РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/17827/14-ц
пр. № 2/759/6140/14
18 грудня 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Кривов'яза А.П.
при секретарі - Тищенко М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» про стягнення середнього заробітку, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку, посилаючись на те, що відповідно до наказу від 14.06.2013 року його було звільнено з посади виконувача обов'язків заступника директора з науково-технічного розвитку за угодою сторін, проте в день звільнення всі суми, що належали працівникові від підприємства йому виплачені не були. В зв'язку з чим Святошинським районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з ДП «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі в сумі 61 787,31 та судові витрати в сумі 308,99 грн. Проте даний судовий наказ відповідачем не виконано, заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 по заробітній платі не погашена.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим суд вважає за можливе постановити по справі заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на Державному підприємстві «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» на посаді Заступника директора з науково-технічного розвитку.
Відповідно до наказу від 14.06.2013 року його було звільнено з посади виконувача обов'язків заступника директора з науково-технічного розвитку за угодою сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, оскільки всі суми, що належали працівникові від підприємства виплачені не були, позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. В зв'язку з чим Святошинським районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з ДП «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі в сумі 61 787,31 та судові витрати в сумі 308,99 грн.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого від 29.01.2014 року державним виконавцем ДВС Святошинського РУЮ м. Києва відкрито виконавче провадження з виконання вказаного судового наказу. Проте на день звернення позивача з даним позовом до суду судовий наказ від 06.12.2013 року відповідачем не виконано, заборгованість по заробітній платі не погашена.
Згідно з вимогами ст.ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі середня заробітна плата за квітень та травень 2013 року в сукупності складає 32 912,62 грн. - кількість робочих днів складає 41 робочий день, отже середньоденна заробітна плата становить 32 912,62/41=802,74. Загальна кількість робочих днів затримки розрахунку за період з 18.06.2013 року по 21.10.2014 року складає 337 дні Х 802,74 грн. = 270 523,38 грн.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 2700 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, 526, 625 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» (ЕДРПОУ 00149943) на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 270 523 (двісті сімдесят тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 38 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма» (ЕДРПОУ 00149943) на користь держави 2 700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 41992728, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 18.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/17827/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: