Постанова № 41992195, 22.12.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа № 10/Б-261

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Галушко Н.А.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Управління ПФУ в м.Тернополі

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.11.2014р.

у справі № 10/Б-261

за заявою Тернопільської ОДПІ, м.Тернопіль

до ДП «Тернопільський завод продтоварів», м.Тернопіль

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника - не з»явився

від боржника - не з»явився

арбітражний керуючий - не з»явився

Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.11.2014р. у справі № 10/Б-261 (суддя Сидорук А.М.) про банкрутство Державного підприємства «Тернопільський завод продтоварів», м.Тернопіль відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в м.Тернополі у визнанні поточних грошових вимог до боржника в сумі 10987,59 грн..

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки, як зазначає скаржник, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні поточних вимог, так як чинним законодавством не передбачено припинення нарахування заборгованості по виплаті та доставці пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Тернопільський завод продтоварів», м.Тернопіль, порушена за заявою Тернопільської ОДПІ в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Тернопільської області від 19.09.2012р. боржника - Державне підприємство "Тернопільський завод продтоварів" визнано банкрутом, припинено повноваження керуючого санацією ДП "Тернопільський завод продтоварів" арбітражного керуючого Монастирського Ф.К.; припинено повноваження органів управління банкрута ДП "Тернопільський завод продтоварів" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Монастирського Ф.К.; відкрито ліквідаційну процедуру банкрута - ДП "Тернопільський завод продтоварів" та встановлено її строк - 12 місяців з дня винесення постанови.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Богомазова П.С. задоволено частково: постанову господарського суду Тернопільської області від 19.09.2012р. по справі №10/Б-261 в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Монастирського Ф.К. скасовано; в іншій частині постанову - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 року касаційну скаргу арбітражного керуючого Монастирського Ф. К. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 р. у справі № 8/Б-261 залишено без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 14.06.2013р. ліквідатором банкрута - Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів", вул. Текстильна,22, м. Тернопіль; ідентифікаційний код 00374580 призначено арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича, м. Рівне, вул. Драгоманова, 27, оф. 10, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №247 від 02.04.2013 року, видане Міністерством юстиції України.

07 жовтня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернулось до господарського суду Тернопільської області із заявою № 19196/10 про визнання поточних грошових вимог відносно Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів", вул. Текстильна, 22, м. Тернопіль за період з 01.03.2014р. по 01.09.2014р., в сумі 10 987,59 грн.

Заявлені грошові вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі до банкрута по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 10987,59 грн., складаються з заборгованості, яка виникла у зв'язку з несплатою ДП «Тернопільський завод продтоварів» фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у період з березня по серпень 2014р. та підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів", вул. Текстильна, 22, м. Тернопіль порушено ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.04.2003р.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 19.09.2012 року по справі № 10/Б-261 підприємства "Тернопільський завод продтоварів", вул. Текстильна, 22, м. Тернопіль визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута та призначено ліквідатора банкрута.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом" /в редакції Закону, чинній на дату порушення провадження у справі про банкрутство/ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У межах повноважень, визначених частиною першою 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом", ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною другою статті 22 Закону.

Отже, системний аналіз статті 1, ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом" свідчить, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

У той же час заявлені у якості поточних спірні грошові вимоги в сумі 10 987,59 грн., Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, вул. Руська, 17, м. Тернопіль становлять заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.03.2014р., по 01.09.2014р., тобто нараховані після визнання Державного підприємства "Тернопільський завод продтоварів", вул. Текстильна, 22, м. Тернопіль банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини першої ст. 23 Закону.

Таким чином, заявлені в межах ліквідаційної процедури грошові вимоги кредитора не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законами України врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Проте, при здійсненні процедури банкрутства боржника (підприємства, установи, організації) до правовідносин, які виникли між ним та іншими господарюючими суб'єктами, юридичними або фізичними особами, а також органами доходів і зборів та іншими державними органами, застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом та має перевагу серед інших нормативно-правових актів, в тому числі, пов'язаних із застосуванням норм податків і зборів.

Як вбачається із матеріалів справи, кредиторські вимоги УПФ України в м.Тернополі в розмірі 10987,59 грн. виникли в період з березня по серпень 2014р., тобто під час здійснення ліквідаційної процедури ДП «Тернопільський завод продтоварів», а тому не підлягають визнанню, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 04.11.2014р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 04.11.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,91,99,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління ПФУ в м.Тернополі залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.11.2014р. у справі № 10/Б-261 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області.

5. Повний текст постанови складено « 22» грудня 2014р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Мельник Г.І.