Постанова № 41995241, 24.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Полтава Справа № 816/4863/14Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2014 року Хорольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1485,94 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на даний час за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у розмірі 1485,94 грн, що виникла в результаті несплати останнім податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника інспекції.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Судова повістка направлялася судом відповідачу за адресою: вул. Уточкіна, 3, 16, смт Семенівка, Семенівський район, Полтавська область, 38200, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та повернулась до суду з відміткою пошти від 18.12.2014 "за закінченням терміну зберігання". З огляду на положення частини 8 статті 35, абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судова повістка вважається врученою відповідачу.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 30.08.2005 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця. Як платник податків ФО-П ОСОБА_1 взятий на облік у Хорольській ОДПІ (Семенівське відділення) 05.09.2005 за №71.

Відповідно до пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до пунктів 293.1 та 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 №5515-VI на 2013 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1147 грн.

Враховуючи викладене, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності "роздрібна торгівля з лотків та на ринках" для фізичних осіб-підприємців першої групи платників єдиного податку на 2013 рік становив 114,70 грн щомісячно.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII на 2014 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1218 грн.

Враховуючи викладене, розмір єдиного податку з фізичних осіб за видом діяльності "роздрібна торгівля з лотків та на ринках" для фізичних осіб-підприємців першої групи платників єдиного податку на 2014 рік становить 121,80 грн щомісячно.

Відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1- 298.1.4 цієї статті.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до заяви ФО-П ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої останнім до Семенівського відділення Хорольської ОДПІ 13.01.2012, відповідача з 01 січня 2012 року переведено на І групу платників єдиного податку, ставка єдиного податку для якої складає 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відтак, відповідач за видом діяльності "роздрібна торгівля з лотків та на ринках" у 2013 році повинен був щомісячно сплачувати єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 114,70 грн, а у 2014 році повинен був щомісячно сплачувати єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 121,80 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 єдиний податок з фізичних осіб у період з листопада по грудень 2013 року термінами сплати 20.11.2013, 20.12.2013 та у період з січня по вересень 2014 року, термінами сплати 20.01.2014, 20.02.2014, 20.03.2014, 20.04.2014, 20.05.2014, 20.06.2014, 20.07.2014, 20.08.2014, 20.09.2014 не сплачувався.

27.09.2013 контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб ФО-П ОСОБА_1, результати якої оформлені актом від 27.09.2013 №241/17/НОМЕР_1.

За висновками перевіряючого, викладеними у вказаному акті, на порушення п.2 Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 ФО-П ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний податок з фізичних осіб граничними термінами сплати 20.07.2013, 20.08.2013 та 20.09.2013.

На підставі висновків акту перевірки від 27.09.2013 №241/17/НОМЕР_1 контролюючим органом 30.09.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №241 про застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 172,05 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручене особисто ФО-П ОСОБА_1 01.10.2013, що підтверджується підписом останнього на корінці рішення.

Крім того, 28.10.2014 контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності подання ФО-П ОСОБА_1 податкової звітності по єдиному податку з фізичних осіб, результати якої оформлені актом від 28.10.2014 №1152/17/НОМЕР_1.

За висновками перевіряючого, викладеними у вказаному акті, ФО-П ОСОБА_1 в порушення пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України станом на 28.10.2014 не подано податкову декларацію по єдиному податку з фізичних осіб за 2013 рік терміном подання - 03.03.2014.

На підставі висновків акту перевірки від 28.10.2014 №1152/17/НОМЕР_1 контролюючим органом 29.10.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0009171626 про застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 170,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та було отримане останнім 11.11.2014, про що свідчить наявне у матеріалах справи зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 30.09.2013 №241 та від 29.10.2014 №0009171626, а також їх оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що податкові повідомлення-рішення Хорольської ОДПІ від 30.09.2013 №241 та від 29.10.2014 №0009171626 порушують права та охоронювані законом інтереси ФО-П ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи у частині сплати грошових зобов'язань.

З огляду на викладене та враховуючи наявну у відповідача переплату по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 67,82 грн, самостійну сплату останнім коштів в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 114,70 грн, а також донарахування відповідачу інспекцією на підставі положень статті 129 Податкового кодексу України пені у сумі 0,81 грн, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати вказаного виду податку в загальному розмірі 1485,94 грн (114,70 грн х 2 міс. 2013 року + 121,80 х 9 міс. 2014 року + 172,05 грн + 170,00 грн - 67,82 грн - 114,70 грн + 0,81 грн = 1485,94 грн).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1485,94 грн є сумою податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми Хорольською ОДПІ виставлено ФО-П ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" №20-16 від 28.05.2014, яка вручена особисто останньому 03.06.2014, про що свідчить його підпис на корінці вимоги.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача по єдиному податку з фізичних осіб свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку в сумі 1485,94 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Хорольської ОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки на р/р 31513970700443 одержувач Семенівська селищна рада у Семенівському районі/смт Семенівка/, банк ГУДКС України у Семенівському районі, МФО 831019, код ЄДРПОУ 37541502.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава