Рішення № 41992161, 22.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р.Справа № 922/4406/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Камінь-Каширське лісове господарство", м. К-Каширський до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП", м. Харків про стягнення 15460,26 грн. за участю представників сторін:

позивача - Гайдамака О.О., дов. № 606 від 15.10.2014 року

відповідача - Євсєгнєєв С.В., директор

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 15000,00 грн. передоплати за непоставлену продукцію, 49,32 грн. 3% річних та 410,94 грн. пені за договором поставки товару № 05/1-08/14/28 від 05 серпня 2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому запереченні на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

05 серпня 2014 року між Державним підприємством "Камінь-Каширське лісове господарство" (позивачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП" (відповідачем, постачальником) було укладено договір поставки № 05/1-08/14/28.

Згідно пункту 1.1. договору поставки № 05/1-08/14/28, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках-фактурах, а покупець зобов*язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором..

Відповідно до пункту 9.1. договору поставки від 05 серпня 2014 року даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє до 31 грудня 2014 року, але у всякому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов*язань,

Згідно пункту 3.1. договору поставки № 05/1-08/14/28 постачальник здійснює поставку товару покупцю згідно усних замовлень протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідного замовлення.

Відповідно до пункту 4.2. договору поставки від 05 серпня 2014 року покупець на підставі рахунка-фактури складеного постачальником, проводить оплату товару у розмірі 100% передоплати замовленого товару.

Згідно пункту 4.1. договору поставки № 05/1-08/14/28, оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

Відповідно до умов договору поставки від 05 серпня 2014 року покупець на підставі усної заявки замовив у постачальника катанку на суму 15000,00 грн. та на підставі рахунку фактури № 483 від 05 серпня 2014 року здійснив попередню оплату за катанку в сумі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06 серпня 2014 року № 2002.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було узгоджено строк та порядок розрахунків за кожну партію товару, який визначений пунктами 4.1. та 4.2 договору поставки № 05/1-08/14/28 - розрахунки за кожну партію товару здійснюються на умовах 100% попередньої оплати за замовлений товар в безготівковому порядку шляхом переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

На виконання умов договору поставки від 05 серпня 2014 року позивачем було здійснено попередню оплату за замовлений у відповідача товар у розмірі 15000,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП" зобов*язання в частині поставки товару не виконані.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов*язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов*язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата). покупець повинен здійснити оплату у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк визначений до статті 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки № 05/1-08/14/28 від 05 серпня 2014 року, на підставі якого виникло первісне грошове зобов'язання, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача передоплати за непоставлену продукцію в сумі 15000,00 грн. задовольнити.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання грошового зобов*язання, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних за період з 13 серпня 2014 року по 21 вересня 2014 року складають 49,32 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.3. договору поставки № 05/1-08/14/28 за несвоєчасну поставку товару, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення поставки товару, від вартості непоставленого товару, але не більше 2% від суми товару.

Сума пені згідно пункту 6.3. договору від 05 серпня 2014 року за період прострочення з 13 серпня 2014 року по 21 вересня 2014 року складає 410,94 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 49,32 грн. 3% річних та 410,94 грн. пені задовольнити.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України зобов*язання, що виникає між суб*єктами господарювання, в силу якого один суб*єкт зобов*язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб*єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб*єкт має право вимагати від зобов*язаної сторони виконання її обов*язку, є господарським зобов*язанням.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються заповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 13, 19, 124, 129, Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 536, 610, 625, 626, 627, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМПІ ГРУП" (61204, м. Харків, просп. Людвига Свободи, буд. 50В, розрахунковий рахунок 26008448640700 у АКІБ "Укрсіббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 38634723) на користь Державного підприємства "Камінь-Каширське лісове господарство" (44500, м. Камінь-Каширський, вул. Ковельська, 42, розрахунковий рахунок 26008229985010 в КБ "Приватбанк", МФО 303440, код ЄДРПОУ 00991568) 15000,00 грн. передоплати за непоставлену продукцію, 49,32 грн. 3% річних, 410,94 грн. пені за договором поставки товару № 05/1-08/14/28 від 05 серпня 2014 року та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2014 р.

Суддя П.В. Хотенець