №2034004904Р від 30.12.2011р., №2034004906Р від 30.12.2011р., №2034004909Р від 30.12.2011р.

Згідно висновками акту перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р. (аркуші 45-49 акту) податковим органом зазначено, що дотримання касової дисципліни перевірено, порушень не встановлено.

Відповідно до положень п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За таких обставин суд вважає доведеним здійснення позивачем господарської діяльності із роздрібної торгівлі пальним у власній мережі.

До суду надано копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014р., якою залишена в силі постанова суду першої інстанції по справі №820/10502/14 за позовом ТОВ "Петроль-РЗС" до ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області, де предметом оскарження було реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Петроль-РЗС" та ФОП ОСОБА_5 За змістом вказаного судового рішення, під час вирішення справи №820/10502/14 судом надана оцінка фактам, що податковим органом встановлено факт реалізації пального кінцевому споживачу через власну мережу АЗС. Крім того, судом надана оцінка тим фактам, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків мали місце у зв'язку з його господарською діяльністю.

Відповідно до ч.1. ст.72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суду надані докази того, що ТОВ "Петроль-РЗС" у смт. Шевченкове Харківської області уклало договір №261 від 11.05.2012р. поставки нафтопродуктів із ФОП ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_3.

Відповідно до умов п.5.1. договору №261 від 11.05.2012р. поставка здійснюється залізничним транспортом на умовах CPT-залізнична станція призначення (в редакції Інкотермс-2000) за реквізитами, вказаними в заяві покупця, або автомобільним транспортом за умовами FCA-автоцистерна (перевізник) на естакадах наливу нафтобаз, а також за умовами СРТ-склад Покупця. Строк дії договору закінчується 31.12.2013р., а відносно розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

На підтвердження виконання зобов'язання за договором №261 від 11.05.2012р. до суду надані копії видаткової накладної №21 від 14.02.2013р., податкової накладної №21 від 14.02.2013р., подорожного листа № 659051 від 14.02.2013р., товарно-транспортної накладної ТТН №140213 від 14.02.2013р., рахунка-фактури №14 від 14.02.2013р., сертифікату відповідності на дизельне паливо, банківських виписок від 14.02.2013, 15.02.2013р. про безготівкові розрахунки з ФОП ОСОБА_5 за отриманий товар, рахунка-фактури №435 від 22.03.2013р., видаткової накладної №29 від 22.03.2013, податкової накладної №29 від 22.03.2013, подорожного листа №659123 від 22.03.2013р., товарно-транспортної накладної №220313 від 22.03.2013р., банківської виписки від 25.04.2013. про безготівкові розрахунки з ФОП ОСОБА_5

Усі первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту.

Контролюючим органом під час проведення перевірки були дослідженні усі первинні документи позивача, однак не було зазначено жодних недоліків таких документів та не вказано конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період, що перевірявся.

Позивачем також надано копію постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 812/7147/13-а за позовом ФОП ОСОБА_5 до Стахановської ОДПІ ГУ Міндоходів в Луганській області, яка набрала законної сили. За змістом вказаної постанови зазначено про необ'єктивність та не відповідність висновків акту перевірки від 05.06.2013 №9/17-0113/НОМЕР_3 фактичним обставинам господарських операцій позивача з контрагентами, в тому числі з ТОВ "Петроль-РЗС".

Відповідно до положень п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з положеннями ПК України. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що викладені в акті суб'єкта владних повноважень обставини про відсутність реальних змін майнового стану платника податків ґрунтується виключно на мотивах актів, складених Стахановською ОДПІ ГУ Міндоходів Луганської області.

Суд зауважує, що зміст складеного податковим органом акту перевірки не містить жодних належних доказів, які б спростовували презумпцію добросовісності та сумлінності позивача як платника податків.

Належних та допустимих доказів того, що вчинені правочини об'єктивно не були реальними, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообороті, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не надав.

Таким чином, суд зазначає, що відображені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень, про вчинення платником податків податкового правопорушення, є помилковими, оскільки не доведено належними та допустимими доказами і не підкріплено вірними доводами, базується лише і на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст.2 КАС України.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту суд зазначає наступне.

На підставі норм закону в кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, суд зазначає, що платник податків має право на збільшення податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) реальне здійснення платником податків господарської операції, котра визначена законодавцем як об'єкт оподаткування ПДВ; 2) проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 3) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 4) виконання зобов'язань за господарською операцією з метою подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку; 5) отримання від контрагента податкової накладної як первинного та розрахункового документу, котрий належно оформлений за змістом та формою; 6) наявність у контрагента статусу платника податку на додану вартість.

Суду надані докази того, що ТОВ "Петроль-РЗС" використовує наступний автотранспорт - RENAULT PREMIUM 385, сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_4, - DAF FX 480, сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_5, -LAG 0340 CL, напівпричіп-цистерна-Е, реєстраційний номер НОМЕР_6, - DAF 95 ХF 430, сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_7, - DAF 95 ХF 380, реєстраційний номер НОМЕР_8 та ZREMB NC 38, реєстраційний номер НОМЕР_9, а також - KOSCIAN - напівпричіп-автоцистерна, реєстраційний номер НОМЕР_10, який належить ТОВ "Петроль-РЗС" на праві власності згідно із свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_11.

На підтвердження права на самостійне перевезення небезпечних вантажів позивачем надано: копію ліцензії Мінтрансзв`язку України №26Л від 06.07.2010р. в редакції ліцензії №31 від 15.02.2011р. із терміном дії - необмежений - на право внутрішнього перевезення небезпечних вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами (а.с.т.1 а.с.170); копії свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів (т.1 а.с.171-176); копії наказів про закріплення автомобілів за водіями (а.с.т.1 а.с.186, 187); копію узгодженого органами УДАІ ГУМВС України в Харківській області маршруту перевезення небезпечного вантажу, виданого ТОВ "Петроль-РЗС"; договір страхування автотранспорту №002902 від 11.12.2013р., який перевозить небезпечні вантажі; договір на проведення медичних оглядів водіїв від 12.11.2008р. №98 між ТОВ "Петроль-РЗС" та ПАТ "ХАТП-16363" з банківськими виписками про сплату та актами виконаних робіт.

З досліджених судом товарно-транспортних накладних вбачається, що транспортування пального здійснюється саме за допомогою зазначеного автотранспорту.

На підставі договору від 19.05.2014 року ТОВ "ГІАНСАР ТРЕЙД" поставляє на адресу ТОВ "Петроль РЗС" запасні частини до автомобілів.

Поставка товару відбулась відповідно до видаткової накладної №РН-0000201 від 21.05.2014р. на поставку вкладишу корінного в кількості 1 шт., вкладишу колінного в кількості 1 шт. на загальну суму 91 992,00 грн., в тому числі ПДВ 15 332,00 грн. ТОВ "ГІАНСАР ТРЕЙД" виписано податкову накладну від 21.05.2014 року №5. Суми податку на додану вартість 15332,00 грн. по вказаній податковій накладній віднесені до складу податкового кредиту травня 2014 року. Оплата товару покупцем здійснена в повному обсязі, що підтверджено копією банківської виписки від 04.07.2014р.

На підставі договору від 04.04.2014 року №302 ТОВ "РАДАЛІТ" поставляє на адресу ТОВ "Петроль РЗС" запасні частини до автомобілів. Поставка товару відбулась відповідно до видаткової накладної №РН-0000302 від 07.04.2014р. на поставку компресору подачі повітря в кількості 1 шт. на суму 92 500,00 грн., в тому числі ПДВ 15 416,67 грн., видаткової накладної №РН-0000303 від 05.05.2014р. на поставку стартера в кількості 1 шт. та корзини зчеплення в кількості 1 шт. на загальну суму 69 580,00 грн., в тому числі ПДВ 11 596,67 грн. ТОВ "РАДАЛІТ" виписано податкову накладну від 07.04.2014 року №42 та податкову накладну від 30.04.2014 року №301. Суми податку на додану вартість по вказаній податковій накладній віднесені позивачем до складу податкового кредиту квітня 2014 року. Оплата товару покупцем здійснена в повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок від 07.04.2014р. та 30.04.2014р.

В акті перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р. зазначено, що ТОВ "Гионсар Трейд" та ТОВ "Радаліт" не задекларовані податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ "Петроль РЗС".

Суд зазначає, що наведені в акті перевірки назви та коди ЄДРПОУ контрагентів позивача вказані не у відповідності до наданих договорів та первинних бухгалтерських документів.

Суд також зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву . підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що надані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

При цьому, суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перелічених вище первинних документів.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення позивачем витрат до складу валових витрат та амортизаційних нарахувань, оскільки всі витрати були здійсненні для придбання товарів та послуг для подальшого їх використання у господарській діяльності, а також для поліпшення основних фондів позивача, що підтверджується первинною документацією, яка була розглянута вище.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

В матеріалах справи містяться документи, а саме: банківські виписки, що засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань перед ТОВ "ГІАНСАР ТРЕЙД" та ТОВ "РАДАЛІТ" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання останнім, до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не надано. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, надані документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріалами справи підтверджено, що формування позивачем витрат господарської діяльності та податкового кредиту платника ПДВ здійснено у відповідності до вимог ст.ст.138, 198 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення від`ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, донарахування ПДВ та застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0002922201 від 12.08.2014р., №0002932201 від 12.08.2104р., винесених на підставі акту перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль РЗС" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0002922201 від 12.08.2014 року та №0002932201 від 12.08.2014 року, винесені на підставі акту перевірки №2485/20-34-22-01-05/21193658 від 30.07.2014р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24.12.2014 року.

Суддя Полях Н.А.