Постанова № 41994134, 03.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року 810/6230/14

м. Київ

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Роменської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Сумській області до приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Роменської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Сумській області (далі - позивач) до приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача за несвоєчасно сплату податків та зборів утворився податковий борг по орендній платі за землю, у зв’язку з чим позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу. Оскільки відповідачем суму заборгованості добровільно не погашено, позивач звернувся до суду для її стягнення.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач до суду не прибув, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).

Відповідно до статті 16 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Шляховик» є юридичною особою.

Заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб утворилася на підставі податкової декларації з плати за землю №9004606973 від 05.02.2014, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань за 2014 р. в загальному розмірі 48616,59 грн, яку в повному обсязі не сплачено.

Податковим органом у вересні 2014 року проведено перевірку своєчасності сплати відповідачем узгоджених податкових зобов’язань, за результатами якої складено акт перевірки податкової звітності від 26.09.2014 №000407/18-13-15-01/30786357. На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006211501 від 26.09.2014 та визначено штраф у розмірі 20% грошового зобов’язання, погашеного з затримкою, яке відповідачем отримано та не оскаржено. У подальшому податковим органом відповідачу за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань нараховано пеню в сумі 374,27 грн. Крім того, податковим органом винесено податкову вимогу №122-25 від 01.04.2014 про погашення податкового боргу, яку отримано відповідачем 15.04.2014.

Станом на день судового розгляду спору заборгованість відповідачем не сплачено, сума боргу становить 36646,49 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з плати за землю, в якій самостійно визначив зобов’язання зі сплати податку. Крім того, відповідач не оскаржив податкове зобов'язання, визначене йому податковим органом у вказаному податковому повідомленні-рішенні. Отже, податковий борг є узгодженим, його добровільно не сплачено.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з вимогами п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно ж до п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості позивачем надані суду, їх копії долучено до матеріалів справи. Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик» (08513, Київська область, Фастівський район, с. Пришивальня, вул. Буйка, буд. 28, ідентифікаційний код 30786357) до відповідного бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків, для погашення податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 36831,16 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.